Справа №2-а-4653/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Черновського Г.В.,

при секретарі – Вобліковій О.В.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ м.Кривого Рогу молодшого сержанта міліції ОСОБА_2, третя особа –управління ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищевказаним адміністративним позовом.

Позивач у позовній заяві зазначив, що 25.07.2011 року щодо нього було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач з даною постановою не згодний, вважає, що вона є незаконною, оскільки складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати спірну постанову.

Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 липня 2011 року відповідачем у відношенні позивача було винесено постанову серії АЕ №409037 по справі про адміністративне правопорушення, де відповідач зазначив, що 25 липня 2011 року по пр.Миру в м.Кривому Розі позивач, керуючи автомобілем «Шкода», д/н НОМЕР_1, не виконав вимогу пункту 12.4, чим порушив Правила дорожнього руху.

Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн., що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи.

У своїх поясненнях позивач з даною постановою не згоден, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності та враховуючи відсутність у постанові та протоколі належних доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, що тягне за собою неправомірність дії вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що спірну постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП, слід скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову серії АЕ №409307 від 25.07.2011 року, винесену молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП –скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 Г.В.Черновськой