Справа № 2-334 Категорія 4

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 серпня 2007 року                                           Маневицький районний суд Волинської області

в складі:        головуючого - судді                                                 Невара О.В.

при секретарі                                                    Леферович І.М.

з участю        позивачів                                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника відповідача -

Маневицької селищної ради                               Мисака В.П.

представника відповідача - філії -

Волинського обласного управління

ВАТ „Державний ощадний банк України" Рака І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-334 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Маневицької селищної ради Волинської області, філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Маневицької селищної ради Волинської області, філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" про визнання права власності. Свої вимоги обґрунтували тим, що у 2004 році ними та ОСОБА_4 було приватизовано трьохкімнатну квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на житло від 3.08.2004 року. У вказаній квартирі на момент смерті ОСОБА_4 позивачі були зареєстровані та постійно проживають по даний час. ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_4помер. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/4 частину вказаної квартири. Із заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору за місцем проживання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не зверталися, але фактично прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заяви в нотаріальну контору за місцем проживання про відмову від спадщини вони не подавали. Однак, на даний час оформити спадкове майно на себе позивачі не мають можливості, так як не виділені частки у спільній сумісній власності на квартиру. Крім того, вказали, що після смерті ОСОБА_4 позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_1 являються спадкоємцями за законом грошових вкладів з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України". Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 просили встановити, що їх частки, а також частка покійного ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/4 частці кожному, визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_1 в рівних частках право власності на грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України".

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили встановити, що їх

2

частки, а також частка покійного ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/4 частці кожному, визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_1 в рівних частках право власності на грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України".

Представники відповідачів - Маневицької селищної ради Мисак В.П., філії -Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" Рак І.В., визнавши позов, пояснили, що вони не заперечують проти задоволення позову та ухвалення рішення, яким буде встановлено, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 та частка покійного ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_1є рівними та становлять по 1/4 частці кожному, а також визнання за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 як спадкоємцями за законом, в рівних частках права власності на грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України".

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 12 ч. 2 Закону України „Про власність" від 7.02.1991 року громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1228 Цивільного кодексу України вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1296 ч. З Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оглянутим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5від 17.11.2004 року, підтвердується, що ОСОБА_4померІНФОРМАЦІЯ_1

3

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕГ № НОМЕР_6 від 8.11.1987 року, свідоцтва про народження серії ІІ-ЕГ № НОМЕР_7 від 13.07.1988 року, які були досліджені в судовому засіданні, встановлено, що 8.11.1987 року Комарівською сільською радою Маневицького району зареєстровано шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_1; ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2в с Кам'януха Маневицького району, її батьками є ОСОБА_4, ОСОБА_1

З оглянутого судом свідоцтва про право власності на житло від 3.08.2004 року встановлено, що АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_4ОСОБА_3 Зазначене підтверджується дослідженими в судовому засіданні технічним паспортом на вказану квартиру, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВЕ № 179363 від 10.08.2004 року.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 не можуть переоформити на себе право власності на спадкове майно, оскільки формально не визначені частки співвласників у приватизованій квартирі.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що кожному із співвласників належить по 1/4 частині АДРЕСА_1Оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_1 являються спадкоємцями за законом грошових вкладів з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України", які залишилися після смерті ОСОБА_4, фактично прийняли спадщину, так як на час відкриття спадщини постійно проживали разом зі спадкодавцем і не відмовились від прийняття спадщини у встановленому законодавством порядку, за ними слід визнати в рівних частках право власності на вказані грошові вклади.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦІЖ України, ст.ст. 328, 370, 1216, 1228, 1261, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність" від 7.02.1991 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4у праві спільної сумісної власності на АДРЕСА_1 Волинської області є рівними та становлять по 1/4 частці кожному.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2в рівних частках право власності на грошові вклади з нарахованими процентами і компенсацією, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 Маневицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії - Волинського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України".

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.