Справа №0908/4633/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.09.2012 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі
головуючого-судді Онушканич В. В.
секретаря Шафран О. З.,
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом Публічне Акціонерне Товариство ОСОБА_1 "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_2 Володимир до ОСОБА_2 Володимир ОСОБА_2 Володимир про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 05.02.2007 року ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFK0GK00000062, на підставі якого останній отримав кредит в сумі 30810,00 доларів США на термін до 05.02.2027 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,00 % на місяць на суму залишку заборгованості. Позивачем свої зобов’язання за даним договором виконані в повному обсязі на відміну від відповідача, який порушив умови договору і станом на 28.03.2012 року має заборгованість: по несплаченому кредиту в сумі 25949,00 доларів США, по несплачених процентах за користування кредитом –16945,05 доларів США, комісія –1891,14 доларів США та пеня 11787,18 доларів США. Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 по даному кредитному договору складає 56572,37 доларів США. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира в за адресою вул. Молодіжна 6/71, м. Калуш, Івано-Франківська область. Тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача і інших осіб, які зареєстровані та проживають у зазначеній квартирі.
Представник позивача, в судове засідання не з’явився, проте подав суду заяву, в якій позов підтримує. Просить врахувати те, що після прийняття Калуським міськрайонним судом 25.05.2009 року рішення, яким на користь позивача з ОСОБА_2 стягнено 26888,73 доларів США боргу по вище зазначеному кредитному договору, останній зобов’язання в добровільному порядку не виконує, внаслідок чого борг по кредитному договору зріс у два рази. Просить позов задоволити, а справу розглянути без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився і не повідомив про причини неявки, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення в газеті «Галичина». У зв’язку з цим суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України і проти чого не заперечив представник позивача.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов підставним та таким, що підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
З кредитного договору № IFK0GK00000062 від 05.02.2007 року (а.с. 9-11) укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 вбачається, що останній отримав кредит в розмірі 30810,00 доларів США із сплатою 12 % річних зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 05.02.2027 року.
Згідно умов кредитного договору № IFK0GK00000062 від 05.02.2007 р. позичальник зобов'язаний сплачувати Банку передбачені договором відсотки за користування кредитом відповідно до графіку повернення кредиту, відсотків і винагороди. ОСОБА_2 зобов'язався здійснювати погашення кредиту в день оплати відповідно до графіку повернення кредиту, відсотків і винагороди.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № IFK0GK00000062 від 05.02.2007 р. станом на 28.03.2012 р. заборгованість ОСОБА_2 складає 56572,37 доларів США з них: 25949,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 16945,05 доларів США –заборгованість по процентам за користування кредитом, 1891,14 доларів США –заборгованість по комісії за користування кредитом, 11787,18 доларів США –пеня (а.с. 4-7). В перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ (а.с. 8) загальна сума заборгованості по даному кредитному договору становить 451769,98 грн. з них: 207220,92 грн. –заборгованість за кредитом, 135318,09 грн. –заборгованість по процентам за користування кредитом, 15102,08 грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом, 94128,89 грн. –пеня.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови вищевказаного кредитного договору.
Як вбачається із договору іпотеки від 06.02.2007 року (а.с. 12-14) в забезпечення умов кредитного договору відповідачем передано в іпотеку двокімнатну квартиру загальною площею 44,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 вартістю 131300,00 гривень, що належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 02.02.2007 р. приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_3 по реєстру № 306 та зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації номер запису 3128/71 в книзі 66 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13452655 від 05.02.2007 року.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом. Ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальник зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитних договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За вищенаведених підстав, суд вважає позов ПАТ КБ "ПриватБанк" підставним та таким, що підлягає до задоволення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити свою вимогу в повному обсязі.
Згідно п. 33.4 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 131300,00 грн., а значить початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації не може бути меншою за вказану суму.
Ст. 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки суд в рішенні вказує спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Суд вважає,що заставне майно підлягає реалізації шляхом продажу з публічних торгів.
Вимоги позивача про надання йому права продажу вказаного майна з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з наданням Приватбанку всіх повноважень продавця є безпідставними, так як згідно діючого законодавства до повноважень суду не входять видача доручень банку від імені позичальника на реалізацію майна.
Разом із тим, суд вважає, що позовна вимога позивача щодо виселення не підлягає задоволенню, як подана передчасно та не підтверджена в судовому засіданні, а саме як встановлено п. 43 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку»виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
В матеріалах справи відсутні відомості, які свідчили б про отримання відповідачем та/чи іншими мешканцями письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника із вимогою про звільнення житлового приміщення. Також відповідачем в обґрунтування своїх вимог не надано суду даних хто ще окрім відповідача проживає в квартирі за адресою вул. Молодіжна 6/71, м. Калуш, Івано-Франківська область. Тому в цій частині вимог позову слід відмовити.
В силу вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
На підставі наведеного ст.ст. 526, 527, 530, 572, 589, 590, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 38, 39 ЗУ "Про іпотеку" та керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № IFK0GK00000062 від 05.02.2007 року в розмірі 56572,37 доларів США, що за курсом НБУ складає 451769,98 грн. (207220,92 грн. –заборгованість за кредитом, 135318,09 грн. –заборгованість по процентам за користування кредитом, 15102,08 грн. –заборгованість по комісії за користування кредитом, 94128,89 грн. –пеня), звернути стягнення на предмет іпотеки –двокімнатну квартиру загальною площею 44,8 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Молодіжна 6/71, м. Калуш, Івано-Франківська область, та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 02.02.2007 р. приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу ОСОБА_3 по реєстру № 306 та зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації номер запису 3128/71 в книзі 66 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13452655 від 05.02.2007 року, шляхом його продажу з публічних торгів із стартовою ціною 131300 (сто тридцять одна тисяча триста) гривень 00 копійок.
Решту коштів від реалізації повернути ОСОБА_2.
В частині виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі за адресою вул. Молодіжна 6/71, м. Калуш, Івано-Франківська область, в позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»3219,00 грн. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом 10 днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
.
Гловуючий: