Справа № 2-1113/11

2/402/80/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2012 р.                                                             м. Апостолове                                                  Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - районного судді Петренко А.П.

при секретарі –Ровній Н.А.

за участю позивача –ОСОБА_1                                                                                представника позивача –ОСОБА_2                                                                                представника відповідача –ОСОБА_3                                                                                 третьої особи –ОСОБА_4                                                                                                    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове, залі суду № 4 позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Приватної Виробничої Фірми «Агроцентр»про зобов’язання повернення в натурі земельної ділянки,-

                                                   В С Т А Н О В И В :

          30 вересня 2011 року до Апостолівського районного суду надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Приватної Виробничої Фірми «Агроцентр»про зобов’язання повернення в натурі земельної ділянки.

          В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 01.12.2008 року між ним та ПВФ «Агроцентр»було укладено договір оренди земельної ділянки, строк дії якого складає 10 років. Даний договір зареєстровано в центрі державного кадастру 27 липня 2010 року, оскільки договір набрав чинності з моменту державної реєстрації, він діє до 2020 року, таким чином фактично термін його дії складатиме 12 років. Чим, на думку позивача було порушено його права як орендодавця.

ОСОБА_1 надав уточнену позовну заяву відповідно до якої просить витребувати від Приватної Виробничої Фірми «Агроцентр»належну йому земельну ділянку та зобов’язати повернути її власнику в належному стані.                                                                                          Позивач в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним обставинам справи в позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.                                                            Представник позивача підтримав заявлені вимоги позивачем та просить їх задовольнити в повному обсязі.                                                                                                                                            Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що 01.12.2008 року було укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ПВФ «Агроцентр»в якому викладено всі умови передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі»виконано в повному обсязі. Просить: відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Приватної виробничої фірми «Агроцентр»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.12.2008 року, скасування державної реєстрації та зобов’язання повернення земельної ділянки власнику у повному обсязі.                                                                                                     Третя особа ОСОБА_4 щодо задоволення заявлених позивачем позовних вимог заперечував.                    Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.                                                                                           Судом встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності не землю І-ДП № 093099 встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розташованої на території Першотравеньської сільської ради (а.с. 12). 01.12.2008 року ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки з ПВФ «Агроцентр»строком дії якого становить 10 років, зареєстрованого в центрі державного кадастру 27.07.2010 року (а.с. 8-10). 01.12.2008 року актом прийняття-передачі земельної ділянки в оренду позивачем передано відповідачу земельну ділянку для сільськогосподарського використання (а.с. 11). Довідкою про видану орендну плату за земельну ділянку позивача за 2008-2011 роки та відомостей видачі зерна пшениці в рахунок орендної плати підтверджується, що позивач в зазначений період отримував орендну плату за договором оренди (а.с. 67-80).                                                                                                                        Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.                                                                                Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.                                                                                                    Згідно із ст. 20 Закону України «Про оренду землі»укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.                                                                                                                        Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.                                                                                                                        Невід’ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.                                                                                                                                  Як встановлено в судовому засіданні 01 грудня 2008 року між сторонами був укладений договір оренди належної позивачеві земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,439 га, розташованої на території Першотравеньської сільської ради строком на десять років. Того ж дня між сторонами був складений акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки в натурі, згідно якого позивач передав відповідачу зазначену земельну ділянку.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у встановленому законодавством порядку 27 липня 2010 року в Дніпропетровській філії ДП «Центр ДЗК»про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 041011701308.                                                            Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, чинної на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до прав, що підлягають державній реєстрації відноситься і право оренди земельної ділянки.                                                                                           Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.          

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Строк дії договору оренди землі, згідно положень статті 19 Закону України «Про оренду землі»визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Строк дії договору оренди землі укладеного з ПВФ «Агроцентр» становить десять років, даний строк обраховується з моменту державної реєстрації договору.                                                                      Щодо державної реєстрації зазначеного договору оренди земельної ділянки, суд звертає увагу на особливість процесу державної реєстрації зазначеного договору оренди і ті обставини, які впливають на строки такої реєстрації.

Момент укладення договору оренди земельної ділянки та момент його державної реєстрації у часі збігатися не можуть об'єктивно: державна реєстрація договору оренди землі не залежить від сторін договору, це сукупність дій органів та посадових осіб системи органів державного земельного кадастру щодо офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення або переходу речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ( ст. 2 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»). На момент укладення договору оренди земельної ділянки орендар чи орендодавець можуть здійснити лише одну дію, спрямовану на державну реєстрацію договору оренди: подати відповідну заяву та необхідний перелік документів до відповідного територіального органу державного земельного кадастру. Строків подання таких документів для державної реєстрації законодавством не встановлено. Отже затримка державної реєстрація не є виною відповідача по справі.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що вказаний договір оренди укладений в належній формі, є на даний момент діючим, під час його укладення сторонами договору було додержано всіх вимог закону.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.                                                                                                                         Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а вимоги ґрунтуються на припущеннях, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Приватної Виробничої Фірми “Агроцентр” про зобов'язання повернення в натурі земельної ділянки — відмовити .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області упродовж десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:ОСОБА_5