Справа № 2-4728/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого –судді Білоусової О.М.,

при секретарі Тарасенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи виконком Бердянської міської ради, ОСББ «Джерело»про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним, визначення часток та визнання права власності на ј частину квартири, про вселення, про визначення порядку користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру частково недійсним, визначення часток та визнання права власності на ј частину квартири, про вселення, про визначення порядку користування житловим приміщенням. В позові зазначив, що з відповідачем ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 20.04.1985 року, від шлюбу вони мають двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4

На конкурсній основі їх сім'ю у складі 4 чотирьох осіб було прийнято до Молодіжного житлового комплексу (МЖК) для будівництва житла. Одними з умов прийняття в МЖК були потреба у житлі, склад сім'ї, участі одного з членів сім'ї у будівництві житла. Він, разом з ОСОБА_2 приймали участь у будівництві, що підтверджується копією трудової книжки та їх сім'ї у складі чотирьох осіб була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1/Енгельса у м. Бердянську Запорізької області. Загальна площа квартири 76.5 кв. м., житлова - 49.5 кв. м., кімнати площею 19.4 кв. м., 17.2 кв. м., 12.9 кв. м. Кожному із них припадає загальної площі - по 19.1 кв. м. та по 12.7 кв. м. житлової площі. Свідоцтво на право власності було видано на ім'я відповідача по справі 04.04.2003 р. та всі члени сім'ї, мали рівні права і частки у даній квартирі та свідоцтво повинно було видаватися на всіх членів сім'ї. За скоєний злочин він був засуджений та відбував покарання, яке пов'язане з позбавленням волі, в період з з 09.12.2002 р. по 01.03.2010 р. В період знаходження у ВТК шлюб з відповідачем було розірвано –в 2005 р. Після звільнення він повернувся в м. Бердянськ, але колишня дружина не дозволяє йому вселитися у квартиру. Просить визнати свідоцтво про право власності частково недійсним та визначити частки власності квартири ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 по ј частці. Визнати право власності за ним на ј частку квартири. Визначити порядок користування житловим приміщенням. Вселити його до квартири АДРЕСА_2/Енгелься в м. Бердянську Запорізької області. Виділити йому для проживання окрему ізольовану кімнату, площею 12.9 кв. м. у квартирі АДРЕСА_2/Енгельса в м. Бердянську Запорізької області, підсобні приміщення залишити у загальному користуванні. Виділити відповідачам по справі дві інші кімнати у квартирі АДРЕСА_2/Енгельса в м. Бердянську Запорізької області.

                    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та викладені обставини, просив позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що він також приймав трудову участь в будівництві, працюючи сторожем замість дружини коли вона виїжджала за межі міста. На той час вони проживали однією родиною в кількості чотирьох осіб, але свідоцтво на квартиру було видано тільки на ім`я дружини.

                    Представник позивача адвокат ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав, зазначивши, що родина була поставлена на облік в кількості 4-х осіб, доповів по суті вимог, просив позов задовольнити, визнати свідоцтво про право власності частково недійсним, визначити частки спірної квартири та визнати право власності на ј частину квартири за позивачем, вселити його в спірну квартиру та визначити порядок користування житловим приміщенням.

                    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Суду пояснила, що нею було укладено договір про дольову участь в будівництві комплексу будинків КП МЖК «Моноліт»в 1999 р., відповідно до умов договору вона повинна була виконувати роботи штукатура, відповідно свідоцтво про право власності на квартиру було видано на її ім`я.

                    Представник відповідача (за дорученням) ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Суду пояснила, що свідоцтво про право власності на спірну квартиру було видано на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради, яке не скасовано, він має реєстрацію за іншою адресою, просить застосувати строк позовної давності відповідно до вимог ст. ст. 253, 257, 267 ЦК України, так як з часу видачі свідоцтва про право власності на спірну квартиру - 04.04.2003 р. минуло 8 років.

                    Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, в заявах від 17.01.2012 р. просили розглянути справу за їх відсутності та в задоволенні позову відмовити (а.с.73,74).

                    Представник третьої особи виконкому Бердянської міської ради в судове засідання не з`явився, в заяві від 19.12.2011 р. просив розглянути справу за його відсутності (а.с.40).

                    Представник третьої особи ОСББ «Джерело»ОСОБА_9 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснивши, що в такому разі будуть порушені права відповідачів.                     

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 20.04.1985 р. по 03.03.2005 р., що підтверджується копіями рішення суду від 05.11.2004 р., свідоцтва про розірвання шлюбу, паспорта позивача (а.с.18-21).

20.06.1999 р. між ОСОБА_2 та колективним підприємством «Молодіжний житловий комплекс «Моноліт»було укладено договір № 32 про дольову участь в будівництві комплексу будинків КП МЖК «Моноліт», предметом договору була дольова участь участь в будівництві однієї трикімнатної квартири (п.11 договору), відповідно до п. 2.1.1 договору долеучасник зобов’язаний був виконувати трудову програму в ТОВ «МЖКбут» в якості штукатура, відповідно до п. 2.2.2 договору замовник після завершення будівництва зобов’язаний передати долеучаснику в приватну власність одну трикімнатну квартиру по вказаній в договорі адресі. Відповідно до п. 3.1 договору за домовленістю сторін допускається трудова участь в ТОВ «МЖКстрой» іншими членами родини, які визнають Положення Устава КП МЖК «Моноліт», при цьому всі зобов’язання доле учасника по даному договору розповсюджуються на особу, що виконує трудову програму (а.с.22).

Відповідно до акту прийома-передачі квартири від 28.01.2003 р. ОСОБА_2 передана в приватну власність квартира АДРЕСА_3 (а.с.23).

Право власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічного паспорту, довідкою БТІ №1761 від 26.12.2011 р. (а.с.24-26, 64).

Згідно копії рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 84 від 20.02.2003 р. було вирішено оформити право власності зокрема на квартиру № 9 по вул. Мазіна/Енгельса, 65/97 в м. Бердянську за ОСОБА_2, підстава заява ОСОБА_2 від 31.01.2003 р. № 298, договір про дольову участь від 20.06.1999 р. № 32, акт приймання-передачі від 28.01.2003 р.

Посилання позивача про особисту трудову участь в будівництві будинку, так як він в період 22.08.1996 р. по 16.12.1996 р. працював сторожем в «МЖКбут», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.99), суд не сприймає як такі, що дають право позивачу на володіння часткою спірної квартири, так як, угода про дольову участь була укладена між ОСОБА_2 та КП МЖК «Моноліт»20.06.1999 р.

Разом з тим, пунктом 10.1 статуту КП МЖК «Моноліт»передбачено, що норму трудової чи іншої участі можуть виконувати члени сім`ї громадянина, який є замовником житла в МЖК. Відповідно до п. 10.2 надання квартири у будинках МЖК здійснюється відповідно до укладених договорів з урахуванням виконання норми трудової чи фінансової участі (а.с. 35-39).

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.3,4,11,60,61,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 11,15 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи виконком Бердянської міської ради, ОСББ “Джерело” про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним, визнання часток та визнання права власності на 1/4 частину квартири, про вселення, про визначення порядку користування житловим приміщенням –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя О.М. Білоусова