Справа №11»а»-574 2007 р.                                                                                 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Мішеніна С.В. Доповідач Нагорняк Є.П.

        УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінниць­кої області в складі:

головуючого-судді Олексієнка Ю.Г.

суддів: Нагорняка Є.П., Дудікова В.І.

за участю прокурора Заброцької Л.О.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2 розглянула 19 липня 2007 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 квітня 2007 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, прожив, у АДРЕСА_1, раніше судимий

8.11.02 за ст. ст. 152 ч. 1, 153 ч. 1, 70 КК України

на 5 років позбавлення волі, 26.09.03 звільнений

від відбування покарання внаслідок акту амністії, засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 15 років позбавлення волі.

З нього стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_3 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1035 грн. судових витрат.

Також вирішено питання з речовими доказами.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 10.04.06 приблизно о 19 год. 00 хв. на березі річки Південний Буг біля приміщення обласного центру інвалідів спорту у м. Вінниці по вул. Козицького, 103 він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 за наступних, встановлених судом обставин.

10 квітня 2006 року приблизно о 19 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_4 роз­пивали спиртні напої на березі річки Південний Буг біля приміщення обласного центру інвалідів спорту, розташованого у м. Вінниці по вул. Козицького, 103. Під час вживання спиртного ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, запропонував ОСОБА_4 вступити з ним у статевий зв'язок, на що остання погодилась. Так як ста­тевий акт у зв'язку з сексуальною неспроможністю ОСОБА_2 не відбувся, ОСОБА_4 стала його ображати, насміхатись над ним, принижувати його чоловічу гідність. На грунті особистої неприязні, що виникла внаслідок висловлювань на його адресу з боку ОСОБА_4, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на умисне протиправне по­збавлення життя ОСОБА_4 Бажаючи помститись за образу, ОСОБА_2 цегли­ною, з метою позбавлення життя, умисно наніс ОСОБА_4 чисельні удари в голову та по тулубу, заподіявши тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої.

Згідно висновку експерта при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено відкриту черепно-мозкову травму, перелом тім'яної кістки, внутрішньоче­репний крововилив, внутрішньомозкова гематома, забиття головного мозку, перелом реб­ра, садна, синці, забійні рани на обличчі, шиї та інших частинах тіла і дані тілесні ушко­дження виникли незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів. Між чере­пно-мозковою травмою та смертю є причинний зв'язок.

В апеляційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_2 зазначає, що в ході провадження у справі досудового слідства були допущені грубі порушення кри­мінально-процесуального закону, явку з повинною він написав та дав визнавальні пока­зання внаслідок застосування до нього недозволених методів ведення слідства, хоча він заперечує свою причетність до вчиненого злочину, а при судовому розгляді справи недо­ліки досудового слідства не тільки не були усунуті, але й допущені також судом, який розглянув справу щодо нього однобічно з обвинувальним ухилом, що призвело, на його думку, до постановления незаконного вироку, в зв'язку з чим просить вирок суду скасува­ти.

В апеляції захисник засудженого - його матір ОСОБА_1, посилаючись на до­пущену у справі однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповід­ність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, допущені істо­тні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та на неправильне вирішення цивільного позову, просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, призначивши йому покарання за ст. 116 КК України та стягнути з нього на користь потерпілої ОСОБА_3 3000 грн. моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який, підтримуючи свою апеляцію частково, повідомив, що дійсно він увечері 10.04.06 був на березі річки Півден­ний Буг з ОСОБА_4, якій заподіяв тілесні ушкодження внаслідок тяжкої образи з її боку, але, на його переконання, вказані тілесні ушкодження не були небезпечними для життя потерпілої, захисника засудженого ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію; представника цивільного відповідача ОСОБА_5, на думку якого апеляції обгрунтовані; прокурора, який вважав, що вирок слід змінити лише в частині задоволеного цивільного позову, за межі розміру якого вийшов суд, а в решті його залишити без зміни, перевірив­ши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задово­ленню.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_4 за встановлених судом обставин обгрунтований і базується на всебічно, повно і об'єктивно досліджених у судовому засіданні доказах, сукупності яких у вироку дана на­лежна оцінка.

Так, вина ОСОБА_2 у скоєнні ним злочину, за який його засуджено, доведена його явкою з повинною, в якій він власноруч зазначив, що зізнається у вчиненому злочині без будь-якого фізичного та морального тиску, про що може повторити при аудіо та відео-записі, послідуючими протоколами його допитів.

При відтворенні обстановки і обставин події, проведеного з участю захисника, про­курорів м. Вінниці, Ленінського району м. Вінниці та з додержанням всіх процесуальних норм, ОСОБА_2 чітко і вільно, без будь-якого тиску на нього з боку працівників пра­воохоронних органів, пояснював та показував про обставини вчинення ним злочину, що зафіксовано на відеозаписі.

Вказані показання засудженого, які суд обгрунтовано взяв до уваги, відкинувши показання ОСОБА_2 у судовому засіданні, розцінивши їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, об'єктивно узгоджувались між собою та з показаннями сві­дка ОСОБА_6, який знайшов труп ОСОБА_4, інших свідків, висновками судо­во-медичних експертиз, протоколами оглядів місця події, протоколами виявлення і вилу­чення проданого ОСОБА_2 належного потерпілій мобільного телефону, вилучення взуття тощо.

За висновком експерта-трасолога сліди взуття, вилучені при огляді місця події на трьох гіпсових зліпках могли бути залишені групою взуття, до якої відноситься вилучене у ОСОБА_2 взуття.

Заява ОСОБА_2 про застосування щодо нього фізичного впливу працівника­ми міліції була предметом перевірки слідчим прокуратури і не знайшла свого підтвер­дження.

З урахуванням зазначених доказів та інших досліджень судом обставин справи, зо­крема, і предмету, яким ОСОБА_4 були заподіяні смертельні травми, суд вірно кваліфікував дії засудженого за ст. 115 ч. 1 КК України.

Стосовно призначеного ОСОБА_2 покарання у максимальному розмірі, пе­редбаченому санкцією ст. 115 ч. 1 КК України, то воно у повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, яка регламентує загальні засади призначення покарання. При цьому суд належним чином врахував особливу тяжкість вчиненого злочину та особу винного, схильного до вчинення злочинів, спрямованих проти життя і здоров'я особи.

Відносно цивільного позову потерпілої ОСОБА_3, то суд припустився помил­ки, задовольнивши його поза межами заявленого, оскільки в своїй позовній заяві потерпі­ла просила стягнути з засудженого у відшкодування моральної шкоди 47000 грн., а суд всупереч вимогам ст. ст. 28. 328 КПК України стягнув 50000 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задоволь­нити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 квітня 2007 року у справі щодо ОСОБА_2 в частині задоволеного цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 змі­нити - стягнути з ОСОБА_2 на її користь 47000 грн. у відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.

В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.