ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 27.08.2007 р. в справі № 5/80 господарського суду Чернігівської області за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Фрут-сервіс" про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

            Позивач - ОСОБА_2 звернулася з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Фрут-Сервіс" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія "Фрут-Сервіс" від 18.12.2006 р. (протокол № 19).

При цьому, позивач вказала, що вона набула права власності на частку статутного фонду вказаного товариства в розмірі 2 % і стала його учасником, згідно рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомпанія “Фрут-Сервіс” від 12.02.2004 р.  (протокол № 7).

У серпні 2007 року позивачу стало відомо, що згідно рішення загальних зборів товариства від 18.12.2006 р. (протокол № 19) продана частина майна  товариства, в тому числі: адміністративний будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Вказане рішення  загальних зборів  товариства прийнято без  згоди позивача як учасника товариства, а тому порушено її інтереси.

Позивач у позовній заяві просить накласти арешт на адміністративний будинок за адресою: АДРЕСА_1,  посилаючись на те, що  рішенням загальних зборів товариства від 18.12.2006 р. (протокол № 19) вирішено продати частину майна товариства, в тому числі адміністративний будинок за адресою: АДРЕСА_1 без згоди учасників товариства. Зазначене рішення товариства не відповідає порядку денному, який було направлено учасникам товариства. 

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.08.2007 р. (суддя Соломатін В.Д.) заяву позивача задоволено: накладено арешт на адміністративний будинок за адресою:  АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 27.08.2007 р.  

Касаційна скарга обґрунтована порушенням і неправильним застосуванням судом першої інстанції норм  процесуального права.

Вислухавши представників сторін, скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно  ч. 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, в тому числі: грошові суми, цінні папери тощо, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи

утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним  вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має  з'ясувати факти  про наявність у відповідача (боржника) спірного майна або  знаходження належного відповідачеві спірного майна у інших осіб, а також  брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, судом першої інстанції вірно враховані обставини справи та адекватно до предмету позову обрано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження за результатами їх касаційного перегляду, а  тому підстави для скасування прийнятого судового акту відсутні.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹, 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 27.08.2007 р. в справі № 5/80 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:                                                                 Ж. Бернацька

Судді:                                                                                     Т. Барицька

                                                                                                І. Волік