1/0538/389/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2012 місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Копилова Л. В.
при секретарі - Єфремовій О.В.,
з участю прокурора – Цехмістера А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Білорусі, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого слюсарем в державному підприємстві «Маріупольський морський торговий порт», одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, працюючого водієм в товаристві з обмеженою відповідальністю «Діат Азов», неодруженого, несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_9,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 10 березня 2011 року, користуючись корисними мотивами, умисно, за попередньою змовою групою осіб між собою, перебуваючи в приміщенні магазину «Наша марка», розташованому по проспекту Маршала Жукова, 60 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, шляхом вільного доступу викрали майно, належне ОСОБА_3, а саме: чоловічу барсетку, вартістю 50 грн., гаманець шкіряний, вартістю 100 грн., ліхтарь, вартістю 20 грн., гроші в сумі 2 950 грн., банківську картку «Промінвестбанк», комунальні квитанції, пластикові картки «Амстор», «Віза», «Книжковий клуб», які не мають матеріальної цінності, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3 120 грн., після чого
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, пояснивши суду, що коли саме, точної дати він не пам'ятає, перебуваючи в приміщенні магазину «Наша марка», в якому він працював охоронцем, біля каси на столі він виявив барсету, побачивши що нікого немає він вирішив, що її хтось забув, забрав її і відніс до шафи, для зберігання речей покупців. Шафу зачинив на ключ, який відніс ОСОБА_2, при цьому сказав тому, що знайшов барсетку і якщо хтось прийде за нею, щоб він її віддав власнику. Після закінчення робочого дня, вони разом з ОСОБА_2 вирішили подивитися, що в барсетці, відкрили її достали з неї гроші і поділили їх пополам по 1400 грн. Вказує на те, що в барсетці гроші були в сумі 2800 грн., а не 2 950 грн., так як потерпілий частину грошей витратив в магазині. У вчиненому щиро розкаюється, заподіяні потерпілому збитки відшкодували повністю.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, пояснивши суду, що на початку березня 2011 року, коли саме, точної дати він не пам'ятає, перебуваючи в приміщенні магазину «Наша марка», в якому він працював охоронцем, разом з ним на зміні працював ОСОБА_1, який повідомив йому, що хтось з відвідувачів залишив барсетку біля касси. Потім він сказав ОСОБА_1 щоб той поклав барсетку в шафу для зберігання речей покупців. Протягом дня за барсеткою ніхто не повертався. ОСОБА_1 запропонував йому подивитися що знаходиться в барсетці, і вони відкрили її. Побачивши гроші в сумі 2 800 грн., вони поділили їх порівну. Вказує на те, що в барсетці гроші були в сумі 2800 грн., а не 2 950 грн., так як потерпілий частину грошей витратив в магазині. Що було там крім грошей ще він не пам'ятає. Потім він викинув барсетку в сміттєвий контейнер, який розташований за магазином. У вчиненому щиро розкаюється, заподіяні потерпілому збитки відшкодували повністю.
Враховуючи, що підсудні у судовому засіданні свою вину визнали повністю, суд, розцінюючи їх пояснення як об'єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, та вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, у відповідності до вимог ст.299 КПК України визнає можливим розглянути справу без дослідження інших доказів, що відносяться до фактичних обставин справи.
Допитавши підсудних та дослідивши докази, що характеризують особи підсудних, суд дійшов висновку про те, що вина підсудних в інкримінованому їм діянні доведена повністю, та їх дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, так як вони вчинили крадіжку, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та наслідки, особи винних, які за місцем свого проживання характеризуються посередньо, за місцем роботи – позитивно, обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Пом'якшуючими відповідальність обставинами суд визнає для підсудних щире каятття, визнання ними своєї вини, вчинення злочину вперше, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому, а для ОСОБА_1 також – наявність на утриманні у нього неповнолітньої дитини.
Обтяжуючих відповідальність обставин для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи, даних про особу підсудних, суд вважає, що достатнім для виправлення та перевиховання підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів є покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства у вигляді обмеження волі та звільненням їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. При цьому суд вважає за необхідним покласти на підсудних обов'язки, визначені п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі потерпілим не заявлявся.
Речові докази по справі:СІД-диск, виписку по картковому рахунку, які приєднані до матеріалів справи, необхідно зберігати при справі.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.65,66,67, 75,76, ч.2 ст.185 КК України, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили не змінювати.
ОСОБА_2 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили не змінювати.
Речові докази по справі: СІД-диск, виписку по картковому рахунку, які приєднані до матеріалів справи, зберігати при справі.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Орджонікідзевського районного суду
міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_4