ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18 червня 2008 р. |
№ 20/322 |
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
|
|
Бернацької Ж.О. -головуючої (доповідач), |
|
|
Барицької Т.Л., |
|
|
Воліка І.М., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж на рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2007 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. в справі № 20/322 господарського суду Донецької області за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6596, 72 грн.
|
за участю представників сторін: |
|
від позивача: не з'явилися, |
|
від відповідача: не з'явилися, - |
ВСТАНОВИВ:
Позивач - відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж в серпні 2007 року звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6596, 72 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2007 р. (суддя Донець О.Є.) у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6596, 72 грн. відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позову.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. (судді: Стойка О.В.- головуючий, Діброва Г.І., Шевкова Т.А) рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2007 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач - відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2007 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на невідповідність висновків судів обох інстанцій фактичним обставинам справи, а також на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами обох інстанцій встановлено, що позивачем проведено 26.07.2006 р. перевірку дотримання вимог "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005 р.), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 на об'єкті, розташованих на площі Мічмана Павлова (без адреси) в місті Маріуполь.
За результатами перевірки складено акт № 019754 від 26.07.2006 р. про порушення Правил користування електричною енергією, яким встановлено, що відповідачем допущено бездоговірне користування електричною енергією.
При проведенні перевірки була присутня "реалізатор" ОСОБА_2, якою підписано даний акт, який в подальшому вручений відповідачу.
На засіданні комісії позивача розглянуто спірний акт, складено протокол № 20 від 03.08.2006 р., за яким прийнято рішення про здійснення нарахування об'єму електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, за період з 26.07.2005 р. по 27.07.2006 р. відповідачем, яке останнім не оплачено, що стало підставою звернення до господарського суду з позовом.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що позивач не надав суду доказів укладення з відповідачем договору на постачання електричної енергії на об'єкт. Відповідно, відповідач не є споживачем електричної енергії у розумінні Правил, внаслідок чого застосування позивачем Правил у якості правової підстави позовних вимог є необґрунтованим.
Згідно виписок протоколів № 20 від 03.08.2006 р., № 25 від 07.09.2006 р. засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" Приазовські електричні мережі відділу збуту електроенергії з розгляду актів порушення Правил, не встановлено яку суму нарахувала комісія у зв'язку з порушенням відповідачем Правил та правова природа цієї суми; у складеному акті не визначено конкретного місця підключення струмоприймачів; не визначено конкретного місця встановлення вітрини-холодильника, приміщення у яке йде кабель, що не доводить наявність вини саме відповідача у порушенні Правил. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що перевірка проведена з порушенням вимог Правил, і, акт складений за її результатами, не може бути доказом вини відповідача, тому за вказаних обставин відсутні правові підстави для задоволення позову.
Предметом позову є вимоги про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію за актом порушення відповідачем вказаних правил у сумі 5163, 86 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач проти нарахування спірної суми боргу заперечує, оскільки останній є власником холодильної установки, яку придбав з метою подальшого здійснення торгівельної діяльності на площі М. Павлова в місті Маріуполі. Через оформлення документів ця діяльність не здійснювалась, але 27.07.2006 р. без його відому та дозволу фізична особа ОСОБА_2 повідомила йому про самовільне підключення холодильної установки до системи електроспоживання іншим підприємцем, про наявність акту та протоколу, складеного за цим фактом відповідними службами енергонагляду.
Судами встановлено, що між позивачем та відповідачем не укладено договір на постачання електричної енергії на зазначений об'єкт станом на 27.07.2006 р., тому в задоволенні позову відмовлено.
Такі висновки судів обох інстанцій є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 26 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником. Аналогічні приписи містяться у підпунктах 1.3, 1.6 Правил. Пунктом 5.1 Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін; споживання електричної енергії без договору не допускається. Згідно підпунктів 6.15, 6.16 Правил, постачальник електричної енергії, яким є позивач, за регульованим тарифом має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог Правил відповідно до умов укладених договорів та складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Відповідно до пункту 6.41 Правил, користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт у ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акту, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний акт підписано "реалізатором" ОСОБА_2
Крім того, посилання суду апеляційної інстанції на те, що вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення відповідачем правопорушення, що передбачено законодавством, позивачем не заявлено, тому позовні вимоги є необґрунтованими і помилковими, оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків. Однак, вказана обставина судами не досліджена, та їй не надана належна оцінка.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що через оформлення документів торгівельна діяльність не здійснювалась, але фізична особа ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про самовільне підключення холодильної установки до системи електроспоживання іншим підприємцем та наявність протоколу, складеного відносно за цим фактом відповідними службами енергонагляду.
Судами не встановлено особу, якою фактично здійснено підключення до системи електроспоживання відповідача, а також не встановлено чи є необхідним залучення її до справи.
Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, рішення, судів обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Приазовських електричних мереж задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2007 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. в справі № 20/322 господарського суду Донецької області скасувати, а справу передати на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Донецької області .
Головуючий, суддя: Ж. Бернацька
Судді: Т. Барицька
І. Волік