СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17 липня 2008 року | Справа № 2-27/8140-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Дікан Л.І.
за участю представників сторін:
позивача: Стиранка Ірина Євгенівна, довіреність №б/н від 10.01.08;
відповідача: Бисикало Тетяна Анатоліївна, довіреність №2222/9/10 від 19.10.07;
3-ої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 18.04.2008 року у справі № 2-27/8140-2006А
за позовом закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" (вул. Червонофлотська, 1,Алушта,98500)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)
3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська будівельна компанія" (вул. Фрунзе, 1,Мелітополь, Запорізька обл.,72312)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим від 09.03.2006 року №0000482301/0, відповідно до якого зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року на 56503,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 56503,00 грн.
Заявою від 25.05.2006 року, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим від 09.03.2006 року №0000482301/0, відповідно до якого зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року на 56503,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 56503,00 грн.
Господарським судом у судовому засіданні 12.05.2006 року у порядку передбаченому пунктом 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було прийнято ухвалу про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська будівельна компанія" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 18.04.2008 року у справі № 2-27/8140-2006А позов задоволено. Господарський суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган дійшов помилкового висновку про те, що позивачем повторно було включено до складу податкового кредиту суми податку сплачені у складі передоплати за будівельно-монтажні роботи на об’єкті корпус №4 з басейном.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Алушті Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 15.07.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції. Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника третьої особи, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.07.2008 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 27.02.2006 року по 03.03.2006 року, Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим була проведена виїзна позапланова додаткова перевірка закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2005 року. По результатах перевірки був складений акт №351/23/02650854 від 03.03.2006 року.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування в сумі 56503 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2006 року №0000482301/0, відповідно до якого зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року на 56503,00грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 56503,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
З акту перевірки вбачається, що відповідно до відповіді Управління архітектури і містобудування Алуштинської міської ради від 16.02.2006 року вих. №133/01-6, інспекцією ДАБК проведена документальна перевірка позивача по справі з питання виконання робіт по реконструкції корпусу №4 санаторію "Слава". В результаті вказаної перевірки було встановлено, що позивач без відповідної згоди інспекції ДАБК в листопаді 2005 року здійснив будівельно-монтажні роботи на об'єкті корпус №4 з басейном. Роботи, виконані в листопаді 2005 року, проводилися на об'єкті корпус №4 з басейном після вводу його в експлуатацію, про що свідчить акт державної прийомної комісії про прийом в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 07.10.2005 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради.
Також в результаті перевірки актів виконаних робіт на об'єкті корпус №4 з басейном встановлено, що майже всі роботи, за винятком монтажу залізобетонного забору, включені в акт виконаних робіт за листопад 2005 року необґрунтовано. Факт виконання вказаних видів робіт і їх вартість підтверджується складеними і підписаними у встановленому порядку актами форми КБ -2, КБ -3 за травень 2005 року, червень 2005 року, вересень 2005 року, жовтень 2005 року.
Інспекція ДАБК міста Алушта дійшла висновку, що вказані в акті виконаних робіт за листопад 2005 року будівельно-монтажні роботи, за винятком монтажу залізобетонного забору, включені повторно.
З урахуванням листа Управління архітектури і містобудування Алуштинської міської ради від 16.02.2006 року вих.. №133/01-6, Державна податкова інспекція в місті Алушта зробила висновок про те, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у складі передоплати за виконання будівельно - монтажних робіт в частині виконання робіт на об'єкті корпус №4 з басейном, за виключенням монтажу залізобетонного забору. Відповідно актів виконаних робі за листопад 2005 року без врахування витрат на монтаж забору підприємством повторно включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 339018,4 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 56503,00 грн.
Судовою колегією встановлено, що 21.03.2005 року, між позивачем (замовник) і третьою особою у справі (підрядник) було укладено контракт №1/7, відповідно якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов’язання у межах вартості предмету контракту, у встановлені строки, на власний ризик, власними і залученими силами виконати роботи по проектуванню і реконструкції об'єкту "корпус №4 санаторію "Слава", вказаних у додатках №№1, 2, 3, 4, 5, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного контракту, кошторисна вартість будівельних робіт по об'єкту встановлена у додатку 32, який є невід'ємною частиною даного контракту і складає 5564961 грн.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного контракту, встановлені наступні строки виконання робіт: початок робіт - 23.03.2005 року і закінчення робіт - 01.09.2005 року.
Відповідно до пункту 15.4 вказаного контракту, даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2005 року.
