КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-2643/11 р.

Провадження № 2/1414/690/12 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2012 року                                                                                м. Миколаїв

                    Корабельний районний суд м. Миколаєва

                    в складі: головуючої у справі судді –Чернявської Я.А.

                    при секретарі судового засідання –Малаховій О.Д., Ніколенко В.І.,

                    за участю представника позивача –ОСОБА_2,

                    за участю представника відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», в якому просив суд стягнути з відповідача 7595 грн. 75 коп. заборгованості по заробітній платі, невиплаченої йому під час звільнення, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3280 грн. та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача лише середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3280 грн. та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки заборгованість по заробітній платі у розмірі 7595 грн. 75 коп. була йому виплачена 06 січня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 07 травня 2002 року він працював на посаді складальника корпусів металевих судів 2 розряду в ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»на підставі наказу № 30/1 від 07 травня 2002 року. У зв’язку із отриманням травми на виробництві відповідно до наказу № 866 - К від 29 листопада 2010 року він був переведений на посаду слюсаря –ремонтника 4 розряду. Відповідно до наказу № 902/к від 15 вересня 2011 року його було звільнено з посади за власним бажанням у зв’язку із порушенням власником умов колективного договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Зазначає, що при йому при звільненні відповідачем не виплачено заробітну плату у розмірі 7595 грн. 75 коп. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 117 КЗпП України просить стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3280 грн. та, посилаючись на те, що невиплата у передбачені законом строки заробітної плати, призвела до його моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв’язків, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яку він оцінює у 20000 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник уточнені позовні вимоги підтримали та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідач у день звільнення не мав змоги провести повний розрахунок по заробітній платі, оскільки було накладено арешт на всі рахунки підприємства та у зв’язку із чим відсутня вина підприємства у не проведенні такого розрахунку. Також наявність заборгованості по заробітній платі не може бути підставою для стягнення на користь позивача моральної шкоди без підтвердження доказами тих наслідків, що свідчать про її заподіяння. Враховуючи наведене просив відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 07 травня 2002 року ОСОБА_4 працював на посаді складальника корпусів металевих судів 2 розряду в ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»на підставі наказу № 30/1 від 07 травня 2002 року.

У зв’язку із отриманням травми на виробництві відповідно до наказу № 866 - К від 29 листопада 2010 року позивача було переведено на посаду слюсаря –ремонтника 4 розряду.

Відповідно до наказу № 902/к від 15 вересня 2011 року ОСОБА_4 було звільнено з посади за власним бажанням у зв’язку із порушенням власником умов колективного договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день

звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідач в порушення зазначених норм не провів виплату заробітної плати в день звільнення позивача у розмірі 7595 грн. 75 коп. Зазначена заборгованість по заробітній платі у розмірі 7595 грн. 75 коп. була виплачена 06 січня 2012 року.

При затримки розрахунку відповідач відповідно до положення ст. 117 КЗпП України зобов'язаний виплатити середній заробіток за весь період затримки. Згідно п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року із змінами і доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку з затримкою розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні повні два календарні місяці роботи.

Суд відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог. Позивачем заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.09.2011 року по 15.11.2011 року у сумі 3280 грн.

Судом встановлено, що розрахунок при звільнення затримано з 06.09.2011 року по 06.01.2012 року. Оскільки позивач не змінював позовні вимоги та не уточнював їх у цій частині, заявлена сума у розмірі 3280 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що розрахунок по заробітній платі з позивачем не проведений не з вини підприємства, оскільки представником не надано доказів на підтвердження зазначених обставин.

Суд не погоджується з вимогами про стягнення моральної шкоди, яка залишилася недоведеною, а лише констатація факту заподіяння такої шкоди не може бути безумовною та достатньою підставою для її відшкодування, без наведення доказів її заподіяння та причинного зв’язку між діями по нанесенню моральної шкоди та її заподіянню в реальності, а тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

          Ухвалюючи рішення, суд виходив із загальних засад цивільного судочинства: справедливості, добросовісності та розумності, зазначених у ст. 3 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст. ст. 10,11, 28, 29, 57-60, 158, 179, 185, 208, 209, 212, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3280 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Суддя:                                                                                Я. А. Чернявська