ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.07.08 р. Справа № 39/37
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк
про: стягнення 507 240 грн. 90 коп.
та зустрічним позовом Товариства з обмежено відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ – НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД” м. Одеса
про: стягнення 229 056 19 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Соколова Н.В. за довіреністю
від відповідача: Яковлєва С.А. - за довіреністю;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк, про стягнення штрафу за несвоєчасну поставку компресорної установки у розмірі 420 779, 38 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 86 461, 52 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 06/252 від 19.09.2006 р., специфікацію, технічний опис, протокол розбіжностей до договору № 06/252 від 19.06.2006 р., протокол погодження розбіжностей від 13.12.2006 р., додаткову угоду № 1 від 18.12.2006 р., платіжні доручення № 1480 від 28.09.2006 р., № 2310 від 25.12.2006 р., № 3041 від 30.10.2007 р., видаткову накладну № РН-0000010 від 19.09.2007 р., претензію № 8-07/5225 від 12.11.2007 р.
Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, вважав безпідставним нарахування позивачем штрафних санкцій на підставі п. 8.3 Договору, оскільки нарахування 20% річних за вказаним пунктом можливе лише у випадку розірвання договору та повернення суми попередньої оплати, в частині позовних вимог щодо стягнення штрафу просив відмовити через неспіврозмірність фактично завданим збиткам.
Ухвалою суду від 14.04.2008 р. судом спільно до розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ – НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД” м. Одеса про стягнення пені в сумі 141 838, 06 грн., інфляційних в сумі 79 557, 81 грн., 3% річних в сумі 7 660, 32 грн.
Позивачем за первісним позовом надані заперечення на зустрічну позовну заяву, заперечення вмотивовані порушенням позивачем при поданні зустрічної позовної заяви вимог ст. 56 ГПК України та арифметичну необґрунтованість суми позовних вимог.
В ході розгляду спору позивач за зустрічним позовом уточнив позовні вимоги, змінив предмет позову та просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 141 838, 06 грн., інфляційну складову в сумі 79 557, 81 грн., 3% річних в сумі 5 828,96 грн.
Заявою від 08.05.2008 р. позивач за первісним позовом уточнив позовні вимоги, у зв’язку з проведенням взаємозаліку зустрічних однорідних вимог просив суд припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ – НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД” м. Одеса в частині стягнення пені, 3% річних 92 967, 92 грн., стягнути з відповідача штраф в сумі 327 811 ,46 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 86 461, 52 грн.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.
Строк судового розгляду справи згідно ст. 69 ГПК України продовжений за клопотанням сторін.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
19.09.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса та Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк, був укладений договір № 06/252 на поставку нової компресорної установки на базі поршневого компресору COOPER SUPERIOR WG 62, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Договір укладено сторонами з протоколом розбіжностей, узгодженого протоколом погодження розбіжностей від 13.12.2006 р.
18.12.2006 р. укладено додаткову угоду № 1 до договору № 06/252 від 19.9.2006 р., якою змінено та викладено в новій редакції п. 3.2, 3.3 Договору.
Згідно даного Договору ТОВ “РЕМС” м. Донецьк зобов’язався підготувати та передати у власність ВАТ “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса компресорну установку на базі поршневого компресору COOPER SUPERIOR WG 62 комплектністю, що визначена згідно специфікації (додаток №1) та технічним описом (додаток №2), а останній в свою чергу зобов’язався прийняти товар та сплати за нього встановлену ціну.
За умовами п. 3.2, 3.3 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 18.12.2006 р. п. 3.4 Договору, розрахунки за договором здійснюються наступним чином, зокрема, ВАТ “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса повинно було сплатити
- 25% від вартості Товару протягом 15 банківських днів з моменту підписання договору, на підставі виставленого постачальником рахунку, що складає 2 103 896, 88 грн.;
- 50% від вартості Товару протягом 120 календарних днів з моменту перерахування авансового платежу, на підставі виставленого постачальником рахунку, що складає 4 207 793, 75 грн.;
- 10% від вартості Товару протягом 10 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної, передачі Постачальником Покупцю всього переліку технічної документації згідно додатку № 3 до Договору, на підставі виставленого постачальником рахунку, що складає 841 558, 75 грн.;
- 15% вартості Товару протягом 5 банківських днів з моменту вводу Товару в експлуатацію та підписання сторонами Акту про приймання Товару в експлуатацію але не пізніше 3 місяців з моменту поставки Товару, на підставі виставленого постачальником рахунку, що складає 1 262 338, 13 грн.