01.09.2005 року, було укладено додаткову угоду до контракту №1/7, відповідно до якої замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов’язання виконати додаткові обробні і монтажні роботи по реконструкції будівлі корпусу №4. Вартість виконаних робіт складає 562000грн.
02.09.2005 року було укладено додаткову угоду до контракту №1/7 від 21.03.2005 року, відповідно до якої у зв'язку необхідністю виконання додаткового обсягу обробних і монтажних робіт, строк виконання робіт змінено на 31.12.2005 року.
11.11.2005 року, рішенням Алуштинського міськвиконкому №881 затверджено акт від 07.10.2005 року Державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту "реконструкція корпусу №4 з будівником басейну Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава".
За даними звіту закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" по господарським операціям по рахунку №151 вищевказані операції з основними фондами були відображені в обліку підприємства у грудні 2005 року, в тому числі: по дебету рахунку 103/02 "Басейн 4 корпус" на суму 576870,00грн., по дебету рахунку №103/1 - "спальний корпус №4" на суму 6450634,61грн., всього вартість зарахованих основних фондів склала 7027504,61 грн.
Як вбачається з реєстру отриманих податкових накладних (порядковий номер запису 33) і декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року, позивачем до складу податкового кредиту за вказаний період було включено податок у розмірі 83333,30 грн. на підставі податкової накладної №7 від 11.11.2005 року третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська будівельна компанія" на суму 500000,00 грн. за ремонтно-будівельні роботи.
Дана податкова накладна була виписана третьою особою на підставі актів виконаних робіт форми №КБ -2 за листопад 2005 року на суму 189103 грн. і на суму 311028 грн. Всього вартість виконаних робіт склала в сумі 500131грн., в тому числі ПДВ - 83355,16грн.
Оплата за виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до вказаних актів виконаних робіт за листопад 2005 року, була проведена позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в сумі 500000,00грн. за платіжним дорученням №815 від 11.11.2005 року як передоплата за будівельно-монтажні роботи, що відображено в бухгалтерському звіті позивача проводкою Дт 378 - Кт 311.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлені норми та правила стосовно формування податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Платником податку є особа, яка згідно із нормами Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з вказаним Законом.
Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма та порядок заповнення яких визначаються відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі товари (послуги) і основні фонди використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку на протязі звітного податкового періоду.
З урахуванням висновків будівельної експертизи в частині дослідження повторного включення в акти КБ -2 виконаних робіт по реконструкції корпусу №4 позивача, виконаних третьою особою по справі, встановлено, що ремонтно - будівельні роботи в акти по формі КБ -2 за листопад 2005 року повторно не включалися. Дані роботи фактично були виконані до листопада 2005 року, однак форма №КБ -2 була складена пізніше, тобто в листопаді 2005 року.
Таким чином, податкова накладна №7 від 11.11.2005 року має всі необхідні реквізити для включення в декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005 року в загальній сумі 83333,33 грн.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що перевіряючими не було прийнято до уваги той факт, що у відповідності до Положення "прийом в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" ДБН А.3.13-94, затвердженого наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 року №48, введеного в дію з 01.01.1995 року, надання державної приймальної комісії актів по формі №КБ-2 не передбачено, а також не передбачено співставлення фактично виконаних робіт з роботами, вказаними у кошторисах та робочих проектах.
Рішення про введення в експлуатацію видається на закінчені будівництвом об'єкти, підготовлені до експлуатації, за якими повністю виконані будівельно - монтажні роботи у обсягу, передбаченому проектом. Результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акту державної технічної комісії, в якому приймається рішення про ввід об'єкта в експлуатацію.
При співставленні даних відображених у розрахунку вартості ремонтно - будівельних робіт по корпусу №4 з актами виконаних робіт Фоми №КБ - 2 за період з травня 2005 року по жовтень 2005 року було встановлено, що підрядник не на всі роботи виставив акти форми №КБ -2. Включені роботи форми №КБ-2 за листопад 2005 року не входили в обсяги робіт з травня по жовтень 2005 року.
Крім того, треба вказати в акті перевірки відсутня розшифровка відносно того, які саме види робіт були включені двічі у співставленні з формами №КБ - 2 попередніх періодів.
Вказане підтверджується висновком №3 судово-економічної експертизи, яка була призначена господарським судом в процесі розгляду справи.
Згідно з статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, податковим органом в обґрунтування власних доводів належних доказів надано не було, тому судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим, оскільки постанову суду першої інстанції було прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2008 року у справі № 2-27/8140-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова