ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2008 р. | № 18/192-07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: |
Головуючого, судді | Плюшко І.А., |
суддів | Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С., |
розглянувши касаційну скаргу ПБП "Енерго-Імпекс" |
на | рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.07р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.08р. |
у справі | № 18/192-07 |
за позовом | ПБП "Енерго-Імпекс" |
до | ТОВ "ПК Крафт" |
про | зобов'язання відшкодувати 40500,00 грн. та виконати певні дії |
За участю представників сторін
від позивача Воронько О.О. дов. від 21.05.08р. № 01-21/05,
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2007 р. у справі № 18/192-07 (суддя Петрова В.І.) за позовом ПБП «Енерго-Імпекс»до ТОВ «ПК Крафт»про зобов’язання відшкодувати 40 500 грн. та виконати певні дії в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для стягнення збитків з відповідача відсутні, позивачем не доведено причинно-слідчого зв’язку між діями відповідача та спричиненими збитками.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року у справі № 18/192-07 (судді: Виноградник О.М., Джихур О.В., Лисенко О.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ПБП «Енерго-Імпекс»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року у справі № 18/192-07 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між ПБП «Енерго-Імпекс»(замовник) та ТОВ «ПК Крафт»(підрядни) 14.11.2005 року укладено договір № 14/11-1, відповідно до якого підрядник зобов’язувався виконати, а замовник прийняти та оплатити роботи по проведенню технічного освідчення автокрану та авто вишки(розділ 1 договору)
Розділом 2 договору встановлено, що підрядник зобов’язаний забезпечувати виконання робіт протягом 5 днів після отримання передоплати; підрядник несе відповідальність за ввірену йому техніку та обладнання при дотриманні правил техніки безпеки та пожежної безпеки при виконанні робіт.
Докази того, що підрядником залучалися, будь-які інші установи та організації, треті особи відсутні в матеріалах справи. Крім того, вказаний договір не мітить будь-яких посилань на право підрядника залучати до проведення робіт працівників позивача, отже, зі змісту договору вбачається, що роботи підрядник повинен був виконати особисто.
Вартість робіт згідно розділу 3 договору становить 700 грн.(з ПДВ); протягом 14 днів з дня підписання договору замовник зобов’язаний перерахувати підряднику аванс в розмірі 100 % від вартості робіт. на виконання договору від 14.11.2005 року відповідачем було оформлено рахунок від 23.11.2005 року на суму 700 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази перерахування позивачем 700 грн. на виконання вищезазначеного договору, крім цього відсутні докази, підтверджуючі факт передачі, транспортування (путівці листи, накладні тощо) крану КС-55712 позивачем відповідачеві з метою виконання сторонами договору, докази, які б підтверджували, що кран КС 55712 є власністю позивача або знаходиться у його користуванні з будь-яких інших підстав, зареєстрований за підприємством у встановленому законом порядку також відсутні у матеріалах справи.
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували правові підстави керування краном КС 55712 під час аварії, яка сталася 30.11.2005 року, безпосередньої водієм –працівником позивача, докази, підтверджуючі факт керування краном як транспортним засобом працівником позивача містяться в матеріалах справи.
Згідно ст. 841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що, оскільки керування краном здійснювалось безпосередньої працівником позивача, будь-які докази, які б підтверджували, що кран було передано відповідачу, а останнім розпочато роботи за договором від 14.11.005 року, в той час як керування краном здійснювалось не працівниками відповідача в матеріалах справи відсутні та, враховуючи, що позивачем не доведено, що у відповідності до п.п. 2.1.1, 3.3 договору у відповідача виник обов’язок по виконанню робіт за договором, то таким чином відсутні підставив вважати доведеними відповідно до вимог ст. 33 ГПК України факт протиправної поведінки відповідача.
Суди вказали, що відсутність хоча б одного із елементів(суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона), які утворюють склад цивільного правопорушення не може бути підставою для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі збитків.
Проте, судова колегія не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, оскільки останні суперечать нормам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, з огляду на таке.
Господарські суди, мотивуючи оскаржувані судові рішення, посилаються на відсутність доказів доведення протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і шкодою.
Суд апеляційної інстанції посилається на те, що відповідно п. 4.1 розділу 4 договору № 14/11-1 сторони повинні були надати суду докази, підтверджуючі факт передачі крану КС-55712, не звернувши при цьому уваги на те, що п. 4.1 розділу 4 зазначеного договору передбачено підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, а не акту приймання-передачі крану КС -55712, а акт приймання –передачі крану КС-55712 взагалі не передбачений даним договором і тому не міг бути підписаний сторонами.
Крім того, заявник касаційної скарги цілком підставно зазначає, що на даний час договір № 14/11-01 ніким не оспорений та є дійсним і має законну силу.
Судова колегія підтримує доводи касаційної скарги щодо того, що суди не надали оцінку тому факту, що актом спеціального розслідування нещасного випадку від 27.02.06р., який не було досліджено попередніми судами, встановлено факт передачі крану представникам ТОВ "ПК Крафт" для проведення повного технічного огляду о 13.00 годині на території випробовувального майданчика ВАТ "ЖБМ № 1", який орендується відповідачем.
Колегія суддів приймає доводи заявника касаційної скарги, стосовно того, що суди не вірно дали оцінку суб'єктивній стороні правопорушення і вини відповідача, оскільки остання підтверджується актами спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-1 та Н-5, експертним висновком № 921.05.12.1-29.22, уточненими висновками ДП Придніпровський експертно-технічний центр держнаглядохоронпраці України від 21.02.06р. та протоколами опитування осіб, причетних до аварії, потерпілого та інших осіб.
Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій не дали належну оцінку всім фактичним обставинам по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа якій завдано збитків в результаті порушення її права має право на їх відшкодування.
Судова колегія, зазначає, що рішення судів першої та другої інстанції винесені в межах позовних вимог у розмірі 40500,00 грн., не зважаючи на той факт, що з 14.08.07р. позивачем були збільшені позовні вимоги до 53927,51 грн. і в подальшому позивач не відмовлявся від зазначеної частини позовних вимог.
Тобто, господарські суди допустили порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень по справі.
Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1996 р. №11 “Про судове рішення” (з подальшими змінами і доповненнями) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПБП "Енерго-Імпекс" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.07р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.08р. по справі № 18/192-07 скасувати.
3. Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
С.С. Самусенко