1-34/11Справа №

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої - судді –Хоменко Л. В.

при секретарі - Халимон Т.Ю.

з участю прокурора Бабуніної О.В., Соломатова Д.С.

підсудного ОСОБА_1

захисника підсудного ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( гуртожиток), зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 24.01.2007 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 185, 129, 15, 289 ч.3, 69, 70 КК України в ред.. 2001 року до 5 років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 05.04.2007 року дії перекваліфіковано з ч.2 ст. 185 на ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст..70 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін; звільненого 19 квітня 2010 року від відбування покарання умовно - достроково на 1 рік 14 днів за постановою Шосткінського міськрайсуду Сумської області від 09.04.2010 року,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України

ВСТАНОВИВ :

           Підсудний ОСОБА_1, 22 вересня 2010 року близько 16 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння , на автошляху Чернігів –Любеч, поблизу с. Рудка Чернігівського району, з метою заволодіння транспортним засобом та іншим майном потерпілого ОСОБА_3, напав на нього, наніс численні удари в різні частини тіла, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді : закритої черепно - мозкової травми, перелому склепіння черепа, забою головного мозку, закритої травми лівої нирки, розриву фіброзної капсули, надриву коркового шару, паранефральної гематоми, перелому кісток носа, забійно - рваної рани рота, рани перенісся, чисельних саден та забою обличчя, які в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та заволодів: двома ключами від автомобіля, вартістю 60 грн., мобільним телефоном «Нокіа»1200, вартістю 196 грн., сім-картою мобільного оператора Білайн, вартістю 25 грн. з грошима на рахунку в сумі 3 грн., а всього на загальну суму 284 грн., а також повторно незаконно заволодів автомобілем «ВАЗ 21093», днз А 9921 РМ, вартістю 20 141, 69 грн., що належать потерпілому ОСОБА_3

