ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р. Справа № 53148/12

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківськоїобласті від 25.03.2011 року по справі № 2-а-1375/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю,

В С Т А НО В И В:

ОСОБА_115.02.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовував вимогами статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківськоїобластівід18.03.2011 року, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку, позовні вимоги за період до 14.09.2010 року відповідно до ст. 100 КАС України залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківськоїобласті від 25.03.2011 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 14.09.2010 року з врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вже виплачених сум. Постанову суду звернено до негайного виконання.

Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківськоїобласті подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено правомірно, відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а також тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може застосовуватись виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог, які заявлені поза межами строку позовної давності, однак припустився помилки при визначенні шестимісячного строку, який в даному випадку необхідно було визначати у відповідності до ч. 9 ст. 103 КАС України з врахуванням того, що позовна заява була здана позивачем на пошту 15.02.2011 року. Тобто, адміністративний позов підлягав залишенню без розгляду в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 14.08.2010 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належить до четвертоїкатегорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Всупереч вимогам статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказаних вище постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягали задоволеннюпочинаючи з 15.08.2010 року.

Також суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача виконати постанову негайно, оскільки звертаючи до негайного виконання постанови щодо присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, які були прийняті в порядку скороченого провадження, суд повинен був застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ, відповідно до якого постанови суду про присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів підлягають негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення,

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254, 256 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25.03.2011 року по справі № 2-а-1375/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язанняуправління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області здійснити нарахування та виплатуОСОБА_1підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ювідповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007 року по 14.08.2010 року - залишити без розгляду.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снятинськомурайоні Івано-Франківської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі однієї мінімальної пенсії за вікомвідповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 15.08.2010 року з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

Звернути до негайного виконання постанову суду в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.