ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
19 червня 2008 р. |
№ 16/242-07-6292 |
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
|
|
Бернацької Ж.О. -головуючої (доповідач), |
|
|
Барицької Т.Л., |
|
|
Воліка І.М., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 р. в справі № 16/242-07-6292 господарського суду Одеської області за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до 1) будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим", 2) приватного підприємства "Енергокомплекс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, виселення та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до 1) фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, 2) представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсним додаткового погодження
|
за участю представників сторін: |
|
від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, |
|
від відповідача 1: не з'явилися, від відповідача 2: ОСОБА_6, від третьої особи: ОСОБА_5., від третьої особи: ОСОБА_7, - |
ВСТАНОВИВ:
Позивач - фізична-особа підприємець ОСОБА_1 23.07.2007 р. звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів: будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим", приватного підприємства "Енергокомплекс" про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також прилеглої до нього території та виселення з вказаного нежилого приміщення.
В ході розгляду справи суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 12.09.2007 р. звернувся до господарського суду із заявою про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а також з позовом до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1, представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради про визнання недійсним додаткового погодження до договору оренди № 19/82 від 11.04.2000 р.., укладеного між ними 27.12.2006 р. щодо надання позивачу у строкове платне користування нежилого приміщення: сараю, загальною площею 33,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2007 р. (суддя Желєзна С.П.) провадження в справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням та виселення припинено; в іншій частині позову відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позову; позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 задоволено: визнано додаткове погодження до договору оренди нежилого приміщення № 19/82 від 11.04.2000 р., укладеного між представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 27.12.2006 р. недійсним на майбутнє з підстав правомірності та обґрунтованості позову; стягнуто з представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 42, 50 грн. витрат по оплаті державного мита; 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 42, 50 грн. витрат по оплаті державного мита; 59 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 р. (судді: Петров М.С. -головуючий, Разюк Г.П., Колоколова С.І.) рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2007 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач - фізична-особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 просить судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, вказуючи на безпідставність її доводів.
Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 р. № 11 із внесеними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу згідно норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначені права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки відповідають дійсності, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані судові акти вказаним вимогам не відповідають, виходячи з таких підстав.
Судами обох інстанцій встановлено, що між представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 11.04.2000 р. укладено договір оренди нежилого приміщення № 19/82.
Відповідно до умов пункту 1 договору, орендодавець передав, а орендар -прийняв у строкове платне користування приміщення до 11.04.2005 р., загальною площею 125 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 р. з внесеними змінами, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Між представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 27.12.2006 р. укладено додаткове погодження до договору оренди нежилого приміщення № 19/82 від 11.04.2000 р.
У пункті 1 вказаного додаткового погодження до договору зазначено, що у зв'язку із збільшенням орендованої площі на 33,7 кв.м., орендна плата за користування нежилими приміщеннями першого поверху, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, орендованими за договором № 19/82 від 11.04.2000 р., з 27.12.2006 р. розраховується виходячи з площі приміщень, їх експертної оцінки, встановленого відсотку від експертної оцінки об'єкту оренди з коригуванням на індекс інфляції.
Між представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) 09.01.2007 р. укладено додаткове погодження до договору оренди нежилого приміщення № 19/82 від 11.04.2000 р. За умовами вказаного додаткового погодження строк дії основного договору продовжено сторонами до 01.06.2007 р.
Між представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 07.06.2007 р. укладено додаткове погодження про внесення змін до пункту 1.2 договору оренди нежилого приміщення № 19/82 від 11.04.2000 р. За умовами вказаного додаткового погодження строк дії основного договору продовжено сторонами до 01.12.2007 р.
За результатами обстеження приміщення, площею 33, 7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, комісією у складі представників представництва та орендаря, за участю представника комунального підприємства „Дирекція єдиного замовника „Пересипський” 15.03.2007 р. встановлено, що частину вказаного приміщення займає будівельно-ремонтний кооператив "Вадим".
Посилаючись на користування будівельно-ремонтним кооперативом "Вадим", приватним підприємством „Енергокомплекс” нежилим приміщенням, площею 33, 7 кв.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_1 без законних підстав, позивач стверджує про порушення його прав, як орендаря у користуванні вказаним приміщенням у зв'язку з чим він звернувся до господарського суду з позовом.
У судовому засіданні 12.12.2007 р. представник позивача звернувся до господарського суду із заявою про відмову фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 від заявлених до будівельно-ремонтного кооперативу "Вадим" позовних вимог, посилаючись на добровільне звільнення останнім приміщення.
Між тим, судами обох інстанцій не досліджено: умови договору оренди нежилого приміщення № 19/82 від 11.04.2000 р., укладеного між представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 та додаткових погоджень від 27.12.2006 р., 09.01.2007 р., 07.06.2007 р. до договору щодо площі займаних приміщень та строку дії договору;
умову договору нежилого приміщення б/н від 09.08.2002 р., укладеного між ЖЕО Ленінського району міста Одеси та ПП ОСОБА_2 щодо площі займаного приміщень;
порядок продовження дії договору нежилого приміщення б/н від 09.08.2002 р., враховуючи вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна";
до компетенції якого органу віднесено укладання, продовження, розірвання договорів оренди вказаних приміщень.
Наведене свідчить про порушення судами принципів, закріплених в статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду.
Неповне встановлення судами обставин, що мають значення для справи є порушенням вимог: статті 47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення всіх обставин справи; статті 38 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі в справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом не з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для справи, а тому рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2007 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 р. підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 р. в справі № 16/242-07-6292 господарського суду Одеської області скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Одеської області.
Головуючий, суддя: Ж. Бернацька
Судді: Т. Барицька
І. Волік