Допитаний у судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочину визнав частково та суду показав, що 22 вересня 2010 року після розпиття спиртних напоїв разом з ОСОБА_4 поїхали до його двоюрідного брата в с. Рудку, Чернігівського району та області, для чого на вул.. Гагаріна в м. Чернігові зупинили автомобіль потерпілого. По дорозі заїхали до магазина та купили пива та чипсів. Підсудний та ОСОБА_4 сиділи на задньому сидінні. За їх згоди водій підвіз ще одного пасажира, який вийшов раніше. Коли приїхали до с. Рудка, то проїжджаючи біля двору свого брата він помітив, що у дворі його немає, тому вирішив поїхати у поле, де він працював, водію він про це нічого не говорив і автомобіль рухався далі. Потім на його прохання автомобіль зупинився, оскільки ОСОБА_4 захотіла в туалет. Після того, як ОСОБА_4 повернулась, підсудний почав з нею сваритись, а водій зробив зауваження, на що підсудний нецензурно висловився, водій сказав на нього образливе слово, після чого підсудний ударив потерпілого і між ними почалась бійка. Бійку він пам»ятає, погано і не може сказати куди саме наносив тілесні ушкодження потерпілому, ударів наніс більше п»яти. Зазначив, що витягнув потерпілого з автомобіля через те, що приревнував його до ОСОБА_4 Між ним та потерпілим почалась бійка, ОСОБА_4 не підходила до них. Після того, як підсудний прийшов до автомобіля, сказав ОСОБА_4, щоб вона сідала за руль, вона сіла, але не могла керувати, тому підсудний її змінив і вони поїхала в сторону м. Чернігова. Зазначив, що на досудовому слідстві оговорював ОСОБА_4, бо хотів вигородити себе. Стверджував, що автомобіль у потерпілого взяв для того, щоб доїхати додому, а потім покинути. Не міг пояснити, як мобільний телефон потерпілого опинився в його куртці. Цивільний позов потерпілого спочатку визнав повністю, а в ході судового засідання частково, зазначив, що потерпілий заявив дуже велику суму як моральної, так і матеріальної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, підсудний та свідок ОСОБА_4 зупинили його, попрохали підвезти до с. Рудки. По дорозі заїжджали до магазина «Союз» по вул. Гагаріна, де підсудний купив 3 пляшки пива та чіпси. З їх дозволу потерпілий підвозив ще одного пасажира, який вийшов біля смітника на масиві «масани». Коли проїхали село Кошівку, підсудний попрохав зупинити автомобіль сходити в туалет. Вони удвох відійшли від автомобіля, хвилин через десять вони повернулись. ОСОБА_4 сіла на переднє пасажирське сидіння, а підсудний сів позаду за сидінням водія, двері за собою він не закрив. Майже одразу, потерпілий не встиг іще рушити, підсудний схопив його за шию та почав душити, потерпілому удалась вирватись від нього та вискочити з автомобіля. Потерпілий почав тікати від автомобіля, а підсудний його наздогнав і між ними почалась бійка біля автомобіля, потім вони скотились у кювет з протилежного від автомобіля боку і підсудний ще наносив йому удари. Пам»ятає, що після удару по голові він втратив свідомість. Мобільний телефон знаходився у куртці. Зазначив, що під час руху автомобіля він з підсудним не розмовляв і нецензурно в його бік не висловлювався. Не пам’ятає, як телефонував дружині, але з її слів знає, що телефонував. Хто та чим його вдарив по голові сказати не може, ймовірно підсудний. Опритомнів він у кюветі прикиданий травою, після чого пройшов по дорозі близько 150- 200 метрів, біля Кошівки його знайшов ОСОБА_5 Зазначив, що після нападу він лікувався в лікарні 2 тижні, після цього дуже погіршився стан його здоров»я, часто болить голова, погіршилось самопочуття. Цивільний позов просив задовольнити у повному обсязі, зазначив, що у суму позову входить також кошти, які він витратив на відновлення автомобіля. Квитанції зміг зібрати не всі, бо не знав, що це буде потрібно. Просив урахувати, що значну суму потратив на відновлювальний ремонт автомобіля, двигун якого повністю прийшов у негодність та близько п’яти місяців був позбавлений можливості користуватись автомобілем.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що їхали з підсудним на автомобілі таксі до його брата. По дорозі купували пиво та випивали. Коли проїхали якесь село, на її прохання в туалет водій зупинив автомобіль. Хвилин через п’ять вона повернулась. Стверджувала, що ОСОБА_1 за нею не йшов, а залишався біля автомобіля. Коли повернулись вона сіла на переднє сидіння, майже одразу підсудний напав на водія, вони вийшли з автомобіля і продовжували битись. Все відбувалось миттєво, подробиць вона не пам’ятає, але стверджувала, що самої бійки не бачила та до них не підходила, чекала біля автомобіля, бо боялась ОСОБА_1. За кермо автомобіля вона не сідала, бо не вміє керувати. Підсудний сам сів за кермом, один раз вони з»їхали в кювет, а пізніше наїхали на щось, можливо, деревину чи камінь, в результаті чого пошкодили капот автомобіля з пасажирського боку. Вони деякий час проїхали по об»їзній дорозі, зі слів підсудного їхали в гості ще до якогось його родича, автомобіль поламався і вони були затримані працівниками ДАІ.

          Свідок ОСОБА_5 зазначив, що йому повідомила його мати про те, що трапилось. Він поїхав шукати потерпілого, знайшов на початку села Рудки, зліва була якась заправка, потерпілий рухався у напрямку м. Чернігова, він не міг нічого пояснити, обличчя було в крові. Свідок повідомив ДПС і автомобіль оголосили в розшук.

          Свідок ОСОБА_6, показала, що була в той день на роботі близько 17-00 год. зателефонував чоловік та повідомив, що його побили та відібрали автомобіль десь на Любецькій трасі, вона порадила зателефонувати ще й куму. Далі телефон потерпілого був недосяжний.

          Свідок ОСОБА_7 показав суду, що працює на посаді інспектора Чернігівського взводу ІДПС. 22 вересня 2010 року була отримано орієнтування про розбійний напад на автомобіль таксі. Зазначений автомобіль вони виявили на трасі Чернігів –Гончарівське метрів 200 в напрямку Гончарівського біля перехрестя з автодорогою Київ - Чернігів - ОСОБА_8. Біля автомобіля був підсудний та жінка, документів на автомобіль у них не було, пояснювали то одне, то інше. Затримали підсудного, він намагався втекти, був п’яний, його затримали та передали слідчо - оперативній групі.

