ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Нечуй Б.П.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"02" жовтня 2012 р. Справа № 2а/0612/4494/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Капустинського М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "06" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 06.10.2011 р. позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області (далі - УПФ) щодо ненарахування та невиплати позивачу коштів згідно положень ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ); зобов'язано УПФ провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру підвищення до пенсії у відповідності ст. 39 Закону №796-ХІІ, у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.03.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати; зобов'язано УПФ провести донарахування та виплату позивачу додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю на підставі ст.51 Закону №796-ХІІ у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, за період з 01.03.2011 р. по 18.06.2011 р. з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у вказаний період та фактично отриманих коштів.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач звернулася до суду із позовом 05.07.2011 р., як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, особа, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

Згідно довідки № 1761/І-09 від 30.06.2011 року позивач отримує підвищення до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст. 39, 51 Закону №796-ХІІ, але у розмірах, встановлених постановами КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат до пенсії та додаткової пенсії застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ за №836 від 26.07.1996 р., та за №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Постанову ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "06" жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул.К.Маркса, 2-а,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301