Справа № 2а-60/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«07» липня 2008 року
м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Спірідонова М.О.
за участю секретаря - Свіргун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного
адміністративного суду адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області в якому просив суд скасувати рішення до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.01.2007 року № 0000022308 на суму 4655,50 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 20.12.2006р. працівниками ДПА у Харківській області було здійснено перевірку кафе, яке є його приватною власністю, та розташоване за адресою: Харківська обл., с. В. Комишуваха. За результати перевірки було складено акт № б/н від 20.12.2006р. та керівником Ізюмської ОДПІ було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012308 від 09.01.2007р. на суму 80,00 грн. та № 0000022308 від 09.01.2007р. на суму 4655,50 грн. з якими позивач не згоден.
На момент перевірки я не знаходився у кафе, а перебував у справах у м. Барвінкове Харківської області., частина кафе (50 м. кв.) здається мною приватному підприємцю ОСОБА_2, згідно договору оренди. У зв'язку з тим, що обидва торгівельних об'єкта знаходяться в одному приміщенні, посадові особи ДПА у Харківській області звернулися до ПП ОСОБА_2 з проханням описати купюри які знаходились на її торгівельній точці. Згідно акту вказаної перевірки можна зробити висновок про те, що перевірку було здійснено на місці торгівельної діяльності ПП ОСОБА_2
Відносно порушення: «проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 25,25 грн.» позивач не згоден, та вважаю неправомірним нарахування штрафних санкцій.
Представник позивача вказав, що частину приміщення кафе згідно договору оренди позивач здає приватному підприємцю ОСОБА_2.
У зв'язку з тим, що обидва торгівельних об'єкта знаходяться в зазначеному приміщенні, посадові особи ДПА у Харківській області звернулися до ФОП ОСОБА_2 з проханням описати купюри які знаходились на її торгівельній точці. Згідно акту вказаної перевірки можна зробити висновок про те, що перевірку було здійснено на місці торгівельної діяльності не позивача, а ФОП ОСОБА_2
В п. 22 акту перевірки, відповідач безпідставно вказав, що позивач в порушення Закону при реалізації підакцизних товарів на суму 25,25 грн. не застосував РРО, та не надав відповідачу касового чеку.
З даним висновком не можна погодитись, оскільки зазначений реалізований товар не належав позивачу. Цей товар, на загальну суму 25,25 грн., належав ФОП ОСОБА_2, яка згідно зазначеного договору оренди здійснює торговельну діяльність в приміщенні кафе, де відповідач здійснив перевірку.
Представник позивача в судове засідання з'явився та виходячи з вище викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та з позовом не погодився у повному обсязі вказавши, що дійсно, працівниками ДПА у Харківській області була проведена перевірка, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ФОП ОСОБА_1. За результатами перевірки було складено акт від 20.12.2006 № 20404558/2380 , який надіслано до Ізюмської ОДПІ листом ДПА у Харківській області від 22.12.2006 № 14655/7/23-111 (в Ізюмській ОДПІ зареєстровано 26.12.2006, вх. № 5731/8) та встановлено:
- проведення розрахункової операції без видачі та роздрукування розрахункового документу
на суму 25,25 грн., ф/с - 126,25 грн.,
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів
зазначеній в денному звіті РРО на суму 905,85 грн., ф/с - 4529,25 грн.
- порушення встановленого порядку використання торгового патенту, а саме: торговий
патент розміщений в не доступному для огляді місці, ф/с - 80 грн..
Чим порушено: п. 1,2,13 ст. 3 Закону України від 01.06.00р. №1776-Ш «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, ч.1 ст. 7 Закону України від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» зі змінами та доповненнями.
Відповідальність за вищевказані порушення передбачена п.1 ст. 17, ст. 22 Закону України від 01.06.00р. № 177б-Ш "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями, абз. 3 ч.1 ст. 8 Закону України від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зі змінами та доповненнями.
За наслідками перевірки проведеної Державною податковою адміністрацією Українку Харківській області начальником Ізюмської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 09.01.2007 № 0000022308 на суму 4655,50 грн. (отримано ФОП ОСОБА_1. 11.01.2007р.).
Як зазначив представник відповідача акти перевірок вищестоящого органу ДПС та додані до них матеріали сумнівів не викликали та на підставі даних актів Ізюмською ОДПІ прийняті оскаржувані рішення. Біли того, Ізюмська ОДПІ не в компетенції перевіряти дії органу ДПС вищестоящого рівня.
Наявні акти та додані до них документи підтверджують обґрунтованість нарахував та винесення податкових повідомлень рішень.
Виходячи з вище викладеного просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що працівниками ДПА у Харківській області на підставі направлень від 19.12.2006 року № 11148 и 11149 була проведена перевірка, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ФОП ОСОБА_1.
Направлення отримані продавцем ОСОБА_2.
За результатами перевірки було складено акт від 20.12.2006 № 20404558/2380 , який надіслано до Ізюмської ОДПІ листом ДПА у Харківській області від 22.12.2006 № 14655/7/23-111 (в Ізюмській ОДПІ зареєстровано 26.12.2006, вх. № 5731/8 ) у відповідності до якого встановлені порушення, а саме :
- проведення розрахункової операції без видачі та роздрукування розрахункового документу
на суму 25,25 грн., ф/с - 126,25 грн.,
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів
зазначеній в денному звіті РРО на суму 905,85 грн., ф/с - 4529,25 грн.
- порушення встановленого порядку використання торгового патенту, а саме: торговий
патент розміщений в не доступному для огляді місці, ф/с - 80 грн..
За наслідками перевірки проведеної Державною податковою адміністрацією Українку Харківській області начальником Ізюмської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" від 09.01.2007 № 0000022308 на суму 4655,50 грн. як отримане отримано ФОП ОСОБА_1. 11.01.2007р..
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати подати збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Ст. ст. 2,4,9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку таї умовах, що визначаються законами України про оподаткування
Статтями 8, 9 Закону України від 04.12.1990 №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509) встановлено функції, які здійснюють органи державної податкової служби, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст.11 Закону №509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 11 Закону №509 передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п.2 статті 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Виходячи з аналізу вище вказаних законодавчих норм суд зазначає, що органи податкової адміністрації, до яких згідно статті 1 Закону України від 04.12.90 р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби), мають право перевіряти додержання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та дотримання порядку ведення операцій з готівкою.
Закон України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону №265 де законодавцем встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Таким чином, порядок проведення перевірок планових та позапланових перевірок органами державної податкової служби, визначених статтею 11-1 Закону України №509, не поширюється на порядок проведення перевірок по дотриманню вимог Закону України №256, який є спеціальним законом у питаннях застосування РРО.
Враховуючи викладене, діюче законодавство України, яке застосовується при регулюванні своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (Закон України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", та інші нормативно-правові акти), застосовуються виключно в частині, неврегульованій Законом України №256.
Таким чином суд зазначає, що питання щодо застосування суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій не є питаннями з оподаткування, внаслідок чого вказаними нормами не регламентуються спірні правовідносини. Питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом №265, який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин.
Що стосується фактичних правовідносин виявлених актом перевірки від 20.12.2006 № 20404558/2380, то у відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Що стосується посилання представника позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 не було підчас перевірки та те, що перевірку було проведено не у нього, а у ОСОБА_2, то суд зазначає, що як було встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, перевіряючих фактично було допущено до перевірки ФОП ОСОБА_1, про що свідчить відмітка у бланках направлень на перевірку, під час перевірки ОСОБА_2, яка була присутня під час перевірки, яка не вказала, що вона не є продавцем ОСОБА_1, а є орендатором частини приміщення яке належить ОСОБА_1.
Крім цього в акті перевірки ОСОБА_2 також не було зазначено того факту, що вона здійснює особисту підприємницьку діяльність у орендованій частині приміщення яке належить ОСОБА_1. та те, що вона продала товар якій належить їй, а не ОСОБА_1.
Статтею 2 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані лослуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Відповідно до п. 9,13 ст. З вищевказаного Закону України суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій /або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій та забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Суд аналізуючи положення ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" де визначено, що "місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти...", тобто суд зазначає, що місце зберігання готівкових коштів також віднесено до місця проведення розрахунків.
Факт невідповідності коштів підтверджується актом опису наявних купюр і монет, який підписан ОСОБА_2, у якому зазначеного, що касир на своєму робочому місці власних грошей не тримав, до опису включені гроші, що належать ЧП ОСОБА_1. встановлено невідповідність готівкових коштів у сумі 947.90 грн.
Вказаний факт невідповідності також підтверджується даними які містяться в Х-звіті від 20.12.2006 року який складено о 14.01.
Що стосується інших порушень які зазначені в акті перевірки від 20.12.2006 № 20404558/2380, суд зазначає, що позивачем не було надано доказів спростовуючи висновки акту перевірки.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлено 11.07.2008 року
Суддя
Спірідонов М.О.