          Крім викладеного, вина підсудного в інкримінованому йому злочині підтверджується:

оголошеними в судовому засіданні показами свідків:

ОСОБА_9 ( т.1 а.с. 45), згідно яких автомобіль НОМЕР_1, зазначений в орієнтуванні, був виявлений на автошляху Чернігів- Гончарівське на відстані 150- 200 метрів від перехрестя з автошляхом ОСОБА_10ОСОБА_8, біля нього затримали чоловіка та жінку. Чоловік був одягнений в куртку чорного кольору, яка мала пошкодження. До приїзду слідчо - оперативної групи чоловік намагався втекти та був затриманий;

ОСОБА_11 ( т.1 а.с. 186), згідно яких її син ОСОБА_1 до служби в армії був нормальним хлопцем, з армії комісували через травму голови. В стані алкогольного сп’яніння схильний до поганих вчинків

Також вина підсудного підтверджується оголошеними в судовому засіданні матеріалами справи:

          - протоколом огляду місця події, згідно якого на автотрасі Чернігів –Гончарівське на відстані 100 м. від перехрестя з автодорогою Київ –Чернігів - ОСОБА_8 виявлено автомобіль НОМЕР_2 , на якому пошкоджено праве переднє крило, ключ знаходяться в замку запалення на зв»язці ще два ключі( Т. 1 а.с. 11-14) ;

- протоколом огляду місця події від 23.09.2011 року (Т.1 а.с. 15- 16), згідно якого оглянута ділянка траси Чернігів –Любеч поміж селами Рудка та Мохнатин, на лівому узбіччі мається слід транспортного засобу, на правій стороні узбіччя мається ділянка вим»ятої трави, розміром 2,5 х 2 метри ;

- протоколом огляду місця події від 23.09.2010 року, згідно якого місцем огляду є автодорога Чернігів –Любеч поблизу с. Кошівка навпроти зупинки громадського транспорту, де виявлено дерево з пошкодженим гіллям, на узбіччі виявлено слід автомобіля на якому маються залишки лакофарбового покриття темно - червоного кольору, уламки скла, ймовірно від фар автомобіля, підкрилок транспортного засобу для автомобілів ВАЗ 2101-21099( Т.1 а.с. 18-20);

          - протоколом очної ставки від 20.10.2010 року ( Т.1 а.с. 138) між потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4 в ході якої ОСОБА_4 стверджувала, що вони з ОСОБА_1 сварились та зазначила, що все відбувалось миттєво, тому вона не бачила, як потерпілий вийшов з автомобіля та хто вийняв ключі, але їх у замку запалення їх не було;

          - протоколом очної ставки між підсудним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4 ( т.1 а.с. 162) , згідно яких свідок стверджувала, що вони сперечались, вона сіла на переднє сидіння, підсудний на заднє, як тільки сів, одразу почав душити потерпілого, бійки вона не бачила, коли вийшов з кювету вони поїхали, вона сіла на пасажирське сидіння. У свою чергу ОСОБА_1 стверджував, що ОСОБА_4 розвернула авто і сіла за кермо, а свідок стверджувала, що за кермом був підсудний;

- висновком товарознавчої експертизи ( т.1 а.с.74), згідно якого залишкова вартість мобільного телефона НОКІА –1200 з урахуванням зносу, станом на 22 вересня 2010 року становить 196 грн. Середня ринкова вартість стартового пакета мобільного оператора зв’язку «БІЛАЙН» складає 25 грн.

- висновком автотоварознавчої експертизи ( т.1 а.с.80), згідно якого ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21093 складала 20 141 грн. 69 коп., вартість відновлювального ремонту внаслідок пошкодження при незаконному заволодінні та використанні складає 17 180 грн. 72 коп. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ВАЗ 21093 внаслідок незаконного заволодіння і використання складає: 10 154 грн. 02 коп.;

- висновком судово - медичної експертизи від 26.10.2010 року, ( т.1 а.с. 143-145), згідно якого у ОСОБА_3 маються тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми, перелому склепіння черепа. Забою головного мозку, закритої травми лівої нирки, розриву фіброзної капсули, надриву коркового шару, паранефральної гематоми, перелому кісток носа, забійно- рваної рани рота, рани перенісся, чисельних саден та забою обличчя, які могли утворитись 22 вересня 2010 року від дії тупих предметів, в тому числі і за обставин, вказаних в описовій частині постанови, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;

- згідно висновку імунологічної експертизи № 218 від 19.10.2010 року кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти –А, кров ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти –А, анти –В, в слідах на куртці, яка належить ОСОБА_1, знайдено кров людини, в якій серологічно виявлено антиген В і Н, а також ізоглютинін анти-А. Таким чином, ймовірно, походження крові від особи з групою крові В ізоглютиніном анти-А. Такою особою міг бути потерпілий ОСОБА_3 Не виключено походження антигену Н і від домішку поту або крові ОСОБА_1 при наявності у нього зовнішньої кровотечі ( а.с. 100-103 Т.1)

