ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2006 р. Справа № 35/214-06
вх. № 5719/5-35
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Залеська Н.С.
за участю представників сторін:
позивача - Бублейник В.А.; дов. № 5 від 16.06.2006 р.; відповідача - Столяров М.М., дов. б/н від 31.05.2006 р.;
розглянувши справу за позовом ТОВ ВКФ "Найс", м. Дніпропетровськ
до ТОВ "Енергосервіс", м. Харків
про стягнення 20118,85 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості, отриманої в якості передплати в розмірі 14500,00 грн., суму інфляційних в розмірі 4408,00 грн., 3 % річних в розмірі 1210,85 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму індексу інфляції в розмірі 4480,50 грн. та 3% річних в розмірі 1274,01 грн.
До початку судового засідання сторони звернулися до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. У своїх запереченнях на відзив відповідача просить суд визнати незаконними проведення відповідачем заліку зустрічних однорідних вимог.
Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2003 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 02/06м, відповідно до умов якого відповідач повинен був відвантажувати позивачу товар (молоко) за місцем його юридичної адреси. Позивачем були перераховані грошові кошти на поточний рахунок відповідача на загальну суму 14 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 515 від 02.06.2003 р. та № 569 від 01.07.2003 р. За устною домовленістю сторін грошові кошти за спірним договором були направлені відповідачем на ремонтно-відновлювальні роботи молокозавода, який 31.07.2003 р. був передан в оренду позивачу.
Як свідчать матеріали справи, 31.07.2003 р. відповідач продав позивачу обладнання на загальну суму 75 543,19 грн., про що свідчить накладна № 17 від 31.07.2003 р. та акт прийому - передачи від 31.07.2003 р. Таким чином, між сторонами виникли два зустрічних однорідних зобов"язань.
В подальшому, відповідач звернувся до позивача із заявою № 26 від 20.08.2003 р., в якій пояснив, що грошові кошти, які були перераховані у червні - липні 2003 р. на суму 14 500,00 грн. відповідач просить провести оплатою за обладнання, тобто провести залік зустрічних однорідних вимог. Будь-яких заперечень про частковий залік зустрічних однорідних вимог з боку позивача не було. Таким чином, відповідач здійснив частковий залік зустрічних однорідних вимог між відповідачем та позивачем за Договором № 02/06м на суму 14 500,00 грн. в рахунок вартості переданного обладнання за накладною № 17 від 31.07.2003 р., з урахуванням чого зобов"язання відповідача за спірним договором про повернення 14 500,00 грн. позивачу було припинено частковим заліком зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з вищевикладеного, судом вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється сторонами у добровільному порядку, оскільки норми чинного цивільного законодавства України не містять приписів про здійснення таких заліків у примусовому порядку. Позивач у позовній заяві та в процесі розгляду справи не навів таких норм чинного законодавства України, які б містили такі приписи. Тому, з огляду на таке позивачем не доведено тих обставин на які він посилається в позові, тому в задоволенні позову треба відмовити.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 Господарсьокго процесуального кодексу України,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя Швед Е.Ю.