Справа № 2а-2226/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" липня 2008 р. м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача - ОСОБА_1,ОСОБА_2(дов. № 274 від 01.02.2008 р.)
відповідача - Байбак О.В. (дор. № 2269/10/10-015 від 06.04.2007р.)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ФО-П ОСОБА_3 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської ОДПІ № 0000761722/0 від 31.05.2007 року, № 0000761722/1 від 01.08.2007 року, № 0000761722/2 від 12.11.2007 року, № 0000761722/3 від 24.12.2007 року,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач - ФОП ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень, які були прийняті судом, просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ у Харківської області № 0000761722/0 від 31.05.07р., № 0000761722/1 від 01.08.2007р., № 0000761722/2 від 12.11.2007р., № 0000761722/3 від 24.12.2007р. в частині визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ на суму 10642,50 грн. (основний платіж -7095,00 грн., штрафна санкція 3547,50,50 грн.
В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги. В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на неправомірність висновків відповідача про порушення ФОП ОСОБА_3. пп.7.3.1 п.7.3, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" в частині твердження щодо невірного визначення позивачем сум обсягу продажу товарів, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань. Позивач зазначає, що розбіжність між данними податкових декларацій по ПДВ та книги обліку доходів та витрат виникла у зв'язку з отриманням фінансової допомоги на зворотній основі, яка не є доходом від господарської діяльності, та на підставі пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включається до валового доходу, не підлягає оподаткуванню як кошти або майно, залучені платником податків у зв'язку з отримання платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів.
Позивач також не погоджується з твердженням відповідача про те, що до податкового кредиту позивачем включені суми, які не підтверджені фактичною наявністю придбаного товару (на момент перевірки відсутні договори оренди складських приміщень), що є порушенням пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Позивач зазначає, що судова практика виходить з того, що податковим органом в першу чергу необхідно довести чи призвела відсутність складських приміщень до ненадходження податку до бюджету чи ні. Позивач та його представники в судовому засіданні наполягають на тому, що при включені до складу податкового кредиту сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів необхідно керуватись, виключно положеннями вищевказаних норм закону, а саме 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", де передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків у зв'язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, а датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання податкової накладної.
Як вказує позивач, в абзаці четвертому пп. 3.7.6 Акту перевірки зазначено про те, що невірне визначення підприємцем сум обсягу продажу товарів за перевіряємий період призвело до заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ у листопаді 2006р. на суму 348,00грн. Даний висновок обґрунтований тим, що згідно даних книги обліку доходів і витрат вказаний дохід від підприємницької діяльності в сумі 4000,00грн., ПДВ - 667,00грн., а відповідно до декларації по ПДВ обсяг проданого товару склав 1595,00грн., тобто не була включена в обсяг проданих товарів у листопаді 2006р. сума 2086,00грн., ПДВ - 348,00грн. З метою здійснення господарської діяльності були отримані позики, а саме 03.10.06р.- 1700,00грн., ПДВ-283,33грн. (Договір про фінансову допомогу на зворотній основі №77), 17.10.06р.-3000,00грн., ПДВ-500,00грн. (Договір про фінансову допомогу на зворотній основі №79), 27.11.06р. - 4000,00грн., ПДВ-667,00грн. (Договір про фінансову допомогу на зворотній основі №47). Суми були внесені в книгу обліку доходів і витрат і помилково включені до податкового забов'язання по ПДВ за жовтень 2006р. та частково за листопад 2006р. Отже, позивач вважає, що отримані позики не включаються до валових доходів та підлягають оподаткуванню, що повністю відповідає вимогам пп. 7.9.1 п. 7.9. