ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"07" листопада 2006 р. | справа № 20-7/237 |
за позовом: Дочірньої компанії „Укртрансгаз”
Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”
(01021, м. Київ, Кловський узвіз,9/1)
в особі філії Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз”
(61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А)
до відповідача: Комунального підприємства „Севтеплоенерго”
Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)
про стягнення суми заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу у 2006 році в розмірі 129049,44грн., з яких: 123714,53грн. –основний борг, 1870,92грн. –3% річних, 3463,99грн. –сума інфляційних збитків,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача –Макаренко Р.Л., провідний юрисконсульт, довіреність б/н від 23.12.05,
від відповідача – Митрицян Т.В., юрисконсульт, довіреність №17-юр від 01.09.06,
Суть спору:
Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз” звернулась до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради про стягнення суми заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу у 2006 році в розмірі 129049,44грн., з яких: 123714,53грн. –основний борг, 1870,92грн. –3% річних, 3463,99грн. –сума інфляційних збитків.
Ухвалою суду від 24.10.2006 порушено провадження у справі (а.с.1-2).
Відповідач в відзиві на позов та доповненні до нього (вх. №№ 31295, 31296) позовні вимоги визнав повністю, пояснив, що заборгованість в сумі 123714,53грн. перед позивачем виникла у зв’язку з тим, що відповідач не мав можливості сплачувати послуги позивача в повному обсязі, надав акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2006; з розрахунками позивача 3% річних та інфляційних збитків погодився (а.с.66, 68).
Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
04.01.2005 між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі заступника директора Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз” (далі –Трансгаз) та ДКП „Севтеплоенерго” (з 21.06.2006 Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради) (далі - Споживач) укладено договір № 632 на транспортування природного газу (а.с. 11-14, 58-59).
Згідно пункту 1.1. предметом Договору є надання послуг по транспортуванню природного газу від державного кордону України власними газотранспортними мережами та передача газу на вході у газові мережі ДАТ „Чорноморнафтогаз” та ВАТ „Севастопольгаз” для подальшого транспортування Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з його транспортування Трансгазу та виконувати інші обов’язки, передбачені цим Договором.
Строк дії цього Договору визначено з 01.01.2005 по 31.12.2006 (п.12.1 Договору, додаткова угода № 1 від 14.12.2005 до Договору).
Транспортування газу здійснюється тільки в обсягах, придбаних Споживачем і підтверджених ресурсною довідкою об’єднаного диспетчерського управління ДК „Укртрансгаз”.
Пунктом 2 Договору встановлена кількість протранспортованого газу.
Пунктом 3 Договору передбачені обов’язки сторін при транспортуванні газу: Споживач, зокрема, зобов’язаний прийняти газ від Трансгазу в обсягах, зазначених в Договорі; щомісячно до 3 числа місяця, наступного за звітнім, разом із представником Трансгаза складати Акти, передбачені Договором.
Відповідно до пункту 4 Договору послуги з транспортування природного газу оформлюються Споживачем та Трансгазом актами про надання послуг з транспортування природного газу, які складаються уповноваженими представниками до 5 числа місяця, наступного за звітнім та є підставою для проведення розрахунків.
Пунктом 6 Договору передбачений тариф на транспортування природного газу.
Згідно пункту 7 Договору оплата послуг по транспортуванню природного газу здійснюється Споживачем шляхом попередніх платежів не менш 50 % до 1 числа та останні 50 % від планових обсягів на місяць до 15 числа місяця, у якому надаються послуги на розрахунковий рахунок Трансгазу. Остаточні розрахунки за послуги транспортування газу, що були надані у звітному місяці здійснюються Споживачем на підставі двосторонніх актів на послуги транспортування природного газу грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Трансгазу у термін до 10 числа місяця, наступного за звітнім. Звірка розрахунків за звітній місяць здійснюється Споживачем та Трансгазом до 25 числа місяця, наступного за звітнім, на підставі відомостей про фактичну оплату вартості послуг по транспортуванню природного газу і актів про послуги з транспортування природного газу, яка оформлюється актами фінансової звірки.
Позивач на виконання зазначеного договору надав відповідачу у 2006 році послуги з транспортування природного газу з січня по серпень, включно, в розмірі 86670,819 тис.куб.м. на загальну суму 171714,53грн., що підтверджується щомісячними актами виконаних робіт з транспортування природного газу магістральним трубопроводом (а.с.18-21).
Відповідач сплатив частково надані позивачем послуги в сумі 48000,00грн.
На день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 123714,53грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків та не заперечується відповідачем (а.с.67).
Спір виник у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по договору в частині оплати послуг по транспортуванню природного газу.
Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.
Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.
При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 129049,44грн., з яких: 123714,53грн. –основний борг, 1870,92грн. –3% річних, 3463,99 –сума інфляційних збитків.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 1290,49грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
В зв’язку з перейменуванням відповідача 21.06.2005 в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України він підлягає заміні на правонаступника: Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Замінити Державне комунальне підприємство “Севтеплоенерго” (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2) на його правонаступника Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2).
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, п/р 26030945206831 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195, ідентифікаційний од 03358357) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз” (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, п/р 26003182210000 ХФ АКІБ „Укрсиббанк” ХРУ, МФО 351641, ідентифікаційний номер 25698645) заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу у 2006 році в розмірі 123714,53грн., 1870,92грн. –3% річних, 3463,99грн. –сума інфляційних збитків, державне мито в сумі 1290,49грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г .П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
13.11.2006.