- згідно висновку дактилоскопічної експертизи № 218 від 16.10.2010 року слід руки, від копійований на шматок липкої прозорої стрічки, який було виявлено та вилучено з передньої стійки автомобіля з боку водія, пронумерований цифрою «1», придатний для ідентифікації та залишений гіпотенаром долоні руки ОСОБА_1В.( а.с. 109-113 Т.1)

- речовими доказами по справі:

-          уламками лако –фарбового покриття темно- червоного кольору, уламками рельєфного скла та уламками деревини зі слідами речовини червоного кольору( а.с. 49 т.1)

-          автомобілем ВАЗ –21093, днз А 9921 РМ, виявлений на місці події та мав пошкодженя( а.с. 49 т.1 ),

-          підкрилком чорного кольору для автомобілів Ваз 2108-21099 ( а.с.49 т.1);

-          мобільним телефоном марки НОКІА -1200 та сім карткою мобільного оператора «Білайн» ( а.с. 49 т.1) ;

-          чоловічою курткою чорного кольору зі слідами крові, що належить ОСОБА_1В.(а.с.160 т.1);

Постановою від 14.12.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи

відносно ОСОБА_4 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом та за фактом вчинення нею крадіжки мобільного телефона за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 289 та ст. 185 КК України ( т.1 а.с. 185);

Постановою від 17.12.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 296 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.( т.1 а.с. 198);

За висновком амбулаторної судово - психіатричної експертизи від 25.10.2010 року ( т.1 а.с. 121- 125) у підсудного мали місце і на час проведення експертизи мають місце клінічні ознаки емоційно - нестабільного розладу особистості, але він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, зазначене не перешкоджає його участі у проведенні досудового слідства та судовому розгляді по кримінальній справі;

Згідно акту стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 228 від 21.06.2011 року на час проведення експертизи ОСОБА_1 виявляє ознаки емоційно - нестійкого розладу особистості, хронічного алкоголізму, а також ознаки установочної поведінки. За своїм психічним станом на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, здатен приймати участь у судовому засіданні, однак, в силу наявних у нього психічних розладів потребує призначення захисника. За своїм психічним станом в даний час не потребує в застосуванні по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру. Потребує протиалкогольного лікування. В період інкримінуємого йому діяння ( 22 вересня 2010 року) не знаходився в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, в тому числі в стані паталогічного сп’яніння і за своїм психічним станом в зазначений проміжок часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ( а.с. 30- 41 т.2).

Проаналізувавши в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, покази підсудного, потерпілого, свідків, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187 КК України та ч.3 ст. 289 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та у незаконному заволодінні транспортним засобом потерпілого, вчиненим повторно, поєднаним з насильством небезпечним для життя та здоров»я потерпілого.

Судом встановлено, що мав місце саме напад з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаний із спричинення йому тілесних ушкоджень з метою утримання цього майна. При цьому дії підсудного по незаконному заволодінню транспортним засобом, поєднані із спричиненням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень повністю охоплюються складом злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України та враховуючи, що підсудний заволодів і іншим майном потерпілого, тому в цій частині його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 187 КК України. Однак з обвинувачення в цій частині слід виключити повторність, оскільки повторність за ст.. 187 КК України передбачає вчинення лише розбою або бандитизму, вчинення інших корисливих злочинів повторності розбою не утворюють.

Судом з достовірністю встановлено, що злочин підсудним було вчинено близько 16 год. 30 хв., що узгоджується з показами потерпілого, що підсудний та свідок сіли до автомобіля близько 16 год., показами свідка ОСОБА_6, згідно яких потерпілий повідомив її про злочин близько 17-00 год., тому суд вважає за необхідне уточнити у вироку час вчинення злочину, а саме близько 16 год. 30 хв.

