КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-2631/11 р.

Провадження № 2/1414/680/12 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2012 року                                                                                                     м. Миколаїв

                    Корабельний районний суд м. Миколаєва

                    у складі: головуючої по справі судді –Чернявської Я.А.

                    при секретарі судового засідання –Малаховій О.Д., Ніколенко В.І.,

                    за участю представника позивача –ОСОБА_2,

                    за участю відповідача –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Садівничого товариства «Зорька» про виділ часток у спільній сумісній власності та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

          У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та Садівничого товариства «Зорька», в якій просила суд про виділ їй та відповідачці по ? частці земельної ділянки № 558 та садового будинку у садівничому товаристві «Зорька»в порядку спадкування за законом після смерті їх батька –ОСОБА_5, померлого 18.08.2000 року та зобов’язати садівниче товариство «Зорька»прийняти її в члени товариства замість померлого батька.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що 18 серпня 200 року помер її батько ОСОБА_5. Після його смерті спадкоємцями за законом є вона та її рідна сестра, відповідач по справі, ОСОБА_3. Вони прийняли спадщину після смерті батька та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на належну йому квартиру. Зазначає, що окрім поділеного, залишились ще неподілене майно, у вигляді садового будиночку, розташованого на земельній ділянці № 558 в Садівничому товаристві «Зорька». Відповідно до довідки Миколаївського обласного об'єднання садівників від 14.12.2010 року станом на 01.05.1982 року, земельна ділянка № 558 у Садівничому товаристві «Зорька»була виділена її батькові - ОСОБА_5. За домовленістю між нею та відповідачем до членів Садівничого товариства не повинен був вступити жоден із спадкоємців, з метою розпорядитися садовим будинком в майбутньому за домовленістю сторін. Однак відповідачка потайки від неї вступила до членів Садівничого товариства «Зорька».

08.06.2009 року вона подала заяву про прийняття в члени Садівничого товариства «Зорька»замість померлого батька, оскільки я у встановлений законом строк прийняла спадщину після його смерті, однак їй було відмовлено, оскільки ділянка № 558 вже закріплена за відповідачем.

Посилаючись на те, що вона є спадкоємицею за законом після смерті її батька, вважає, що керівництво садівничого товариства неправомірно відмовило їй у прийнятті до членів кооперативу та те що вона не має можливості в іншому порядку захистити своє право на частку у спільній частковій власності, віна вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та посилаючись на обставини викладені в позові, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що позивачка ніколи не цікавилася долею земельної ділянки та садового будинку, а також вона правомірно набула право користування зазначеною земельною ділянкою та садовим будинком, є членом садівничого товариства та сплачує пайові внески.

Представник садівничого товариства «Зорька»у попередньому засіданні зазначив, що порушень положень Статуту щодо вступу відповідачки у члени товариства садівничим товариством не допущено, позивача правомірно не прийнято у члени садівничого товариства на підставі п. 3.2 Статуту. Щодо інших позовних вимог просив суд прийняти рішення на підставі діючого законодавства.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає позовні вимоги необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 серпня 200 року помер ОСОБА_5, який був батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження, які містяться у матеріалах справи.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прийняли спадщину, яка відкрилася після смерті їх батька та отримали свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке складалося із: квартири № 31, яка знаходиться у м. Миколаєві по вул. Будівельників, № 14 –А та грошових внесків з належними відсотками та компенсаціями, які знаходяться на зберіганні у філії Ленінського відділення Ощадного банку України.

Так, ОСОБА_3 є членом садівничого товариства «Зорька»та користується земельною ділянкою № 558, що підтверджується копією членської книжки, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно із відповіді Миколаївського обласного об’єднання садівників рішенням Виконкому Миколаївської міської ради депутатів трудящих № 931 від 02 липня 1970 року садово –виноградарському товариству «Зорька»під колективне садівництво була виділена земельна ділянка площею 33,0 га. За списками садівників садово –виноградарського товариства «Зорька»станом на 01 травня 1982 року ділянка № 558 виділена ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Згідно із інформації, наданої Управління Деркомзему у м. Миколаєві, із наявних даних земельного кадастру інформація щодо власника земельної ділянки № 556, яка знаходиться у садівничому товаристві «Зорька», відсутня.

Відповідно до положень частин 1 –3 ст. 126 Земельного кодексу України Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Статею 10 ЦПК України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем в порушення зазначених вимог закону не надано правовстановлюючих документів на земельну ділянка № 558 та на розташований на ній садівничий будинок у садівничому товаристві «Зорька»на підтвердження того, що вони належали її померлому батькові ОСОБА_5. Отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині виділення їй та відповідачці по ? частини земельної ділянки № 558 та садового будинку у садівничому товаристві «Зорька»в порядку спадкування за законом після смерті їх батька –ОСОБА_5, померлого 18.08.2000 року.

Не підлягають задоволенню також і вимоги позивача щодо зобов’язання Садівничого товариства «Зорька»прийняти її в члени товариства замість її батька ОСОБА_5, померлого 18.08.2000 року, оскільки відмова у її прийнятті здійснена відповідно до п. 3.2 Статуту садівничого товариства.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 10-11, 88, 208-209, 210–215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Садівничого товариства «Зорька» про виділ часток у спільній сумісній власності та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

Суддя:                                                                                Я. А. Чернявська