У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянула в судовому засіданні 24 липня 2008 року в м. Києві           кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій та касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1. на постанову Подільського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 січня 2008 року.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року скаргу ОСОБА_2. на постанову заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Щербини І.В. від 30.10.2007р. про порушення щодо нього кримінальної справи за ч. 3 ст. 364 КК України задоволено, вказану постанову скасовано, в порушенні кримінальної справи щодо нього відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 січня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення скасувати, оскільки вважає їх незаконними, та посилається при цьому на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Потерпіла ОСОБА_1. у касаційній скарзі просить судові рішення скасувати, оскільки вважає їх незаконними, та такими, що винесені з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення потерпілої, яка просила задовольнити її касаційну скаргу та касаційне подання прокурора, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання та касаційну скаргу потерпілої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційних поданні та скарзі, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 15 ст. 236⁸  КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Скасовуючи постанову заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України від 30.10.2007р., суди дійшли висновку, про те, що на час порушення кримінальної справи не було встановлено достатніх підстав для порушення щодо ОСОБА_2. кримінальної справи за ч. 3 ст. 364 КК України, що не було встановлено даних, які б підтверджували наявність у ОСОБА_2. прямого умислу щодо порушення закону, наявність корисливої чи особистої зацікавленості в діях чи бездіяльності, чи реальної зацікавленості діяти в інтересах третіх осіб з порушенням закону, та заподіяти істотну шкоду чи тяжкі наслідки охоронюваним правам та інтересам ОСОБА_1.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

Так, приводами та підставами для порушення кримінальної справи стали матеріали досудового слідства у кримінальній справі №47-539, порушеної 10.10.03р. Генеральною прокуратурою України за фактом смерті ОСОБА_3. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та 01.04.05 за фактом перевищення працівниками органів внутрішніх справ Київської області службових повноважень, що супроводжувалося насильством за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме зібрані у встановленому законом порядку докази, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_2. кримінально - караного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України.

Вивчивши матеріали зазначеної справи, заступник начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Щербина І.В., безпосередньо виявив ознаки цього злочину, а отже справу щодо ОСОБА_2. ним порушено за наявності приводу, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 94 КПК України.

Оскільки зібрані під час досудового слідства матеріали справи містили достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2. ознак злочину, то справу було порушено і за наявності передбачених ч. 2 ст. 94 КПК України підстав.

Таким чином, постанова про порушення кримінальної справи від 30.10.07р. винесена у повній відповідності до вимог ст. 98 КПК України, так як має посилання на приводи (заява потерпілої ОСОБА_1., безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в матеріалах справи), підстави до порушення справи (наявність у діях ОСОБА_2. ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України), а також її подальше спрямування (об'єднати із кримінальною справою №47-539).

Відповідно до п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року та ст. 236-8 КПК України суддя розглядаючи скарги на постанову про порушення кримінальної справи на стадії досудового слідства, перевіряє наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи і не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Однак, суд вдався до оцінки наявних у кримінальній справі доказів, вказавши про відсутність в діянні ОСОБА_2. об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України та суб'єктивної сторони складу злочину, тобто умислу на вчинення злочину, таким чином заздалегідь вирішив ті питання, які згідно з ст. 324 КПК України вирішуються при постановлені вироку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 236⁷  КПК України, постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності.

Як убачається з матеріалів справи, постанову про порушення кримінальної справи від 30.10.2007р. щодо ОСОБА_2. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України винесено заступником начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Щербиною І.В., місце роботи якого та місце розташування органу є вул. Різницька, 13/15 у  м. Київ, тому скаргу необхідно було подавати до Печерського районного суду м. Києва.

Оскільки було порушено правила підсудності, то відповідно до п. 7 ст. 370 КПК України це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції, підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що  постанова суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд, який необхідно провести з дотриманням вимог статей 236⁷, 236⁸  КПК України та в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора та касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1. задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року про скасування постанови заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Щербини І.В. від 30.10.2007р. та відмовлення в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ч. 3 ст. 364 КК України та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 січня 2008 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

С у д д і :

Пошва Б.М.                              Лавренюк М.Ю.                 Гошовська Т.В.