Справа № 2-3471/11

2/520/7836/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів по договору позики

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 25 березня 2011 року відповідачка позичила у нього 80 000 грн. про що нею було особисто написано розписку та отримано гроші в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Строк повернення коштів в зазначеному розмірі встановлено до 25.04.2011 року. До теперішнього часу ОСОБА_2 зобов'язання не виконала, на вимоги позивача повернути борг відмовляла, мотивуючи це відсутністю грошових коштів, що змусило його звернутися до суду, а тому він просив стягнути 80 000 грн. основного боргу, індекс інфляції 1 133,40грн., пеню в розмірі 14 560 грн. Крім того, просив стягнути понесені судові витрати, судовий збір в розмірі 956,93грн. та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

22 вересня 2011 року по справі винесено заочне рішення яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені у повному обсязі та з ОСОБА_2 на його користь стягнуто суму боргу в розмірі 80 000,00 грн., 1133,40 грн. суму інфляції, пеню у розмірі 14 560 грн., 956,93 грн. судового збору, 120 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, та 750 грн. витрат на правову допомогу.

09 листопада 2011 року ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя зазначене рішення скасовано.

17 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідачки суму інфляції в розмірі 1213,4грн., 33 920грн. суму пені, в частині позовних вимог про стягнення суми інфляції за період прострочення виконання зобов’язань з 25.04.2011р. по 30.06.2011р. у розмірі 1133,4грн., та суми пені за період прострочення виконання зобов’язань з 25.04.2011р. по 25.07.2011р. у розмірі 14 560грн. просив залишити без розгляду.

Позивач в судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, з участю його представника, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх підставами викладеними у поданих заявах. Позицію представника відповідачки вважав необґрунтованою, оскільки ніякого попереднього договору ОСОБА_1 не підписував, боргові зобов,язання між ним і ОСОБА_2 виникли на підставі розписки яка є предметом спору. Дану розписку відповідачка написала власноручно, грошові кошти отримала особисто. Ніяких посилань на попередній договір укладений між ПП «РАВЕННА» в особі директора ОСОБА_2 і ОСОБА_1, в цьому документі не значиться. Документів, які б підтверджували той факт, що відповідачка отримавши гроші за зазначеною розпискою, які на її твердження є завдатком за попереднім договором, передала в касу ПП «РАВЕННА» не надано.

Відповідачка в судове засідання не з,явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, з участю її представника, просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги також не визнала обґрунтовуючи тим, що ніякого договору позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладалось, грошові кошти в сумі 80 000грн. отримані відповідачкою за договором завдатку, про що було складено розписку. Даний договір є частиною попереднього договору від 25.03.2011р. купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 223,90м2, розташованого за адресою пр.Металургів,198 в м.Маріуполі. Таким чином, між сторонами мають місце правовідношення щодо забезпечення виконання зобов’язань по укладанню договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості і зобов,язань за укладеним в подальшому договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості. З метою належного виконання такого договору ОСОБА_1 була надана сума в розмірі 80 000грн. Розписка, яка видана ОСОБА_2, не містить і не могла містити зобов,язання повернення грошових коштів, оскільки вони отримані відповідачкою в якості завдатку за укладання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей.

За статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей.

Стаття 1051 ЦК України передбачає, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається зі ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов,язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла 80 000 грн., що підтверджується розпискою від 25.03.2011 року.

Розписка особисто написана та підписана відповідачкою у присутності свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Строк повернення обумовленої суми коштів встановлено до 25.04.2011р.

Дотепер відповідачка свої зобов’язання за договором позики у вигляді розписки не виконала та суму боргу не повернула.

З тексту розписки вбачається, що ОСОБА_1 має право проіндексувати суму боргу відповідно з індексом інфляції за весь термін прострочення, а також стягнути пеню у розмірі 0,2% від суми зобов’язань за кожний день прострочення. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання зобов’язань за даною розпискою.

Суд вважає дані умови законними та такими, що підлягають виконанню, оскільки відповідачка, отримавши гроші на них погодилась та зобов’язалась виконати.

Позицію відповідачки ОСОБА_2 з того приводу, що грошові кошти в сумі 80 000грн. отримані нею начебто в забезпечення попереднього договору від 25.03.2011р. купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 223,90м2, розташованого за адресою пр.Металургів,198 в м.Маріуполі, суд вважає надуманою та такою, що спростовується наступними доказами.