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Тому робить висновок про те, що суми отриманої фінансової допомоги на зворотній основі не можуть бути включені до податкового забов'язання по ПДВ на підставі вищевказаної норми Закону, і повинні бути виключені зі складу податкових забов'язань. Підсумовуючи викладене вважає, що віднесення сум фінансової допомоги на зворотній основі до податкового забов'язання свідчить про необізнаність перевіряючих та порушення ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, якою визначено, що завданням органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Крім того, посилаючись на пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" стверджує, що відповідачем неправомірно виключені зі складу податкового кредиту суми за податковими накладними № 25 від 21.01.06р. у частині придбання продукції на суму ПДВ - 262,00грн., № 632 від 10.03.06р. на суму ПДВ - 793,00 грн., № 867 від 27.03.06р. 6на суму ПДВ - 417,00грн.; № 868 від 29.03.04р. на суму ПДВ- 136,00 грн., № 83 від 24.03.06р. на суму ПДВ - 875,00грн., №220 від 14.06.06р. у частині придбання продукції на суму ПДВ - 165,00грн., № 273 від 27.07.06р. на суму ПДВ - 366,00грн., № 272 від 26.07.06 на суму ПДВ - 667,00грн., та як наслідок неправомірно донараховане податкове зобов'язання. Такі дії з боку перевіряючих позивач вважає грубим порушенням вимог наведених норм чинного законодавства. В зв'язку з чим, застосування штрафної фінансової санкції відповідно до пп. 17.1.3 та пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на думку позивача є безпідставним та неправомірним.
В позові також вказує на те, що скористався своїм правом апеляційного оскарження та оскаржив податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській обл. № 0000761722/0 від 31.05.07р. в адміністративному порядку до Чугуївської ОДПІ у Харківській обл. За результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення - рішення № 0000761722/0 від 31.05.07р залишено без змін. Скарги позивача до ДПА у Харківській області та ДПА України щодо податкових повідомлень-рішень № 0000761722/1 від 01.08.07р., № 0000761722/2 від 12.11.07р., якими визначено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 11238,00грн. (основний платіж - 7492,00 грн., штрафна санкція 3746,00грн.) були залишені без задоволення, а прийняті відповідно податкові повідомлення-рішення без змін. З огляду на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.
Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000761722/0 від 31.05.07р., № 0000761722/1 від 01.08.2007р., № 0000761722/2 від 12.11.2007р., № 0000761722/3 від 24.12.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання по ПДВ на суму 10642,50 грн., були прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України на підставі висновків акту комплексної документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_3 № 575/17-2/НОМЕР_2 від 21.05.07р.
Підставами для прийняття вказаних оскаржуваних рішень, як зазначає відповідач та його представник в судовому засіданні, є встановлені перевіркою порушення позивачем п. 7.3.1 Закону України „Про податок на додану вартість" -невірне визначення сум обсягу продажу товарів, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" - включення до складу податкового кредиту сум, у зв'язку з придбанням товару, який не використовувався в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності за перевіряємий період. Підсумовуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 28.04.2007р. Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена комплексна документальна перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства приватним підприємцем ОСОБА_3 за період з 18.11.2005р. по 31.12.2006р., за наслідками якої складено акт № 575/17-2/НОМЕР_2 від 21.05.2007р.
Документальною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме невірне визначення сум обсягу продажу товарів, що призвело до заниження податкових забов'язань, та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4.,пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в частині включення до складу податкового кредиту сум на придбання товару, наявність яких фактично непідтверджена за відсутністю договорів оренди складскіх приміщень або договорів на зберігання товару.
На підставі висновків перевірки щодо порушення пп. 7.3.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4.,пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000761722/0 від 31.05.07р., яким визначено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 11238,00грн. (за основним платежем - 7492,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3746,50 грн.).
