Справа № 2-а-50/2007
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 березня2007 року Колегія суддів Могилів-Подільського
міськраионного суду Вінницької області в складі:
головуючої, судді Капацин Л.В.,
суддів: Вітковського С. В., Романова П.Ф.
при секретарі Сердечнюк М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськраионного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій, яка виплачується до 5 травня з нагоди Дня Перемоги, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся в міськрайонний суд з позовом до управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня з нагоди Дня Перемоги, посилаючись на те, що він є учасником бойових дій, тому згідно зі ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надавитись одноразова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч вимогам ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст. 22 Конституції України, у 2003 - 2005 роках належна ОСОБА_1 грошова допомога виплачувалася не в повному обсязі, тобто: в 2003 р. не доплачено 146, 50 грн., в 2004 p.- 342, 25 грн., в 2005 р. - 1410 грн., а всього за 3 роки сума не доплати становить 1898, 75 грн.
В судовому засіданні позивач просить позов задовольнити і стягнути на його користь недоотримані суми.
Представник відповідача - управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської районної , державної адміністрації Вінницької області Зарванський О.П. позов не визнав, оскільки вважає, що виплати проводились у відповідності з виділеними на вказані цілі коштами, які виділялись в обсязі, передбаченому Законами України „Про Державний бюджет" на 2003-2005 p. p., просить в позові до управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області відмовити .
Відповідач в особі Міністерства фінансів України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, направив до суду поштою відзив відносно позову, який не визнав і просив розглянути справу у відсутність їх представника та відмовити в задоволенні позову, оскільки одноразові виплати позивачу були проведені відповідно до Закону України „Про
Державний Бюджет України на 2003 рік", Закону України „Про Державний Бюджет України на 2004 рік", Закону України „Про Державний Бюджет України на 2005 рік".
Відповідач в особі Державного казначейства України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з'явився, направив до суду поштою пояснення відносно позову, який не визнав і просив розглянути справу у відсутність їх представника та відмовити в задоволенні позову, оскільки Державне казначейство України під час казначейського обслуговування Державного бюджету здійснює лише виконання Державного бюджету за видатками та не має права їх змінювати.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно посвідчення ОСОБА_1 є учасником бойових дій і відповідно до ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надавитись одноразова грошова допомога в .розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком в 2003 р. складав 47.30 грн., в 2004 р. - 92.45 грн., в 2005 р. - 332 грн.
На підставі цього одноразова грошова допомога ОСОБА_1 мала становити: в 2003 p.- 236.50 грн. (47.30x5) ; в 2004 p.- 462.25 грн. (92.45x5); в 2005 р. - 1660 грн. (332x5) , а всього за 3 роки він мав отримати 2358.75 грн., проте отримав лише 460 грн. за три роки: в 2003 p.- 90 грн., в 2004 p.- 120 грн. і в 2005 p.- 250 грн.
Відповідно до заперечень управління праці і соціального захисту населення раидержадміністрації, Міністерства фінансів України, виплати були проведені в таких сумах тому, що розмір виплат встановлювався Законами України „Про Державний бюджет" на 2003, 2004, 2005 p.p.
Викладене свідчить, що проведені виплати одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій - позивачу по справі суперечать ст. 22 Конституції України, ст. 2, 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ".
Так, ст. 22 Конституції України передбачає: „Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
Згідно із ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" «законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.»
Таким чином, ст. 28 Закону України „Про Державний бюджет на 2003 рік", ст. 44 Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік" та ст. 34 Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік" є такими, що обмежують права і пільги ветеранів війни та учасників бойових дій, суперечать ст. 22 Конституції України, ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому суд не може керуватись ними при вирішенні даної справи.
Цей висновок підтверджено і рішенням Конституційного Суду України за № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року, який визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якою обмежувалися пільги для ветеранів війни і учасників бойових дій.
У відповідності до ст. 36 Бюджетного Кодексу України, Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів, . На основі результатів аналізу Міністерство фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Однак, як вбачається j з пояснень сторін, матеріалів справи, Міністерством фінансів України не було враховане діюче законодавство і тому належні виплати згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" були не профінансовані.
Таким чином, суд вважає, що відповідальність за такий стан лежить на Міністерстві фінансів України, а тому позов підлягає частковому задоволенню та недоплачені суми слід стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства на користь ОСОБА_1.
В позові до управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області слід відмовити, оскільки воно здійснює виплати лише в межах отриманих коштів.
Суд не задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості виплат за 2003 рік, так як ним пропущений 3-х річний строк позовної давності і ним не ставилось питання перед судом про його поновлення.
Відповідно до розрахунків сума недоплати за 2004-2005 роки становить 1752 грн. 25 копійок., і ця сума і підлягає стягненню на користь позивача.
Оскільки позивач та відповідачі - Міністерство фінансів України та Державне казначейство України, звільнені від сплати судового збору, то судові витрати слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст. 22 Конституції України, ст. 2, 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ", рішення Конституційного Суду України за № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року, керуючись ст. 86, 94, 159, 161, 163 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства фінансів України, шляхом списання Головним управлінням Державного казначейства' України грошових коштів в сумі 1752 гривні 25 копійок, перерахувавши їх на рахунок Міністерства соціальної політики України для подальшої їх виплати ОСОБА_1 через управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області.
В позові до управління праці і соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.