Попередній договір від 25 березня 2011 року був укладений між Приватним підприємством «РАВЕННА» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Отже вбачається, що боргові зобов,язання за зазначеною угодою склалися між юридичною та фізичною особами. В той час як предметом даного спору є вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики укладеного у вигляді розписки, за якою ОСОБА_2, особисто, як фізична особа, взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 80 000грн. до 25.04.2011р. і зазначила якщо вона не поверне суму боргу останній має право про індексувати суму за весь строк прострочення та стягнути з неї пеню і це не звільняє її від виконання зобов,язань за розпискою.

За представленим відповідачкою договором сторони зобов’язались не пізніше 30 квітня 2011 року укласти між собою договір купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення, загальною площею 223,90 м2 розташованого в м.Маріуполі,198.

На дату укладання цього договору нерухоме майно знаходиться в іпотеці у ОТП банку згідно договору іпотеки, посвідченого 23.05.2007р.

Разом з тим, з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна від 21.12.2011р. вбачається, що вищезазначене нерухоме неодноразово перезакладалось власником ПП «РАВЕННА», а з 18.05.2010р. на підставі постанови Іллічівського відділу держвиконавчої служби про відкриття виконавчого провадження накладено арешт.

Суд звертає увагу на те, що відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували факт отримання грошей безпосередньо за попереднім договором, а також факт передачі отриманих від ОСОБА_1 грошових коштів в касу ПП «РАВЕННА» в інтересах якого начебто діяла відповідачка.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Представник відповідачки у судовому засіданні не надала суду жодного з переконливих доказів, що спростовують доводи позивача та його представника, в зв,язку з чим суд дійшов, що вимоги позивача є обґрунтованими та ОСОБА_1 має право на стягнення цієї суми відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, з якої вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також вимог ч.3 ст.549 ЦК України де пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов,язання за кожен день прострочення виконання.

Отже з відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню борг в сумі 80 000 грн., 33 920грн. пені від простроченої суми за весь час прострочення (кількість днів прострочення за період з 26.04.2011р. по 25.07.2011р. – 91 день, та за період з 26.07.2011р. по 23.11.2011р. – 121день. Розрахунок за формулою 80 000*0,2%:100*91=14560грн.; 80 000*0,2%:100*121=19 360грн.). Суми інфляції у розмірі 1213,40 грн. (за даними НБУ від 06.05.2011р., 06.06.2011р., 07.07.2011р. індекс інфляції у квітні 2011 – 101,3%, до попереднього місяця склав 101,3% до грудня попереднього року 104,7%, у травні 2011- 100,8%, до грудня попереднього року – 105,5%, в червні 2011- 100,4%, відповідно – 105,9%, у липні 2011 – 98,7%, до грудня попереднього року 104,6%, у серпні 2011 – 99,6%, відповідно – 104,1%, у вересні 2011- 100,1%, відповідно – 104,2%, в жовтні 2011 – 100,0%, відповідно – 104,2%. Розрахунок за формулою квітень 2011 (період прострочення – 5дн.)80 000*1,3*5/100/30=173,4грн.; травень 2011 (період прострочення 31день) 80 000*0,8*31/100/31=640грн.; червень 2011 (період прострочення 30дн.) 80 000*0,4*30/100/30=320грн.; вересень 2011 (період прострочення 30дн.) 80 000*0,1*30/100/30=80 грн. Сума інфляції за липень, серпень, жовтень дорівнює нулю.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, згідно з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним по справі судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1 151,3грн., 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також 750 грн. та 400грн. витрачених на правову допомогу, оскільки дана сума підтверджується відповідною довідкою про оплату.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,224 ЦПК України, ст.ст.526,549,625,1046,1047,1049,1050,1051 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів по договору позики задовольнити.          

Стягнути з ОСОБА_2, яка мешкає АДРЕСА_1, ІПН №2540615068, паспорт серія ВК №407963 виданий Іллічівським РВ Маріупольського ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає АДРЕСА_2, ІПН №2272310070, паспорт серія ВА №032113, виданий Приморським РВ УМВС України в Донецькій області від 01.11.1995 року суму боргу в розмірі 80 000,00 грн., 1213,4 грн. суму інфляції, пеню у розмірі 33 920 грн., 1 151,3грн. судового збору, 120 грн. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, та 1150грн. витрат на правову допомогу.

          На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                            Т. В. Пустовойт