КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бистрик Г.М.,

маслія В.І.

при секретарі: Джуринській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - Чернігівського обласного управління у справах захисту споживачів на постанову Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до чернігівського обласного управління у справах захисту споживачів про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2006 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про скасування постанови № 001744 по справі про адміністративне правопорушення від 06.10.2006 року винесену начальником Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів.

Вподальшому позивачем були подані доповнення до адміністративного позову, в яких позивач ставить наступні позовні вимоги:

- скасувати постанову за № 0001026 від 06 жовтня 2006 року начальника Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення штрафу в сумі 340 гривень за невиконання припису № 32 від 25.09.2006 року;

- скасувати постанову за № 001744 від 06.10.2006 року начальника Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.. 188-2 КУпАП, за невиконання припису № 32 від 25.09.2006 року, з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень;

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено:

- скасовано постанову № 0001026 від 06.10.2006 року начальника Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про накладення на ОСОБА_1 як фізичну особу - підприємця штрафу в сумі 340 гривень за невиконання припису № 32 від 25.09.2006 року;

- скасовано постанову № 0001744 від 06.10.2006 року начальника Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 188-2 КУпАП, за невиконання припису № 32 від 25.09.2006 року, з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.

Не погоджуючись із винесеним судовим рішенням, відповідачем - Чернігівським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Славутицького міського суду Київської області від 27.12.2006 року по справі № 2-а-134 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів на постанову по справі про адміністративне правопорушення та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що вказана постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини справи.

Постановою № 0001026 від 06.10.2006 року на позивача як фізичну особу - підприємця був накладений штраф в сумі 340 гривень за невиконання припису № 32 від 25.09.2006 року, на підставі акту від 05.10.2006 року за № 001685 (а.с. 13). Це правопорушення їй інкримінувалось як невиконання вимог ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постановою за № 001744 від 06.10.2006 року (а.с. 4) на підставі протоколу № 02694 від 05.10.2006 року (а.с. 15) ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 188-2 КУпАП, повторно за невиконання припису за № 32 від 25.09.2006 року, і на неї був накладений штраф в сумі 170 гривень.

З припису № 32 від 25.09.2006 року, який міститься на а.с. 17, вбачається, що він не містить в собі конкретних вимог до ФОП ОСОБА_1, які вона повинна була виконати на його вимогу. Як вбачається з розписки на приписі, він був вручений 25.09.2006 року не особисто позивачу, а приймальнику хімічної чистки (а.с. 17). В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем - ОСОБА_1 припису по пошті або іншим шляхом.

Судом першої інстанції було зазначено, що відповідачем не було спростовано того факту, що позивач не отримував ні сам припис № 32 від 25.09.2006 року, ні акт за № 001685 від 05.10.2006 року, зі змістом яких вона не була ознайомлена так само, як і з протоколом за № 02694 від 05.10.2006 року про вчинення нею адміністративного правопорушення, що свідчить про порушення норми статті 256 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка передбачає, що протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, це позбавило її не тільки можливості належним чином відреагувати на вимоги відповідача, але і використати свої права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та фізичної особи - підприємця, до якої застосовуються штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд складених відносно ОСОБА_1 матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-2 КУпАП, також відбувався 06.10.2006 року за відсутності правопорушника, що свідчить про порушення прав позивача, а саме п. 4 Постанови КМУ від 17.08.2002 року № 1177 «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», яким передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у п. 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи є наявне свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця (а.с. 27), з якого вбачається, що її офіційна адреса з 26.12.2001 року є м. Славутич Київської області, Київський квартал, 87. З матеріалів справи вбачається, що документи були направлені на ім'я ОСОБА_1 на іншу адресу, що свідчить про неотримання їх позивачем.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що постанова Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2006 року прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладеній у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного управління у справах захисту споживачів на постанову Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2006 року - залишити без задоволення.

Постанову Славутицького міського суду Київської області від 27 грудня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

<> 

Суддя-доповідач - Бєлова Л.В.Справа в апеляційній інстанції № 22-а-297/08Головуючий в першій інстанції - Малишенко Т.О.Справа в першій інстанції № 2-а-134