На виконання умов Договору позивач згідно платіжних доручень № 1480 від 29.09.2006 р. на суму 2 103 896 грн. 88 коп., № 2310 від 25.12.2006 р. на суму 4 207 793 грн. 75 коп. сплатив позивачеві обумовлений п.п. 3.2, Договору авансовий платіж в сумі 6 311 690 грн. 63 коп.
Згідно п. 2.1, 2.2 Договору постачальник здійснює доставку Товару на склад покупця у строк не більш ніж 8 місяців від дати авансового платежу, зазначеного в п. 3.2 Договору.
Таким чином, з урахуванням положень п. 2.2 Договору, п. 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.12.2006 р.), а також здійснених позивачем авансових платежів, постачальник зобов’язаний поставити покупцю обумовлений товар у строк до 25.08.2007 р.
Проте, поставка товару та передання технічної документації відбулося лише 19.09.2007 р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000010 від 19.09.2007 р. та поясненнями представників сторін.
Таким чином, термін поставки обумовленого товару прострочений відповідачем на 25 днів.
Згідно п. 8.2 Договору в редакції протоколу погодження розбіжностей від 13.12.2006 р., у випадку не поставки або несвоєчасної поставки постачальником товару в строки, визначені п. 2.2 Договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару.
У відповідності з положеннями наведеного вище пункту, позивачем за розстрочення постачальником строків поставки продукції нараховано штраф у розмірі 420 779, 38 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, з огляду на порушення відповідачем договірних зобов’язань, а також беручи до уваги той факт, що вимоги в цій частині відповідачем не спростовані, позов Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса в частині стягнення штрафу в сумі 420 779, 38 грн. суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем за порушення строків поставки продукції згідно положень п. 8.3 Договору, ст. 693 ЦК України нараховано відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20%, що за період з 25.08.2007 р. по 19.07.2007 р. складають 86 461 грн. 52 коп.
Перевіривши вимогу позивача щодо стягнення відсотків за користування чужим грошовими коштами в сумі 86 461 грн. 52 коп., вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
За змістом п. 8.3 Договору право позивача на нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами виникає у випадку прострочення поставки товару на строк більше ніж 30 календарних днів, відмови від прийомки товару та розірвання договору, з поверненням суми попередньо сплачених грошових коштів.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження настання всіх юридичних фактів, з якими п. 8.3 Договору пов’язує виникнення у покупця права на нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20%, посилання позивача на положення означеного вище пункту суд вважає безпідставними.
Проте, зважаючи, на той факт, що нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами на суму попередньої оплати, є невід’ємним правом позивача, з огляду на приписи ст. ст. 536, 693 ЦК України, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, за арифметичним розрахунком суду у розмірі 12 969 грн. 23 коп. (6 311 690 грн. 63 коп. *3% /100% /365 днів *25днів).
14.04.2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ – НАФТОПЕРЕРОБНИЙ ЗАВОД” м. Одеса пені в сумі 141 838, 06 грн., інфляційних в сумі 79 557, 81 грн., 3% річних в сумі 7 660, 32 грн.
В ході розгляду спору позивач за зустрічним позовом уточнив позовні вимоги, змінив предмет позову та просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 141 838, 06 грн., інфляційну складову в сумі 79 557, 81 грн., 3% річних в сумі 5 828,96 грн.
Суд розглядає зустрічні позовні вимоги з урахуванням уточнень.
Перевіривши вимогу позивача щодо стягнення пені в сумі 141 838, 06 грн., нарахованої у період з 04.10.2007 р. по 31.01.2008 р., вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом під час слухання справи, на виконання умов договору ВАТ “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса здійснено наступні платежі
- 2 103 896, 88 грн. – платіжним дорученням № 1480 від 29.09.2006 р.;
- 4 207 793, 75 грн. – платіжним дорученням № 2310 від 25.12.2006 р.;
- 841 558, 75 грн. – платіжним дорученням № 3041 від 30.10.2007 р. на суму 782 750, 00 грн.;
- 268 670, 00 грн. – платіжним дорученням № 3707 від 19.12.2007 р.;
- 1 052 476, 88 грн. – платіжним дорученням № 227 від 31.01.2008 р.
З урахуванням положень п. 3.2, 3.3 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 18.12.2006 р. п. 3.4 Договору ВАТ “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса прострочено терміни оплати за наступними платежами
- 10% від вартості Товару, що складає 841 558, 75 грн. зі строком платежу до 03.10.2007 р. – 841 558, 75 грн. - на 27 днів, платіж сплачено Покупцем 30.10.2007 р. частково на суму 782 750, 00 грн., термін прострочки недоплаченої суми у розмірі 58 808, 75 грн. складає 50 днів;
- 15% вартості Товару, що складає 1 262 338, 13 грн. зі строком платежу до 20.12.2007 р., на суму 1 052 476, 88 грн. - на 43 дня.
