Справа № 2а-689/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«14» липня 2008 року
м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Спірідонова М.О.
за участю секретаря - Свіргун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного
адміністративного суду адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області про скасування або визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати або визнати нечинним рішення від 19.09.2007 року № 0009552301 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17335, 00 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 14.08.2007р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було проведено планову перевірку господарської діяльності ОСОБА_1.
Як вказав представник позивача відповідно до акту відповідача від 14.08.2007р. перевіркою контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та без готівкового обігу торгівельного майданчика, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Тракторобудівників, 105, який належить позивачеві встановлено факт проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при надані послуг на суму 3467,00 грн., що є порушенням пунктів 1, 2 статті Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі чого 19.09.2007р. відповідач виніс рішення № 0009552301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в розмірі 17335,00 грн.
Як вказав представник позивача він даним рішенням відповідача не згодні та важає його нечинним з наступних підстав.
На підставі договору оренди від 31.12.2006р. за № 1 Позивач орендує у ТОВ "ВІТО" торгову площадку за адресою: м. Харків, вул. Тракторобудівників, 105. В свою чергу позивач дану торгову площадку здає в суборенду торгуючим на ринку. Всі доходи, отримані від підприємницької діяльності - оренди, відображаю в книги доходів та витрат, зареєстрованої в ДПІ Дзержинського району м. Харкова за № 27912 і щоквартально відображаю суму отриманого доходу в звіті суб'єкта малого підприємства - фізичної особи - платника єдиного податку.
Орендаторам, що сплачують орендну плату готівкою, позивач виписує товарні чеки, котрі відображають суму отриманого доходу позивача, а в безготівковій формі розрахунки здійснюються через розрахунковий рахунок 26000003214 в ХОД "Райффазен банк АВАЛЬ", потім дані доходи позивач відображає в книзі доходів та витрат. Також кожному орендатору щомісяця позивач виписує акти, що підтверджують факт представлення торгового місця в оренду.
Як вказав представник позивача інших видів діяльності позивач не здійснює.
Відповідно до ст. 1 Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Таким чином, як вказав представник позивача так як позивач отримує доходи від оренди, що не є послугою і не здійснює операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, то дія даного Закону на позивача не розповсюджується.
Представник позивача в судове засідання з'явився та виходячи з вище викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник першого та другого відповідачів в судове засідання з'явились та з позовом не погодився у повному обсязі вказавши, що рішення є законним та обґрунтованим та прийняте у відповідності до норм діючого законодавства України.
Судом встановлено, що 14.08.2007р. фахівцями ДПА у Харківській області була здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності - ринку за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 105, який належить ФОП ОСОБА_1.
За результатами перевірки було складено акт від 14.08.2007 р. № 20406159/2310, в якому зафіксовані таке порушення:
- Непроведения розрахункових операцій через РРО в період 28.07.2007 р. - 13.08.2007 р. на суму 3467,00 грн. згідно книги обліку доходів та витрат, чим порушено п.1, п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №265 із змінами та доповненнями.
З вказаним вище актом ФОП ОСОБА_1. не погодився та направив до ДПА у Харківській області заперечення від 23.08.2007р., в якому вказано незгода з висновками перевірки.
По результатам розгляду заперечення ДПА у Харківській області надано відповідь №977/п/17-213 від 17.09.2007р., в якій визначено, що фахівцями ДПА у Харківській області що здійснювали перевірку - вірно визначеними є факти порушення ФОП ОСОБА_1. п.1, п.2 ст. 3 Закону України " Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №265 із змінами та доповненнями.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, начальником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009552301 від 19.09.2007р. на суму 17335,00 грн. до ФОП ОСОБА_1. за порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону України " Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" і від 01.06.2000р. №265 із змінами та доповненнями.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1. 19.09.2007р. поштою, цінним листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Згідно відмітки на повідомленні про вручення, ФОП ОСОБА_1. отримав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 01.10.2007р.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати подати збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статею 1 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №265 із змінами та доповненнями передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти
Ст. ст. 2,4,9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно із ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №265 із змінами та доповненнями (далі Закон № 265)суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п.1 ст. 17 Закону України " Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. №265 із змінами та доповненнями за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Статтею 1 Закону №265 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Суд зазначає, що ст. 9 і 10 Закону № 265 передбачено вичерпний перелік и коло осіб які мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій, у якому не міститься такий вид діяльності як надання.
Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, та не заперечувалось позивачем, позивач за договорами надавав в оренду приміщення за оплату, яку отримував в готівковій так і у безготівковій формі.
Щодо посилання представника позивача на те, що надання в оренду приміщень не є послугою, то з чим твердженням суд погодитись не може, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 901 ЦК України яка визначає поняття послуги, а саме, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до положень ст. 759 та 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати майно у користування за плату на певний строк.
Крім цього, у свідоцтві про сплату єдиного податку від 01.01.2005 року НОМЕР_1 виданого ОСОБА_1. зазначено вид діяльності позивача як здавання в найм (оренду) нерухомості.
Згідно з листом ДПА України від 31.03.2004р. №5534/7/23-2117 слід зазначити, що у передбачених \законодавством випадках, і коли суб'єкти господарювання можуть не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій, але за своїм бажанням їх зареєстрували в установленому порядку, то розрахункові операції слід реєструвати зазначеними засобами контролю при продажу товарів (наданню послуг).
Як було встановлено судом та не заперечується сторонами по справі за позивачем зареєстровано РРО MINI-500ME заводський № 56102761.
Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1, здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері надання послуг, а саме здавання в найм (оренду) нерухомості, а тому в силу Закону №265 при проведенні під час надання таких послуг розрахункових операцій повинен застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області про скасування або визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлено 18.07.2008 року
Суддя Спірідонов М.О.