Справа № 2-а-9939/11 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011 року                                                                                          м. Джанкой

          Суддя Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Козуб О. В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», –

встановив:

30.08.2011 року позивач звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус Дитини війни. Відповідно до ст.6 цього Закону Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Але їй не в повному обсязі нарахована вказана щомісячна соціальна грошова допомога. Просить визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02.03.2011 року по 19.06.2011 року з урахуванням сум, виплачених за цей період.

Ухвалою судді Джанкойського міськрайонного суду від 06.09.2011 року відкрито скорочене провадження по справі, відповідачу запропоновано надати заперечення проти позову та необхідні документи.

Суддя визнала наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач, згідно довідки та наданих письмових заперечень, заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що державна соціальна допомога виплачувалась позивачу як дитині війни відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суддя вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується паспортом та пенсійним посвідченням, у тому числі, на передбачену статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2010-2011 роках дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 статті мінімального розміру пенсії за віком. Таку позицію висловив Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 18 березня 2009 року (Бюлетень законодавства і юридичної практики України № 7 за 2009 рік).

          З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону № 2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме по 18 червня 2011 року (включно), оскільки пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наступного змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". Даний закон набрав чинності 19 червня 2011 року і на даний час він неконституційним не визнавався.

А тому з 19 червня 2011 року вказана щомісячна державна соціальна 30% надбавка до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На даний час такого порядку та розмірів, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік Кабінетом Міністрів України не встановлено.

Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-11, 71, 99, 122, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

          Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02.03.2011 року по 18.06.2011 року протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 02.03.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням сплачених сум за цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Джанкойський міськрайонний суд АР Крим у порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяОСОБА_2