Відповідно до умов п. 8.4 Договору, у випадку затримки оплати у строки вказані у п.п. 3.3-3-4 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або Договором. Водночас, частина 1 вказаної правової норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 ГК України, а оскільки в силу статті 175 ГК України вищевказані норми є спеціальними відносно диспозитивних норм статей 549-550 ЦК України, то суд вважає, що умови пункту 8.4 Договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто нарахуванню підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 141 838, 06 грн.. підлягають лише частковому задоволенню, за арифметичним розрахунком суду – у розмірі 34 614 грн. 48 коп. (841 558, 75 грн.*8%*2/100%/365днів*27днів) + (58 808, 75 грн.*8%*2/100%/365днів*50днів)+(1 052 476, 88 грн.*8%*2/100%/365днів*12днів)+(1 052 476, 88 грн.*10%*2/100%/366днів*31дня).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до положень наведеної статті позивачем висунуто вимогу щодо стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання індексу інфляції, нарахованого у період з жовтня 2007 р. по січень 2008 р. в сумі 79 557 грн. 81 коп. та 3% за період з 04.10.2007 р. по 31.01.2008 р. в сумі 5 828 грн. 96 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Величина індексу інфляції є статистичною величиною та розраховується Державним комітетом статистики України в цілому на місяць, тобто нарахування встановленого індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України слід починати з першого числа місяця наступного за тим, в якому у кредитора виникло право вимоги.
Таким чином, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача індексу інфляції за період з 01.12.2007 по 19.12.2007 р. суму 58 808, 75 грн., та з 20.12.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 1 052 476, 88 грн. є безпідставними, тому вимоги позивача в цій частині підлягають лише частковому задоволенню, за арифметичним розрахунком суду, в сумі 56 220 грн. 82 коп. (841 558, 75 грн*102,9%/100%)+(58808,75 грн*102,2%*/100%)+(1052476,88 грн.*102,9%/100%).
Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, з огляду на арифметичну неточність розрахунку позовних вимог в цій частині в сумі 5 818 грн. 80 коп. (841 558, 75*3%/100%/365днів*27днів)+(58808,75*3%/100%/365днів*50днів)+(1052476,88грн.*3%/100%/366днів*43дня).
Судом не приймаються до уваги посилання позивача за первісним позовом на припинення зобов’язань на суму 92 967 грн. 92 коп. за договором № 06/252 від 19.09.2006 р. внаслідок здійснення заліку зустрічних однорідних вимог
з боку ВАТ ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса штраф в сумі 92 967 грн. 92 коп.
з боку ТОВ “РЕМС” м. Донецьк пеня в сумі 29 683 грн. 15 коп., 3% річних в сумі 5 828 грн. 96 коп., індекс інфляції 57 455 грн. 81 коп., з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Таким чином, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні був боржником в іншому зобов'язанні. Також зарахування можливе у разі однорідності вимог. Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов'язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Наразі позивачем за первісним позовом направлено заяву про залік вимог, які за своїм змістом та правовою природою не є неоднорідними, зокрема, зобов’язання зі сплати штрафу в сумі 92 967 грн. 92 коп. позивач зараховує шляхом погашенням зобов’язань зі сплати пені, 3% річних та інфляційних.
При цьому, при здійсненні заліку зустрічних однорідних вимог, позивачем в розрахунку були допущені арифметичні помилки, через що він не може вважатися судом обґрунтованим.
Крім того, слід зауважити, що залік на суми, що становлять штрафні санкції, 3% річних та збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, може мати місце лише у випадку, якщо факт порушення сторонами договірних зобов’язань, обґрунтованість та розмір штрафних санкцій, 3% річних та збитків від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції встановлені в судовому порядку та підтверджені відповідним рішенням суду, оскільки до цього часу вони є спірними.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторін пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 601, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса штраф в сумі 420 779, 38 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 12 969 грн. 23 коп., витрати за державним митом в сумі 4 299 грн. 00 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100 грн. 90 коп.
В іншій частині позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса – відмовити.
Позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк – задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “ЛУКОЙЛ - ОДЕСЬКИЙ НАФТОПЕРЕРОБНЙЙ ЗАВОД” м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк пеню в сумі 34 614 грн. 48 коп., 3% річних в сумі 5 818 грн. 80 коп., індекс інфляції в сумі 56 220 грн. 82 коп., витрати за державним митом в сумі 966 грн. 54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 49 грн. 79 коп.
В іншій частині позовних вимог Товариства з обмежено відповідальністю “РЕМС” м. Донецьк – відмовити.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 21.07.2008 р.
Суддя Морщагіна Н.С.