Давши оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, суд приходить до висновку, що твердження підсудного про те, що він не мав наміру на незаконне заволодіння транспортним засобом у потерпілого ОСОБА_3М.( бійка розпочалась через сказане потерпілим та ревнощі, оскільки ОСОБА_1 легко роздратовується) не є переконливими і суперечать зібраним по справі доказам, твердження його на досудовому слідстві про те, що ОСОБА_4 є ініціатором злочину та сама керувала автомобілем, повністю спростовані у судовому засіданні, як показами самого підсудного , так і ОСОБА_4, тому зазначені твердження підсудного суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

При призначенні покарання підсудному суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередню, схильний до вчинення злочинів, інкримінований йому злочини вчинив в період умовно дострокового звільнення, хворіє на психічне захворювання, зі слів є інвалідом ІІ групи, перебуває на «Д»обліку у лікаря нарколога та психіатра Чернігівської районної лікарні та в Чернігівському обласному психоневрологічному диспансері, притягувався до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом'якшують його покарання судом не встановлено. Обставинами, що обтяжують покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів. Суд вважає, що виправлення підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і покарання за інкриміновані йому злочини слід призначити у вигляді позбавлення волі. Остаточне покарання підсудному слід призначити за ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи, що підсудний інкримінований йому злочин вчинив в період умовно- дострокового звільнення, остаточне покарання йому слід призначити за сукупністю вироків за правилами ч.1 ст.. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком.

За висновком судово- психіатричної експертизи підсудний потребує лікування від алкоголізму, однак зазначене захворювання не становлять загрози для інших осіб, тому суд не вважає за потрібне призначати примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора Чернігівського району в інтересах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» за лікування потерпілого ОСОБА_3, заявлений на суму 2 515 грн. 53 коп., підтверджений довідкою лікувального закладу( а.с. 135 Т. 1), підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до ч.1,3 статті 1206 ЦК України.

          Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, заявлений на суму 25 000 грн. матеріальної шкоди та 25000 грн. моральної шкоди, підтриманий ним у судовому засіданні, підлягає частковому задоволенню, виходячи з підтверджених витрат відповідно до ст.. 1166 ЦК України, квитанціями на а.с. 148, 149, на суму 2 690 грн. 90 коп., а.с. 279 –76 грн. 29 коп., а.с. 182 60 грн. та вартість матеріальних збитків, заподіяних потерпілому за висновком експертизи 10 154 грн. 02 коп. , а всього 13 666 грн. 21 коп.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає задоволенню відповідно до ст. 1167 ЦК України, суд приймає до уваги глибину і тривалість моральних страждань потерпілого, втрату нормальних життєвих зв’язків і виходячи із принципів справедливості та розумності, вважає за можливе задовольнити її на суму 10 000 грн.

          Судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи, товарознавчої та автотоварознавчої експертиз підлягають стягненню з підсудного на користь держави в сумі 1978 грн. 00 коп.

Речові докази по справі:

-           уламки лако –фарбового покриття темно- червоного кольору, уламки рельєфного скла

та уламки деревини зі слідами речовини червоного кольору( а.с. 49 т.1), чоловічу

курткою чорного кольору зі слідами крові – слід знищити;

-          автомобілем ВАЗ –21093, днз А 9921 РМ( а.с. 49 т.1 ),підкрилок чорного кольору для

автомобілів Ваз 2108-21099 ( а.с.49 т.1), мобільний телефоном марки НОКІА -1200 та сім картку мобільного оператора «Білайн» ( а.с. 49 т.1) слід передати власнику.

Арештоване майно засудженого ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Сіменс А65» ( а.с. 58-59) слід конфіскувати в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 323, 324 К П К України, с у д -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання

за ч.3 ст. 289 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

          На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.01.2007 року та ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 05.04.2007 року у вигляді 1 року 14 днів позбавлення волі, і за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою. Строк покарання підсудному ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання 23 вересня 2010 року, зарахувавши в строк покарання перебування його під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 10 000 грн. в рахунок спричиненої моральної шкоди та 13 666 грн. 21 коп. в рахунок спричиненої матеріальної шкоди, а всього 23 666 грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 до обласного бюджету Чернігівської області 2 515 грн. 53 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_3 в КЗЛП «Чернігівська обласна лікарня».

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави за проведення товарознавчої експертизи у сумі 258 грн., автотоварознавчої експертизи в сумі 1204 грн., дактилоскопічної експертизи у сумі 516 грн., а всього 1978 грн. 00 коп.

Арештоване майно засудженого ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Сіменс А65» конфіскувати в дохід держави.

Речові докази по справі:

-          уламками лако –фарбового покриття темно - червоного кольору, уламками

рельєфного скла та уламки деревини зі слідами речовини червоного кольору, чоловічу куртку чорного кольору зі слідами крові –знищити.

-          автомобіль ВАЗ –21093, днз А 9921 РМ, підкрилок чорного кольору для

автомобілів Ваз 2108-21099, мобільний телефонон марки НОКІА -1200 та сім картку мобільного оператора «Білайн» повернути власнику ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий Хоменко Л. В.