Судове рішення #2531942
Справа № 2а-1302/08

Справа № 2а-1302/08

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» липня 2008 року

м. Харків

 

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Свіргун О.О.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   у   приміщенні   Харківського   окружного

адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції Краснокутського району Харківської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції Краснокутського району Харківської області, в якому просила  суд визнати дії працівників ДПА України в Харківській області неправомірними; скасувати рішення ДПІ у Краснокутському районі № 0000772310/0 від 01.06.2007 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що  11 травня 2007 року близько 13 години її чоловік, ОСОБА_2, знаходився в орендованому їй приміщенні магазину в селі Городнє, вул. Центральна, 1. Вона йому довірила прийняти товар, який в цей день повинна поставити фірма * Олімп* . для розрахунку за привезений товар в книгу обліку розрахункових операцій в рядок 5 від 11.05.2007 р. записала 200 гривень і гроші поклала на книгу. В цей день магазин не працював, оскільки вона  поїхала зранку до районної лікарні.

Як вказав представник позивача до магазину зайшов молодий чоловік і попросив продати йому пляшку пива, оскільки від спеки він себе не добре почував. ОСОБА_2 йому відповів, що магазин сьогодні не працює, але, якщо в нього є гроші без сдачи, 2 гривні 60 копійок» то він йому відпустить пляшку пива. Молодий чоловік поклав на терези 2 гривні 60 копійок і отримав пляшку холодного пива.

Після цього покупець пред'явив посвідчення працівника ДПА та направлення на перевірку магазину за № 7645 від 10.05.2007 р.

Відповідно вищевказаного направлення, це планова перевірка. Отже як  зазначив представник позивача податкова адміністрація повинна була попередити мене про цю перевірку. Отже таким чином порушено її право на захист.

При перевірці магазину працівниками ДПА було складено акт від 11.05.07 р. в присутності її чоловіка ОСОБА_2, який цей акт і підписав. При отриманні позивної заяви про стягнення  штрафних санкцій с прикладеними документами, то виявилось, що акт від 11.05.07 р. має розбіжності з актом складеним в присутності мого чоловіка. Розбіжності слідуючи: в акті складеному в магазині відсутній номер акту, а в кінці акту немає підпису підприємця, тобто її підпису і це так, оскільки вона  не була присутня при перевірці. В прикладеному акті до позивної заяви стоїть підпис, але не її.

Представник позивача вказав, що в п.10 акту зазначеноо, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, 202 гривні 60 копійок, з урахуванням покупки. Ці дані не відповідають обліку розрахункових квитанцій та руху готівки, де указано, що 11.05.07 p., проведена службове внесення на суму 200 гривень.

Про те, що дійсно був поставлений товар фірми «Олімп» в магазин 11.05.07 р. підтверджується видатковою накладною № ОП-0012304 на суму 162 гривні 65 копійок.

З актом від 11.05.07 р. позивачка  ознайомилась 23 червня 2007 року, коли прийшла до ДПІ у Краснокутському районі, оформити чекову книжку.

На підставі акту перевірки від 11.05.07 р. у ДПІ Краснокутського районі, прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 0000772310/0 від 01.06.07 р. на суму 1340 гривень. Про дату розгляду справи вона також не була попереджена, а тому не була присутня при розгляді моєї справи перед винесенням рішення, щодо застосування штрафних санкцій, отже знову порушено її право на захист.

При розгляді моєї скарги до ДПА у Харківський області допущено необ'єктивний і односторонній підхід до розгляду справи, оскільки в отриманому мною рішенні не спростовано мої доводи.

Представник позивача в судове засідання з'явився та виходячи з вище викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник першого та другого відповідачів в судове засідання з'явились та з позовом не погодились у повному обсязі вказавши, що  дії працівників ДПА у Харківськой області під час перевірки були законними та оскаржене  рішення про застосування штрафних фінансових санкцій було винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просили суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Судом встановлено, що 11.05.2007р. фахівцями відділу оперативного контролю ДПА у Харківській області на ви­конання Плану перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на травень 2007р., було проведено планову перевірку господарської одиниці позивача за адре­сою: Харківська область, Краснокутський район, с. Городнє, вул. Центральна, 1.

Перевірка дотримання Позивачем вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265 /95-ВР (далі за текстом - Закон № 265), «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Поло­ження про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постано­вою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 проводилась головним дер­жавним податковим ревізором-інспектором Якубовським С.О. на підставі направлення на плано­ву перевірку № 7645 від 10.05.2007р. та головним державним податковим ревізором-інспектором Токаревим СЮ. на підставі направлення на планову перевірку № 7644 від 10.05.2007р.

