Справа № 2-304 Категорія 31

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

31 липня 2007 року                                             Маневицький районний суд Волинської області

в складі:        головуючого - судді                                             Невара О.В.

при секретарі                                                 Боймиструк О.Ф.

з участю       позивача                                                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі справу № 2-304 за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона постійно проживає по АДРЕСА_1у власному житловому будинку. 6.05.1989 року її дочка ОСОБА_3 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 6.06.1995 року позивачка прописала дочку з відповідачем у своєму будинку з надією, що вони будуть спільно проживати, разом вести домашнє господарство, а будинок залишиться їм у спадок. Однак їх шлюб виявився невдалим. У вересні 1995 року відповідач заявив, що спільно проживати з дочкою позивачки в подальшому наміру не має і, забравши свої особисті речі, виїхав з смт. Маневичі. Куди він їде - не повідомив. З того часу відповідач з сім'єю більше не проживає. На підставі рішення Маневицького районного суду Волинської області шлюб між дочкою позивачки та відповідачем було розірвано, що підтверджується відповідним свідоцтвом про розірвання шлюбу від 18.03.1997 року. 12.07.1997 року дочка одружилась з іншим чоловіком - ОСОБА_4, з яким проживає в будинку по даний час. В добровільному порядку відповідач з будинку позивачки не виписався. Факт непроживання відповідача в будинку позивачки понад один рік без поважних причин підтверджується відповідними актами, що складались комісією за участю дільничних інспекторів Бугайчука О.А., Міцевського С.П., депутатів районної ради Гнатюка О.І., Міцевського П.Д. та сусідів ОСОБА_5, ОСОБА_6 Вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування її будинком в зв'язку з відсутністю в ньому без поважних причин понад один рік і повинен бути виписаний з даного помешкання. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування її житловим приміщенням по АДРЕСА_1Волинської області.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування її житловим приміщенням по АДРЕСА_1Волинської області.

Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи.

Враховуючи, що у справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив -розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

2

Згідно ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ЕГ № НОМЕР_1 від 18.03.1997 року підтверджується, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано.

Свідоцтвом про одруження серії І-ЕГ НОМЕР_2від 12.07.1997 року підтверджується, що 12.07.1997 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_7

З довідки № 1617 від 13.06.2007 року, виданої Маневицьким ВУЖКГ, довідки № 570 від 14.06.2007 року, характеристики на ОСОБА_2, виданих Маневицькою селищною радою, які оглядались судом, встановлено, що ОСОБА_2 по даний час зареєстрований по АДРЕСА_1. За вказаною адресою в смт. Маневичі ОСОБА_2 з вересня 1995 року по даний час не проживає.

З досліджених в судовому засіданні актів обстеження від 18.04.2006 року, 25.07.2006 року, 11.10.2006 року, 13.11.2006 року, 19.12.2006 року, 19.01.2007 року встановлено, що ОСОБА_2 в житловому будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1не проживає, його особисті речі в даному помешканні відсутні. Зазначене підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, свідків, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 відсутній по місцю проживання позивача без поважних причин більше одного року, він втратив право користування вказаним житловим будинком по АДРЕСА_1 Волинської області.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_1 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачкою при поданні позову, та 8 грн. 50 копійок судового збору в доход держави, а всього судові витрати на загальну суму 16 грн.

Керуючись ст.ст. 4,10, 60, 88,212 ЦПК України, ст. 405 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2таким, що втратив право користування житловим будинком, що належить ОСОБА_1, по АДРЕСА_1 Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_17 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору в доход держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.