Справа № 2а-4241/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2008 р. м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача - ОСОБА_2 (дов. без № від 11.10.2007 р.)
першого відповідача - Марченко Г.А. ( дов. № 3/10/10-011 від 08.01.2008 року)
другого відповідача - Носова К.В. ( дов. № 501/10/10-108 від 14.02.2007 року)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ПП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, Державної податкової адміністрації у Харківській області про скасування рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 03.03.2008 року № 0000972301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1114,50 грн. та визнання неправомірними дій ревізорів-інспекторів в частині проведення перевірки,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач, ПП ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, Державної податкової адміністрації у Харківській області, в якому просить суд скасувати рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 03.03.2008 року № 0000972301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1114,50 грн. та визнати неправомірними дії ревізорів-інспекторів в частині проведення перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на порушення відповідачами норм чинного законодавства. Свої вимоги обґрунтовують з посиланням на ст. 11-2 Закон України „Про державну податкову службу в Україні” щодо ненадання позивачу направлення та наказу на проведення перевірки, ч.7 ст. 11-1 зазначеного Закону, оскільки, як зазначає представник позивача, оскаржувана перевірка має статус позапланової перевірки. Також, представник позивача посилається на приписи Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та зазначає, що фінансові санкції, прийняті згідно оскаржуваного рішення від 03.03.2008 року № 0000972301 не є податком, податковим зобов'язанням або податковим боргом. Підсумовуючи викладене, вважає рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 03.03.2008 року № 0000972301 про застосування до ПП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1114,50 грн. таким, що підлягає скасуванню.
Перший відповідач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області, та її представник у судовому засіданні проти позову заперечують в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилаються на п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265), Наказ ДПА України № 441 від 11.10.2005 року „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні”. Вважають, що при проведенні перевірки позивача працівники ДПА у Харківській області діяли в межах прав, наданих направленнями на перевірку, та в межах компетенції органів державної податкової служби, передбаченої ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та ст.15 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, звертають увагу суду на той факт, що оспорювана перевірка була передбачена в плані роботи ДПА у Харківській області і перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірки, що свідчить про законність проведеної перевірки. За результатами перевірки були виявлені порушення п. 2, 5, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та відповідно до виявлених порушень правомірно застосовані штрафні згідно з ст.17, 22 вказаного Закону. Підсумовуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Другий відповідача, Державна податкова адміністрація у Харківській області та її представник у судовому засіданні проти позову заперечують в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилаються на ст.ст. 8, 9, п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265). Вказують, що оскільки Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95-ВР є спеціальним у питаннях застосування РРО та РК, то до правовідносин з приводу здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків норми інших актів законодавства, у тому числі і положення Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, слід застосовувати тільки в частині, не врегульованій Законом України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР. Підсумовуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 05.02.2008р. на підставі направлень за №№ 2519, 2520 від 04.02.2008р. фахівцями ДПА у Харківській області проведена перевірка господарської одиниці - павільйону, який розташований за адресою : Харківська обл., м. Балаклія, вул. Петрусенко, 7, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складений акт від 05.02.2008р.
За результатами перевірки встановлені порушення п. 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не видача розрахункового документа на суму 5,50 грн.; п. 5 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - не проведення розрахунків з використанням книги обліку розрахункових операцій та порушення встановленого порядку використання розрахункової книжки, а саме на реєстраційній сторінці книжки відсутня дата коли розрахункова книжка була розпочата; п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеної в денному обороті коштів проведених через розрахункову книжку на протязі робочого дня на суму 86,90 грн.
Перевірка проведена в присутності продавця позивача ОСОБА_3 Після складання матеріалів перевірки, продавець була ознайомлена з актом перевірки, підписала його та отримала другий примірник акту. В зауваженнях до акту перевірки ОСОБА_3 зазначила, що з результатами перевірки не згодна, претензій до результатів перевірки та перевіряючих не має.
Перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірки, що підтверджується особистим підписом продавця ОСОБА_3 про отримання направлень на перевірку, складеними актом перевірки та описом наявних купюр та монет.
В судовому засіданні встановлено і це не заперечувалось сторонами по справі, що ОСОБА_3, є працівником позивача. Тобто, уповноваженою особою позивача на здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
Остання отримала направлення на перевірку за №№ 2519, 2520 від 04.02.2008р., що підтверджується особистим підписом продавця на корінці про отримання направлень на перевірку, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що направлення на перевірку не були надані позивачу.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Балаклійському районі м. Харкова прийнято оскаржуване рішення форми „С” № 0000972301 від 03.03.2008 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1114,50 грн.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та надав пояснення до акту перевірки від 05.02.2008р. до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області. За результатами розгляду вказаного пояснення позивачу було повідомлено, що по вищевказаному акту буде прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке може бути оскаржене в установленому законом порядку.
Як встановлено в судовому засіданні вказана перевірка проведена згідно плану проведення перевірок щодо контролю за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на лютий 2008 року, що складений ДПА у Харківській області, затверджений головою ДПА у Харківській області, а також згідно направлень на перевірку № 2519, 2520 від 04.02.2008р.
В ході судового засідання представники позивача наполягали на тому, що у податківців, які проводили спірну перевірку не було законних підстав для її проведення з посиланням на ч.7 ст. 11-1, ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
З огляду на фактичні обставини справи, за результатами дослідження письмових доказів по справі та з урахуванням вимог ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 15,16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", суд не може погодитись з вищевказаним твердженням представників позивача виходячи з наступного.
Так, приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль : за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
В цьому ж Законі дано визначення позапланової перевірки, згідно якого позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.
Судом встановлено, що ДПА у Харківській області при складанні плану перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на відповідний місяць, керується Наказом ДПА України № 441 від 11.10.2005 року „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Приписами п.п. 2.5., 2.6. розділу 2 цих Методичних рекомендацій визначено, що основними критеріями відбору платників податків є: аналіз фінансово-господарської діяльності на підставі звітних даних суб'єкта господарювання; порівняння звітних даних про використання РРО (КОРО) суб'єктів господарювання, які займаються однаковим видом діяльності та мають однакові умови отримання доходу; результати попередньо проведених перевірок суб'єктів господарювання та їх господарських одиниць; дані проведених хронометражів (спостережень) у порівнянні з даними виторгів за аналогічні попередні періоди господарської діяльності даного платника; кількість та періодичність ремонтів РРО, кількість зареєстрованих РРО, по яких надається звітність, що суб'єкти господарювання їх не використовують; динаміка виторгів та аналіз тенденції їх зростання (спаду) у відношенні з іншими показниками господарської діяльності суб'єктів господарювання. Перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.
Суд зазначає, що проведена перевірка була передбачена в плані роботи ДПА в Харківській області на лютий 2008 року, отже проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".
Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 вказаного закону передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Виходячи з положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і є спеціальним для такого виду операцій, суд не приймає посилання позивача на те, що до проведення оспорюваної перевірки слід застосовувати положення ч.7 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, оскільки останній може застосовуватися тільки в частині, не врегульованій Законом № 265/95-ВР.
Суд не бере до уваги посилання позивача та його представників на те, що йому не був наданий наказ на проведення перевірки, оскільки згідно з вимогами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" умовою надання наказу на проведення перевірки є умова для проведення позапланової перевірки, якою не є спірна перевірка, тобто відповідач і не повинен був приймати та надавати наказ на проведення спірної перевірки.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності проведеної спірної перевірки.
Керуючись приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для винесення оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000972301 від 03.03.2008р. стало встановлення під час перевірки порушень чинного законодавства, які знайшли своє відображення в акті перевірки.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки в перевіряємому павільйоні знаходилась ОСОБА_3, яка є продавцем позивача, в зауваженнях до акту перевірки вказала, що з результатами перевірки не згодна, але претензій до результатів перевірки та перевіряючих не має.
Судом не встановлено фактів здійснення морального чи фізичного тиску з боку перевіряючих на ОСОБА_3
Суд зазначає, що до правоохоронних органів зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб ДПА у Харківській області під час проведення перевірки позивач не звертався.
Суд зауважує, що підписавши матеріали перевірки без зауважень до перевіряючих та результатів перевірки, ОСОБА_3 з порушеннями погодилась, оскільки при підписанні та ознайомленні з актом перевірки у неї була можливість зробити зауваження щодо них.
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що в діяльності позивача не було порушень п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", а саме невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеної в денному обороті коштів проведених через розрахункову книжку на протязі робочого дня на суму 86,90 грн., оскільки сума в розмірі 90 грн. була відкладена на закупівлю товару у зв'язку з тим, що вони спростовуються комплексом досліджених письмових доказів, які не протирічать один одному.
Судом встановлено, що грошові кошти у сумі 228,20 грн. зберігалися на момент проведення перевірки за місцем проведення розрахунків ПП ОСОБА_1 і не відповідали сумі коштів 135,80 грн., зазначеній в денному обороті готівкових коштів проведених через РК протягом робочого дня, чим порушено вимоги п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Касових (розрахункових) документів, які б підтверджували оприбуткування в установленому законом порядку готівкових коштів на суму 86,90 грн., перевіряючим на час проведення перевірки надано не було. Також таких документів не було надано і до суду.
Крім того, з пояснень представника позивача вбачається, що грошові кошти в сумі 86,90 грн. на момент проведення перевірки зберігалась у продавця в кишені, що є порушенням приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, оскільки кишеня продавця не є касою або місцем проведення розрахунків згідно з ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".
Абзацом 1 п. 2.6. глави 2 та абзацом 2 п. 4.1. глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.
Статтею 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Суд вважає за необхідне зазначити, що представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти факту виявленого порушення п. 5 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” : використання розрахункової книжки з порушенням встановленого порядку (на її реєстраційній сторінці не вказана дата початку використання РК) та п. 2, ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - проведення розрахункових операцій без застосування КОРО та не видача розрахункового документа на суму 5,50 грн. Також наявність наведених порушень підтверджується актом перевірки та поясненнями сторін.
В судовому засіданні встановлено, що продавець ОСОБА_3 реалізувала дві пляшки пива „Оболонь” преміум 0,5 л. за ціною 2,75 грн. за 1 пляшку, а всього на суму 5,50 грн., що підтверджується актом перевірки від 05.02.2008р., з яким була ознайомлена продавець позивача та підписала його без зауважень.
Факт реалізації двох пляшок пива „Оболонь” преміум 0,5 л. не заперечує і представник позивача, посилаючись на неправомірність контрольної закупки фахівцями ДПА у Харківській області.
Згідно з п.3 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
Згідно з п.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог вказаної норми права до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно ст.25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Суд не бере до уваги посилання представника на приписи Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки наведений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, а спірні правовідносини склалися з приводу контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. З викладеного вбачається, що вищенаведений Закон не регулює відносини з приводу додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) та застосовуються фінансові санкції за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Таким чином, штрафні (фінансові) санкції були накладені на позивача ПП ОСОБА_1 з урахуванням вчинених правопорушень та в межах закону.
Виходячи з наведеного, з урахуванням доведеності вчинення вищевказаних правопорушень, суд вважає правомірним рішення від 03.03.2008 року № 0000972301 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1114,50 грн.
В зв'язку з чим, суд робить висновок про те, що Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області при винесенні рішення за № 0000972301 від 03.03.2008 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1114,50 грн. та ДПА у Харківській області при проведенні спірної перевірки діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову ПП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, Державної податкової адміністрації у Харківській області про скасування рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 03.03.2008 року № 0000972301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1114,50 грн. та визнання неправомірними дій ревізорів-інспекторів в частині проведення перевірки - відмовити в повному обсязі.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 01.08.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С.Перцова