Працівниками ДПА направлення на проведення перевірки були вручені особі, уповнова­женій позивачем здійснювати розрахункові операції - ОСОБА_2.

Під час проведення перевірки було складено акт від 11.05.07 р. № 20403094/2310 яким були встановлені порушення , а саме:

- проведення розрахункової операції на суму 2,60 грн. без використання книги обліку розра­хункових операцій та розрахункової книжки, невидача розрахункового документу;

- невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі про­дажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (сума невідповідності -200,0 грн.).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд  прийшов до висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що право органів державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням по­рядку проведення готівкових розрахунків у встановленому законом порядку прямо передбачено п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків регулюється ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95). Зокрема, згідно із ст. 15 наведеного Закону такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України. Ч. 4 ст. 16 Закону № 265/95 встановлено, що планові або по­запланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому за­конодавством України.

Оскільки Закон № 265/95 є спеціальним у питаннях застосування РРО та РК, то до правовід­носин  з приводу здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків норми інших актів законодавства, у тому числі ЗУ «Про державну податкову службу в Украї­ні», слід застосовувати тільки в частині, не врегульованій Законом № 265/95.

Отже суд зазначає, що  у даному випадку немає правових підстав для застосування до перевірок з дотримання порядку проведення розрахунків за готівку положень ст. 111 ЗУ «Про державну по­даткову службу в Україні», так як вказаною нормою визначені підстави та порядок прове­дення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нараху­вання і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а не перевірок дотримання порядку готівкових розрахунків.

Також суд зазначає, що посилання позивача про незаконність дій по проведенню перевірки за відсутності позивача та без його відома, оскільки фахівці ДПА проводили перевірку в присут­ності особи уповноваженої позивачем здійснювати розрахункові операції - ОСОБА_2. Згідно з Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, гро­мадського харчування та послуг» функцією здійснення розрахункових операцій від імені суб'єкта господарювання наділяється певна фізична особа, яка від імені цього суб'єкта господа­рювання і проводить розрахункові операції, тобто приймає від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Що стосується фактичних порушень, а саме проведення розрахункової операції на суму 2,60 грн. без використання книги обліку розра­хункових операцій та розрахункової книжки, невидача розрахункового документу, то у відповідності до вимог ст. 3 Закону України № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось представником позивача чек на суму 2 грн. 60 коп. не видавався.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Що стосується порушення, а саме невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі про­дажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (сума невідповідності -200,0 грн.).

Суд зазначає, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно зі статтею 10 Закону № 265 окремі категорії суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм та умов проведення діяльності звільняються від обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій. Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 23 серпня 2000 року N 1336, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку дозволено проводити розрахункові операції без

застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових

операцій у разі здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пивом у

пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

Як було встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем, позивач у своїй господарській діяльність не використовує РРО, а використовує у своїй діяльності кнугу реєстрації розрахункових операцій та розрахункову книжку.

У відповідності до даних які містіться в книзі обліку розрахункових операцій, яка була надана перевіряючим, у графі 5 як службове внесення було внесено 200 грн. 11.05.2007 року.

Що стосується посилання відповідача на положення пп. 9.7 п. 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297 у відповідності  до якого, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься СПД протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, ще вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача", то суд аналізуючи зазначене положення приходить до висновку, що вказані положення Порядку застосовуються до СПД які у своїй діяльності використовують РРО, а не книги обліку розрахункових операцій, як позивач, тобто зазначене положення не розповсюджується на СПД які й своїй діяльності використовують книги обліку розрахункових операцій.

Крім цього згідно вимог п. 7 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності « у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Виходячи з вище викладеного та у відповідності до суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Краснокутському  районі Харківської області від 01 червня 2007 року № 0000772310/0 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 1000,00 грн. (200*5=1000,00 грн.) як винесене з порушенням норм діючого законодавства України.

 Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової інспекції Краснокутського району Харківської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій -  задовольнити частково.

Скасувати рішення ДПІ у Краснокутському  районі Харківської області від 01 червня 2007 року № 0000772310/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 1000,00 грн. (200*5=1000,00 грн.) в іншій частині рішення залишити без змін.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 25.07.2008 року

 

Суддя                                                                                              Спірідонов М.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація