1215/996/2012
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2012
09 жовтня 2012 року Лутугинський районний суд Луганскої області в складі: головуючого – судді Заботіна В.В.
при секретарі – Донецькій А.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5; треті особи: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області, орган опіки і піклування Білівської селищної ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстрації, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5; треті особи: ВГІРФО Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області, орган опіки і піклування Білівської селищної ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстрації, посилаючись на наступне.
Позивачка мешкає та зареєстрована у житловому будинку №22, який розташований за адресою: Луганська область, Лутугинський район, смт. Біле по вул. Садова, та належить їй на праві власності, що підтверджується рішенням Лутугинського районного суду від 21.04.2011 року.
До цього, 24 квітня 2007 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеного житлового будинку з розстроченням платежу, на підставі якого вона передала даний житловий будинок №22 у власність ОСОБА_2, який до підписання договору сплатив їй 1000 грн., а 29000 грн. зобов’язався сплатити до 15 червня 2010 року. За домовленістю сторін був встановлений порядок розрахунків та сплати коштів за житловий будинок.
Після укладення та реєстрації даного договору відповідач ОСОБА_2 зареєстрував за адресою: Луганська область, Лутугинський раон, смт. Біле, вул. Садова, 22, свою дружину ОСОБА_3, та неповнолітніх синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, - відповідачів по справі, а сам не був зареєстрований за даною адресою хоча постійно мешкає та користується даним житловим будинком.
Після укладення договору відповідач ОСОБА_2 ще не розрахувався, але вже заборонив позивачці користуватись будинком та мешкати там. Тому вона жила у літній кухні, яка не передбачена для постійного, нормального мешкання, тому що там відсутні умови для цього, а можливості купити собі інше житло у неї не було, тому що їй бракувало грошей на це.
Оскільки відповідачем ОСОБА_2 не були виконані договірні умови у строк, визначений договором (ним було сплачено лише – 20000грн., залишок у розмірі 10000грн. не був сплачений), позивачка звернулася до суду за захистом порушених прав, та рішенням Лутугинського районного суду було розірвано договір купівлі-продажу та поновлено право власності на житловий будинок №22 за нею, а сплачені за договором кошти нею були повернуті відповідачу.
Позивачка посилалася на те, що відповідачі не є членами її сім’ї та вона, як власник будинку не надавала своєї згоди на вселення, реєстрацію відповідачів та користування будинком, а відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за іншою адресою, де зберігає право на проживання.
Після поновлення права власності позивачки на будинок вона не може належним чином реалізувати свої повноваження власника оскільки відповідачі перешкоджають їй в цьому. Вже протягом року вона мешкає у маленькій кімнаті, умови якої не створені для нормального, повноцінного життя. Відповідачі перешкоджають їй в реалізації свого законного права на вільне користування усіма кімнатами будинку, який належить їй на праві власності. Вона самостійно сплачує комунальні послуги, з відповідачами спільного господарства не веде, вони їй не надають ніякої допомоги, постійно принижують її перед сусідами та родичами, постійно висловлюються у відношенні її нецензурно, зневажають її. Проживання поряд з відповідачами стало зовсім нестерпним, вона неодноразово просила та попереджала відповідачів про виселення з будинку, але в добровільному порядку відповідачі не виселяються, посилаючись на те, що вони зареєстровані та мешкають за даною адресою, хоча дозвіл на їх реєстрацію позивачка не надавала.
Посилаючись на те, що вона бажає укласти договір довічного утримання зі своєю донькою, яка б надала їй житло, належне утримання та догляд у вигляді матеріального забезпечення (харчування, медичну та фармацевтичну допомогу), позивачка не в змозі реалізувати своє право доки в будинку знаходяться сторонні особи, тому вона звернулася до суду з даним позовом
26 вересня 2012 року постановлено ухвалу про заочний розгдляд справи.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги, просили суд усунути перешкоди в користуванні житловим будинком №22, розташованим за адресою: Луганська область, Лутугинський район, смт. Біле, вул. Садова, шляхом виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації з належного позивачці житлового будинку.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заяви про розгляд справи у їх відсутність від відповідачів не надходило.
