Судове рішення #2541582

      

 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

21 липня 2008 року  

Справа № 2-31/3811-2008

                   

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Фенько Т.П.,

суддів                                                                      Прокопанич Г.К.,

                                                                                          Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивач, не з'явився,  фізична особа - підприємець  ОСОБА_1;

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА";

представник третьої особи, не з'явився,  Коктебельська селищна рада міста Феодосії;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 09.06.2008 у справі № 2-31/3811-2008

за позовом фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1(АДРЕСА_1) (АДРЕСА_2- представник позивача ОСОБА_2)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА" (вул. Леніна, 9, місто Феодосія, АР Крим, 98108)

за участю третьої особи: Коктебельської селищної ради міста Феодосії  (пров. Висотний, буд. 1, смт. Коктебель, місто Феодосія, АР Крим, 98186)

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки,

                                                  ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.06.2008 у справі № 2-31/3811-2008 позов фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА" за участю третьої особи: Коктебельської селищної ради міста про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки задоволено.

Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки від 15.02.2007 за реєстраційним номером № 499. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА" повернути позивачу земельну ділянку площею 1,0 га, що розташована за адресою: місто Феодосія, смт. Коктебель, район р. Арматлук, кадастровий номер 01 116 457 00 01 001 0306.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА" на користь позивача 85, 00 грн державного мита та 118, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судове рішення мотивоване тим, що відсутність державної реєстрації змін до основного договору оренди земельної ділянки, відповідно до яких орендар має право передавати в суборенду об'єкт нерухомості, свідчить про відсутність правових підстав для укладення спірного договору суборенди, що має наслідки його недійсності.         

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що факт державної реєстрації засвідчений гербовою печаткою та підписом голови Коктебельської селищної ради.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008  суддів  Заплава Л.М., Антонову І.В. замінено на суддів Прокопанич Г.К., Лисенко В.А.

До суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла телеграма з клопотанням відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку з хворобою директора  товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА".

Судова колегія вирішила можливим розглянути спір за відсутністю представників сторін, оскільки згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши  матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

На підставі рішення 23 сесії 24 скликання Коктебельської селищноюї ради  „Про затвердження проекту від 10.09.2003 між фізичною особою - підприємцем  ОСОБА_1 та Коктебельською селищною радою  був укладений договір оренди землі № 5750 (а. с. 8-10). Державну реєстрацію договору проведено  09.02.04 за № 0003011900329.

Предметом даного договору є земельна ділянка площею 1,0 га з кадастровим номером  01 116 457 00 01 001 0306, що розташована за адресою:АДРЕСА_3

15.02.2007 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційна компанія -КАФА»був укладений договір суборенди зазначеної земельної ділянки № 499, цільове призначення якої - будівництво пансіонату для відпочинку матерів з дітьми (код цільового використання - УКЦВЗ-1.17). Державну реєстрацію договору проведено 09.02.08 реєстраційний №040801900010.

Спір у даній справі виник у зв'язку зі зверненням фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 з позовом про розірвання договору суборенди з підстав невиконання суборендарем умов зазначеної угоди.

Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, позивач змінив предмет і підстави позову і просить визнати даний договір недійсним у зв'язку з тим, що його положення суперечать нормам чинного законодавства.

Доводи відповідача, по -перше, зводяться до того, що позивач не мав права змінювати предмет і підстави позову, а по-друге, оскаржуваний договір не містить ознак недійсності, про які необґрунтовано стверджує позивач.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зміст норм статті 124 Конституції України передбачає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, якій не заборонено законом, а суд повинен захистити його таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав передбачений   законом, отже підлягає розгляду по суті.    

Як вбачається з матеріалів справи, право   позивача   на   передачу   у   суборенду   зазначеної   земельної   ділянки   не передбачено договором оренди землі від 10.11.2003, а передбачено договором від 17.03.2004 (реєстраційний номер 820) про внесення змін до договору оренди землі згідно рішення №1989 від 20.02.04 30 сесії 24 скликання Коктебельської селищної ради «Про внесення  змін у договір оренди землі СПД ОСОБА_1.». Державну реєстрацію договору проведено  09.02.04 за № 0003011900329.

Таким чином, зі змісту договору № 820 від 17.03.2004 про внесення змін до договору оренди землі № 5750 від 10.11.2003 вбачається, що державну реєстрацію цього договору проведено ще до його  укладення.

З приводу цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що пунктом 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073, встановлено, що у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

Відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України, договір оренди вважається укладеним і породжує виникнення права користування земельною ділянкою після його державної реєстрації.

Враховуючи наведені положення, судова колегія виключає можливість укладати угоду про внесення змін  до  основного договору   до набрання ним чинності, оскільки дані дії, пов'язані зі зміною умов правочину, є наступними у часі по відношенню до вступу у законну силу первинних умов договору.

Таким чином, посилання апелянта на те, що Договір про внесення змін від 17.03.2004  є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2003, у зв'язку з чим не підлягає державної перереєстрації, суперечить пункту 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженої постановою КМУ від 25.12.1998  N 2073, самому Договору про внесення змін від 17.03.2004, відповідно до положень якого даний договір підлягає обов'язковій державній реєстрації згідно із статтею 20 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи ту обставину, що зміни до договору не були належним чином введені у дію, то і право у орендаря передавити спірну ділянку в суборенду також  відсутнє.

         Беручи до уваги ту обставину, що підставою укладення спірного договору суборенди № 499 від 15.02.2007 ( пункту 1.5 цього договору) є  Договір від 17.03.2004 № 820 про внесення змін до договору оренди землі від 10.11.2003, судова колегія дійшла висновку щодо наявності ознак недійсності договору суборенди, у зв'язку з  укладенням його без достатніх на те правових підстав.

Як встановлено статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з  його недійсністю. Визнання договору недійсним породжує виникнення  зобов'язання кожної сторони повернути у натурі все, що вони отримали на виконання цього правочину. 

 Таким чином, аналіз  викладених обставин свідчить про те, що вимоги позивача щодо визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 15.02.2007 за № 499 та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА" повернути позивачу земельну ділянку площею 1,0 га, що розташована за адресою: місто Феодосія, смт. Коктебель, район р. Арматлук, кадастровий номер 01 116 457 00 01 001 0306, є  цілком обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що апелянт не довів  обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції  встановив, що місцевим господарським судом  вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також  правильно встановлені всі обставини справи.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті  103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

         1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інвестиційна компанія - КАФА"   залишити без задоволення.

          2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим  від 09.06.2008 у справі № 2-31/3811-2008 залишити без змін.                                                   Головуючий суддя                                                  Т.П. Фенько

Судді                                                                      Г.К. Прокопанич

                                                                                В.А. Лисенко

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація