УХВАЛА

28 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Матківської М.В.,                         Чорного В.І.,                        Оніщука В.В.,

На підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22.02.2007 року, розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Покостівське" про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стягнення транспортних витрат та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2005 року, -

встановила:

В червні 2001 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до СТОВ "Покостівське" про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, стягнення транспортних витрат та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2005 року рішення місцевого суду залишено без зміни.

В обґрунтування касаційної скарги представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового про задоволення позову.

Справа №33ц-312кс/07                                   Категорія 2

Головуючий у суді першої інстанції Баренко С.Г. Доповідач Матківська М.В.

2

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення місцевого суду та ухвали апеляційного суду відсутні, виходячи із наступного.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України було здійснено з дотриманням вимог трудового законодавства.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

ухвалила:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26 травня 2005 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.