Представники третіх осіб, долучені до справи відповідно до вимог ст. 27-1 ЦПК України: ВГІРФО Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області та орган опіки і піклування Білівської селищної ради Лутугинського району Луганської області в судове засідання не з’явилися, надали заяви, в який просять розглядати справу у їх відсутність, з позовом згодні.
Вислухавши пояснення позивача та її представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (ч. 1 ст. 319 ЦК України). Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч. 2 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В судовому засіданні встановлено, що 24.04.2007р. року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська область, Лутугинський район, смт. Біле, вул. Садова, 22, з розстроченням платежу до15.06.2010р., що підтверджується копією договору купівлі-продажу, (а.с.14-15).
Згідно довідки Білівської селищної ради Лутугинського району Луганської області №1580 від 17.04.2012р., копії будинкової книги та актів депутатів Білівської селищної ради в зазначеному будинку зареєстровані та проживають відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, 2006р. народження, та ОСОБА_5, 1995р. народження (а.с. 5-6, 11, 12об., 13). Відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований, але проживає у вказаному будинку. (а.с.13).
Як встановлено в судовому засіданні, після укладення договору відповідач ОСОБА_2 ще не розрахувався, але вже заборонив позивачці користуватись будинком та мешкати там, а можливості купити собі інше житло у неї не було, тому що їй бракувало грошей на це.
Відповідно до акту огляду житлово-битових умов від 13.07.2008р. (а.с.12) вона жила у літній кухні, яка не передбачена для постійного, нормального мешкання, тому що там відсутні умови для цього, кухня в аварійному стані. (а.с.12).
В зв’язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу житлового будинку від 24.04.2007р. позивачка звернулася до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до рішення Лутугинського районного суду Луганської області №2-444/11 від 21.04.2011р. розірвано договір купівлі-продажу будинку, укладений 24.04.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнано за позивачкою право власності на житловий будинок за адресою: смт. Біле, вул. Садова, буд. 22 Лутугинського району Луганської області.(а.с.4).
Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 156 ЖК Української РСР члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.(ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачі не відносяться до членів сім’ї позивача, спільне господарство з позивачем не ведуть.
Статтею 109 ч. 1 ЖК Української РСР визначено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідачі без законних підстав мешкають у вказаному будинку, чим порушують право власності позивачки, перешкоджають їй користуватися будинком, проживати в ньому, добровільно не бажають виселитися. Позивачка самостійно сплачує комунальні послуги, з відповідачами спільного господарства не веде, вони постійно принижують її перед сусідами та родичами, висловлюються у відношенні її нецензурно, зневажають її. Зазначені обставини підтверджуються актами депутата Білівської селищної ради Лутугинського району, дослідженими в судовому засіданні. (а.с.12-13).
У зв’язку з наведеним вище, суд приходить до висновку про те, що відповідачі своїми діями чинять перешкоди власнику, порушують право користування позивачки її власним домоволодінням, позов заявлено обгрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне усунути перешкоди в користуванні позивачем житловим будинком №22, розташованим за адресою: Луганська область, Лутугинський район, смт. Біле, вул. Садова, шляхом виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 107 грн. 30 коп. в солідарному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,212-215,224-227 ЦПК України, ст. ст. 311, 316, 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 64, 109, 150, 156 ЖК Української РСР, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5; треті особи: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області, орган опіки і піклування Білівської селищної ради про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстрації задовольнити повністю.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні житловим будинком №22, який розташований за адресою: Луганська область, Лутугинський район, смт. Біле, вул. Садова, шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4, 27.11.2006р. народження, та ОСОБА_5, 01.09.1995р. народження.
Зобов’язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Лутугинського РВ ГУМВС України в Луганській області зняти з реєстрації ОСОБА_8, ОСОБА_4, 27.11.2006р. народження, та ОСОБА_5, 01.09.1995р. народження, з належного ОСОБА_1 на праві приватної власності житлового будинку №22, який розташований за адресою: Луганська область, Лутугинський район, смт. Біле, вул. Садова.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та з них як із законних представників неповнолітніх ОСОБА_4, 27.11.2006р. народження, та ОСОБА_5, 01.09.1995р. народження, на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 107 грн. 30 коп. в солідарному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте Лутугинським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: