УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4790/2012Головуючий суду першої інстанції:Прищепа О.І.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

"08" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПавловської І.Г.,

СуддівПономаренко А.В., Дралла І.Г.

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

29.03.12 КРП «ВПВКГ ПБК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Позов мотивований тим, що 10.10.11 між позивачем та відповідачем було укладено договір № НОМЕР_1 про надання послуг з водопостачання і водовідведення. Позивач виконував всі зобов'язання за даним договором належним чином. Протягом всього часу скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг позивачем від відповідача не надходило. Для урахування кількості та вартості наданих послуг, а також грошей, що надійшли від споживача, за надані послуги, на ім'я відповідача було відкрито особовий рахунок №НОМЕР_1. Розрахунок заборгованості за спожиті послуги здійснювався з 01.02.08 по 28.02.11 згідно загального будинкового засобу обліку, з 01.03.11 по 10.10.11 згідно норм водопостачання, а з 10.10.11 згідно індивідуального засобу обліку. Загальна заборгованість відповідача станом на 01.03.12 складає 4 003,20 грн. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує спожиті житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача в рахунок відшкодування заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення - 4 003,20 грн., а також судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм процесуального права та не з'ясувавши всі обставини справи, що мають значення для вірного вирішення спору по суті. Доводи апеляційної скарги зводяться до не згоди з нарахуванням плати за послуги у період з 01.05.09 по 01.11.10 згідно загального будинкового засобу обліку.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надавалися відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення в повному обсязі. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірного зобов'язання по сплаті наданих йому послуг утворилась заборгованість, яка підлягає примусовому стягненню зі споживача.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході судового розгляду, вимогам чинного законодавства, та не спростовується доводами апеляційної скарги.

При апеляційному перегляді справи встановлено, та не заперечується сторонами, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та користується послугами з водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем згідно договору № НОМЕР_1 від 10.10.11. Позивач виконує зобов'язання за даним договором належним чином, оскільки протягом всього часу скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг позивачем від відповідача не надходило.

З наявного у матеріалах справи розрахунку слідує, що станом на 01.03.12 відповідач має заборгованість у розмірі 4 003,20 грн. (а.с.4-6). Розрахунок заборгованості за спожиті послуги здійснювався з 01.02.08 по 28.02.11 згідно загального будинкового засобу обліку, з 01.03.11 по 10.10.11 згідно норм водопостачання, а з 10.10.11 згідно індивідуального засобу обліку. Крім того, з розрахунку вбачається, що відповідач сплачував кошти за надані послуги, однак не в повному обсязі.

Відповідно до частини 1, 3 статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами; частиною 4 статті 18 Закону передбачений обов'язок виконавця вирішити питання про перерахунок платежів.

Згідно з пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.05 № 630 «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», у разі перерви в наданні послуг, ненадання або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати.

Виходячи з вищенаведеного, у відповідача наявне право звернення безпосередньо до позивача з проханням перерахунку розміру плати за надані послуги за певний розрахунковий період, з наданням належних доказів в обґрунтування своєї вимоги. Проте в матеріалах справи відсутні докази таких звернень та будь-які інші належні докази надання відповідачу послуг в меншому розмірі, ніж це було задекларовано постачальником.

Отже, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 312, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: