Справа № 2-1771/11

Провадження № 2/540/3829/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк

26 грудня 2011 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Іваном В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби України про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з позивачем, працюючого помічником командира взводу у відповідача, при виконанні трудових обов’язків стався нещасний випадок –отруєння хлорбензолом та іншими шкідливими речовинами, про що складений акт по формі Н-1 від 24 квітня 1990 року. Висновком МСЕК від 22 грудня 2010 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок зазначеного нещасного випадку на 40% безстроково. Пошкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку йому завдано моральну шкоду, яку відповідач відмовляється відшкодовувати. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтвердив позовні вимоги, суду пояснив, що він з 09 серпня 1992 року по 19 листопада 2008 року працював у відповідача, помічником командира взводу. 10 грудня 1989 року при виконанні трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок –отруєння хлорбензолом та іншими шкідливими речовинами, про що складений акт по формі Н-1 від 24 квітня 1990 року. Внаслідок отриманої травми йому був встановлений діагноз «Гіпертонічна хвороба 2ої стадії». Висновком МСЕК від 22 грудня 2010 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок зазначеного нещасного випадку на 40% безстроково Пошкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку йому завдано моральну шкоду, оскільки погіршився стан його здоров’я, що призвело до моральних та психічних переживань, порушення його нормальних життєвих зв’язків, неможливості продовження активного особистого життя, та потребує додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідач в свою чергу відмовляється його відшкодовувати. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, суду пояснив, що позивач дійсно працював помічником командира взводу у відповідача в зазначений період. 10 грудня 1989 року при виконанні трудових обов’язків з ним стався нещасний випадок –отруєння хлорбензолом та іншими шкідливими речовинами, про що складений акт по формі Н-1 від 24 квітня 1990 року. Однак позивач не довів, в чому полягає шкода, та якими неправомірними діями чи бездіяльністю іі заподіяно позивачем, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується, а тому просив суд відмовити позивачеві у задоволені позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП відшкодування працівнику моральної шкоди у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, провадиться власником або уповноваженим ним органом в порядку, встановленим законодавством.

В судовому засіданні відповідними документами встановлено, що з 09 серпня 1992 р. по 19 листопада 2008 року позивач працював помічником командира взводу Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби України. (а.с. 7-9)

У відповідності зі ст. 153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

В судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, згідно акта по формі Н-1 від 24 квітня 1990 року ( а.с. 5-6)

Висновком МСЕК від 22 грудня 2010 р. встановлено, що внаслідок зазначеного нещасного випадку позивач втратив працездатність на 40% безстроково та його визнано інвалідом 3 групи.

Пошкодженням здоров’я внаслідок захворювання пов’язаного з нещасним випадком на виробництві, позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров’я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров’я, що є підставою для задоволення його позову.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 11 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, частково задовольнивши позов.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності внаслідок травми.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок нещасного випадку, суд не може, оскільки це ствердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 153, 237-1 КЗпП, ст. 213-215 ЦПК, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби України про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Оперативного воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби України на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 11 000 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя: В.М. Іванов