СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
21 липня 2008 року | Справа № 2-19/3256-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Лисенко В.А.,
Гоголя Ю.М.,
секретар судового засідання Змейкова Г.В.
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки;
представник відповідача, не з'явився, державне підприємство "Сакський державний хімічний завод";
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Сакський державний хімічний завод" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 19.05.2008 у справі № 2-19/3256-2008А
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Саки (вул. Курортна, 4, місто Саки, АР Крим, 96500)
до державного підприємства "Сакський державний хімічний завод" (вул.Заводська, 1, місто Саки, АР Крим, 96500)
про стягнення 58230,11 грн,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2008 у справі № 2-19/3256-2008А позов задоволено.
Стягнуто з Сакського державного хімічного заводу на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки 58 230,11 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а факт порушення Сакським державним хімічним заводом вимог законодавства у сфері сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується матеріалами справи.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати частково.
Апелянт обгрунтовує свої вимоги тим, що з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим в частині стягнення пені у розмірі 3 448,73 грн не згоден, оскільки відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пеня за несвоєчасність сплати страхових внесків не повинна нараховуватись до підприємств, що знаходяться у стані банкрутства.
Від позивача до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки стверджує про відсутність підстав поширення мораторію на вимоги, які є предметом розгляду даної справи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.07.2008 у зв’язку з зайнятістю в іншому процесі суддю Маслову З.Д. замінено на суддю Гоголя Ю.М.
У судовому засіданні 02.07.2008 у слуханні справи була оголошена перерва до 03.07.2008.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 21.07.2008.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2008 у зв’язку з хворобою суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Лисенко В.А.
Переглянувши постанову суду відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Сакський державний хімічний завод зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платник обов'язкових страхових внесків (реєстраційний номер 0117000034).
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки була проведена перевірка відповідача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів за період з 01.04.04 по 15.05.07, за результатами якої складено акт № 380 від 18.06.2007.
У ході даної перевірки виявлений факт несвоєчасної сплати підприємством страхових внесків у сумі 85 973, 86 грн станом на 15.05.2007.
Як свідчить акт перевірки, розмір даної суми складається з 80 658, 43 грн - суми узгодженої заборгованості і донарахованої позивачем суми страхових внесків у розмірі 5 712 ,75 грн, яка вважається неузгодженою недоїмкою.
Крім того, за виявлені факти порушення сплати страхових внесків відповідачу нарахована пеня у сумі 3 448,73 грн.
При проведенні перевірки позивачем було встановлено, що станом на 01.04.2004 у підприємства існувала заборгованість у сумі 31 192,48 грн і несплачена пеня у сумі 3 356,20 грн, яка склалася за 2 і 3 квартал 2002 року.
Проте, матеріали справи свідчать, що рішеннями господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2002 у справі № 2-4/11911-2002, від 16.01.2003 у справі № 2-4/1700-2003 з державного підприємства "Сакський державний хімічний завод" стягнута заборгованість у сумі 31 192,48 грн і несплачена пеня у сумі 3 356,20 грн, які склалися за 2 і 3 квартал 2002 року.
Таким чином, при визначенні розміру позовних вимог, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Саки не заявило до стягнення суму, яка була стягнута вищезазначеними судовими рішеннями.
З розрахунку ціни позову зі стягнення недоїмки з державного підприємства "Сакський державний хімічний завод" за період 01.04.2004 по 15.05.2007 вбачається, що стягненню у даній справі підлягає сума в розмірі 58 230, 11 грн, у тому числі недоїмка у сумі 54 781,38 грн і пеня, нарахована за порушення порядку сплати страхових внесків, у сумі 3 448,73 грн.
При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив с того, що , по-перше, закріплений нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 №1105, зокрема пунктом 2 частини 2 статті 45, обов’язок роботодавця своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків не був виконаний відповідачем, а по-друге, підприємством не представлено доказів погашення недоїмки і нарахованої пені.
Розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Сакський державний хімічний завод", судова колегія встановила, що відповідач визнає основний борг у сумі 54 781,38 грн, проте заперечує проти стягнення пені у сумі 3 448,73 грн, посилаючись при цьому на Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до положень якого на підприємства, які знаходяться у стані банкрутства пеня за несвоєчасність не повинна нараховуватись.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошові зобов’язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.
Аналіз вимог позивача щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків свідчить, що вони виникли за період з 18.06.2004 по 17.05.2007, в той час, коли відповідач знаходився на стадії судової процедури банкрутства –санації, що дає всі підстави зробити висновок щодо поточного характеру вимог, які предметом позову у даній справі.
Абзац 24 статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грощових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
А мораторій відповідно до частини 4 статті 12 того ж закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, про що зазначається в ухвалі суду.
Таким чином, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширюється на поточні вимоги кредиторів. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.
Проте, суд апеляційної інстанції вказує, що у разі поширення дії мораторію на поточну заборгованість, вона не буде підлягати сплаті на стадіях розпорядження майном та санації, що матиме наслідки припинення підприємницької діяльності самого боржника і зумовить банкрутство боржника і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, у зв’язку з чим законодавець звільнив поточні вимоги від будь-яких правових обмежень і наслідків, які настають під час дії мораторію.
На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що для застосування до спірних правовідносин норми частини 4 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) відсутні будь-які правові підстави.
Також суд апеляційної інстанції відзначає цілковиту необґрунтованість вимог апеляційної скарги, що виключає можливість їх задоволення.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Сакський державний хімічний завод" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2008 у справі № 2-19/3256-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді В.А. Лисенко
Ю.М. Гоголь