За результатами адміністративного оскарження первинна скарга позивача рішенням Чугуївської ОДПІ від 01.08.2007р. № 1538/0/25-015 була залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, в зв'язку з чим на адресу позивача було надіслано прийняте Чугуївською ОДПІ у Харківській обл. податкове повідомлення - рішення № 0000761722/1 від 01.08.07р. Позивач не погодився з вказаним рішенням і оскаржив його до ДПА у Харківській області. Рішенням ДПА у Харківської області від04.10.2007р. № 1032/0/25-203 за результатами розгляду повторна скарга ФО-П ОСОБА_3 була залишена без задоволення, оскаржуване рішення без змін та прийняте податкове повідомлення -рішення від 12.11.2007р. №0000761722/2. Позивач не погодився з вказаним рішенням і оскаржив його до ДПА України. За наслідками розгляду повторна скарга позивача, рішення ДПА України від 13.12.2007р. № 6154/0/25-0315, була залишена без задоволення, оскаржуване рішення - без змін та прийняте податкове повідомлення - рішення від 24.12.2007р. №0000761722/3.
Судом при дослідженні наданих до справи письмових документів встановлено наступне.
Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця позивач - ОСОБА_3 зареєстрований 15.11.2005 року НОМЕР_1 та перебуває на податковому обліку в Чугуївській ОДПІ у Харківській області.
Як вбачається з акту перевірки (стор. 6, абз.6 ) загальний обсяг податкових зобов'язань по ПДВ, згідно даних декларацій позивача склав 25672,00 грн. Відповідач в акті перевірки зазначає, що загальний обсяг податкових зобов'язань по ПДВ становить 25885,00 грн., різниця в сумі 213,00грн. склалася за рахунок того, що розмір податкових зобов'язань, вказаних у деклараціях з ПДВ не відповідає відомостям, відображеним у книзі обліку доходів та витрат.
Суд зауважує, що відповідно до пп. 2.3.2 п. 2.3 „Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового та валютного законодавства”, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05р. № 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку та у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено при цьому додати до акта письмові пояснення суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Однак, в порушення норм наведеного Порядку в акті перевірки не вказано на підставі яких первинних документах був встановлений факт порушення позивачем наведеної норми податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість та не враховані надані письмові поясненя.
За таких обставин, у суду є підстави вважати, що актом перевірки не встановлено конкретних порушень податкового законодавства стосовно питання формування підприємцем своїх податкових зобов'язань.
Таким чином, акт перевірки в цій частині складено з суттєвим порушенням законодавства, що не дає можливості чітко встановити факт порушення. А тому висновки такого акта є неповними, безпідставними і відповідно неправомірними.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак відповідач і в судовому засіданні також не надав доказів, щоб стверджували, що загальний обсяг податкових зобов'язань по ПДВ склав 25885,00 грн.
Відповідач в акті перевірки при встановленні порушень позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" посилається на те, що до складу податкового кредиту включені суми, які не підтверджені фактичною наявністю придбаного товару.
В обґрунтування вказаного висновку відповідач посилається на висновки акту перевірки, зі змісту якого вбачається, що відповідачем зі складу податкового кредиту були виключені податкові накладні № 25 від 21.01.06р. у частині придбання продукції на суму ПДВ - 262,00грн., № 632 від 10.03.06р. на суму ПДВ - 793,00 грн., № 867 від 27.03.06р. 6на суму ПДВ - 417,00грн.; № 868 від 29.03.04р. на суму ПДВ- 136,00 грн., № 83 від 24.03.06р. на суму ПДВ - 875,00грн., №220 від 14.06.06р. у частині придбання продукції на суму ПДВ - 165,00грн., № 273 від 27.07.06р. на суму ПДВ - 366,00грн., № 272 від 26.07.06 на суму ПДВ - 667,00грн., що були відображені приватним підприємцем ОСОБА_3. у реєстрах та включені до сум податкового кредиту у деклараціях по ПДВ за відповідні періоди. Підставою для виключення зі складу податкового кредиту наведених податкових накладних, як зазначено в акті перевірки, слугував висновок перевіряючих про те, що за період з 01.01.06р. по 31.12.06р. складські приміщення у ФОП ОСОБА_3 відсутні, договори оренди складських приміщень або договори на зберігання товару на перевірку не надані, тобто відсутнє підтвердження фактичної наявності придбаного товару.
Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі податкових накладних № 25 від 21.01.06р. у частині придбання продукції на суму ПДВ - 262,00грн., № 632 від 10.03.06р. на суму ПДВ - 793,00 грн., № 867 від 27.03.06р. 6на суму ПДВ - 417,00грн.; № 868 від 29.03.04р. на суму ПДВ- 136,00 грн., № 83 від 24.03.06р. на суму ПДВ - 875,00грн., №220 від 14.06.06р. у частині придбання продукції на суму ПДВ - 165,00грн., № 273 від 27.07.06р. на суму ПДВ - 366,00грн., № 272 від 26.07.06 на суму ПДВ - 667,00грн., позивачем були придбані товари, які використовувались безпосередньо в господарської діяльності наступного звітного періоду. Дані про використання товару підтверджені Договором комісії на продаж товару від 08.02.07р. та результатами планової виїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів за період з 01.01.07р. по 31.12.07р. від 25.04.08р. № 437/1722/НОМЕР_2.
Таким чином загальна сума податкового кредиту за вищевказаними податковими накладними складає 7095,00 грн.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", яким передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість").
Виходячи зі змісту п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.
Суд відмічає, що зауважень з боку відповідача щодо цих документів в акті перевірки відсутні.
Враховуючи той факт, що ФОП ОСОБА_3. при здійсненні своєї підприємницької діяльності були дотримані вимоги ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" щодо віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товару, виключення відповідачем таких сум сплаченого податку з податкового кредиту по ПДВ є встановленням додаткових обмежень по їх віднесенню, що свідчить про перевищення повноважень перевіряючих та порушення ними ст. 19 Конституції України.
Виходячи зі змісту положень пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено, що у січні, березні, червні, липні, вересні, жовтні 2006 року позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які на момент перевірки були підтверджені первинними бухгалтерськими документами ( податковими накладними, квитанціями прибуткових касових ордерів тощо), суд зазначає, що позивач на час проведення перевірки мав підтверджений податковий кредит у сумі 7095,00грн. Розмір вказаного податкового кредиту перевищував визначене в акті перевірки відповідачем податкове зобов'язання, в зв'язку з чим відсутній факт визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діяльності позивача відсутнє порушення пп.7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.5 п.7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", як це зазначено в акті та в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
Таким чином суд вважає, що законні підстави у відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.05.2007 року № 0000761722/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 7095,00 грн. були відсутні.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3547,50 грн. за вказаним рішенням відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є також неправомірним, оскільки відсутнє правомірне донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Також, суд вважає за необхідне зауважити на те, що після оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення за № 0000761722/0 від 31.05.07р., відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення на ту ж саму суму визначеного податкового зобов'язання з урахуваннях штрафних (фінансових) санкцій, а саме - № 0000761722/1 від 01.08.2007р., № 0000761722/2 від 12.11.2007р., № 0000761722/3 від 24.12.2007р., що суперечить приписам ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань.
За таких обставин, прийняті Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківської області податкові повідомлення-рішення 0000761722/0 від 31.05.2007р., № 0000761722/1 від 01.08.2007р., № 0000761722/2 від 12.11.2007р., № 0000761722/3 від 24.12.2007р., в частині визначення податкового зобов'язання по ПДВ на суму 10622,50 грн. (основний платіж - 7095,00 грн., штрафна санкція 3547,50 грн.) є протиправними і підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ФО-П ОСОБА_3 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про часткове скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської ОДПІ № 0000761722/0 від 31.05.2007 року, № 0000761722/1 від 01.08.2007 року, № 0000761722/2 від 12.11.2007 року, № 0000761722/3 від 24.12.2007 року - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ № 0000761722/0 від 31.05.2007 року, № 0000761722/1 від 01.08.2007 року, № 0000761722/2 від 12.11.2007 року, № 0000761722/3 від 24.12.2007 року в частині визначення суми податкового зобов'язання на загальну суму 10622,50 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 7095,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3527,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ФО-П ОСОБА_3, код НОМЕР_2 державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 28.07.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С.Перцова