ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2006 Справа № А38/137 (А23/261)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Швець В.В.., Чимбар Л.О.
при секретарі Чоха Є.О.
за участю представників сторін :
від позивача: Санжара А.А., довіреність від 21.06.05;
від відповідача :не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Карфаген ЛТД”, м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.06р. у справі № А38/137(А23/261)
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Карфаген ЛТД”, м.Дніпропетровськ
до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.06р. у справі №А38/137(А23/261) (суддя-Бишевська Н.А.) товариству з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Фірма “Карфаген ЛТД” відмовлено у позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська (далі-МДПІ) №0001872301/0 від 09.06.05р;
- приймаючи постанову, господарський суд виходив з того, що договір №02/04/25 від 15.04.02р., укладений позивачем з ТОВ “Крістіна ЛТД” після винесення рішення Деснянським судом м.Києва від 24.02.2003р. у справі №2-1228/2003 про визнання недійсними виданих від імені останнього фінансово-господарських документів та його установчих документів з моменту його реєстрації, а саме з 26.12.2001р., з того, що оскільки документи, які підтверджують здійснення господарської операції згідно з даним договором є недійсними, то позивач не мав права включати витрати по сплаті податку на додану вартість до складу податкового кредиту, сплачені у складі витрат на придбання продукції у ТОВ “Крістіна ЛТД”;
- не погодившись з постановою суду, ТОВ “Фірма “Карфаген ЛТД” подало апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати;
- у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права;
- при цьому скаржник посилається на те, що рішення Деснянського районного суду м.Києва від 24.02.2003р. стосується фінансово-господарських документів ТОВ “Крістіна ЛТД”, які були складені до набрання цим рішенням законної сили, тобто до 26.03.2003р., на те, що визнання недійсними установчих документів ТОВ “Крістіна ЛТД” не впливає на права та обов’язки товариства, зокрема у сфері оподаткування, оскільки це не передбачено чинним законодавством, а також на те, що товариству взагалі не було відомо про визнання недійсними установчих документів ТОВ “Крістіна ЛТД” та про його ліквідацію, у зв’язку з чим товариство не мало можливості вжити заходів щодо недопущення порушення;
- відповідач заперечення на апеляційну скаргу не надав, його представник у судове засідання не з’явився, при цьому про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.05р. Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0001872301/0, яким ТОВ Фірмі “Карфаген ЛТД” визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 69 157грн. 86 коп., у тому числі, 46 105,24грн. –основний платіж, 23 052,62грн. –штрафні санкції.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 09.06.2005р № 00020663, складеного за результатами позапланової тематичної перевірки товариства.
Даною перевіркою встановлено заниження товариством податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з липня по грудень 2003 року на загальну суму 46 105,24грн. внаслідок незаконного включення до податкового кредиту зазначеного податку, сплаченого у складі витрат на придбання ним продукції у ТОВ “Крістіна ЛТД” згідно з договором №02/04/25 від 15.04.2002р.
Таке заниження, відповідно до акту перевірки, було виявлене перевіряючими з посиланням на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 24.02.2003р. №2-1228/2003, яким визнані недійсними статут, установчий договір ТОВ “Крістіна ЛТД”, свідоцтво платника податку на додану вартість з 26.12.2001р.
Названим рішенням визнані недійсними також фінансово-господарські документи, видані від імені ТОВ “Крістіна ЛТД” та підписані від імені Зінкевича В.С. за період з 26.12.2001р. і до набрання рішенням законної сили.
На підставі п.5.1 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” перевіряючими зроблено висновок про те, що вищевказані витрати не пов’язані з господарською діяльністю товариства та не відносяться до складу валових витрат, оскільки не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими фінансово-господарськими документами.
Викладені обставини слугували визначальними для донарахування товариству податку на додану вартість у вказаній вище сумі з урахуванням положень п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якими передбачено, що у разі, коли платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Одночасно податковою інспекцією було зазначено, що податкові накладні, отримані від ТОВ “Крістіна ЛТД” є недійсними, оскільки згідно з Порядком заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. В даному випадку, ТОВ “Крістіна ЛТД” не є платником податку на додану вартість тому, що свідоцтво про реєстрацію платника цього податку визнано недійсним на підставі рішення суду з 26.12.2001р.
Матеріали справи свідчать також і про те, що 11.04.2003р. комісією державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва складено акт №57 про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №35333633, виданого 19.07.2000р. ТОВ “Крістіна ЛТД”.
Згідно з пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.
Відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Отже, наведеними нормами встановлено певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
З огляду на викладене, віднесення товариством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, що виписані особою, яка не є платником податку на додану вартість –ТОВ “Крістіна ЛТД” на загальну суму 46 105грн.24 коп. є безпідставними.
Тому позовні вимоги про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання товариства по податку на додану вартість за наслідками оподаткування проведеної з ТОВ “Крістіна ЛТД” господарської операції задоволенню не підлягають.
Також слід зазначити, що господарським судом цілком вірно встановлено порушення позивачем вимог ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України при зверненні останнього з заявою про доповнення позовних вимог, оскільки поєднання кількох вимог в одному провадженні, якщо вони не пов’язані між собою, є неможливим, а предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ.
Таким чином, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.
Враховуючи викладене, доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги.
У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
- постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.06р. у справі № А38/137(А23/261) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Суддя Л.О.Чимбар
Дата виготовлення у повному обсязі 31.10.06