Копія                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 

                                                Справа № 2-222/2008р.

10 червня 2008 року                                                                                     м.Надвірна

                Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді Грещука Р.П.

               секретаря - Юрчило Л.М.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_4

                  представника відповідачів - адвоката ОСОБА_5

                 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про усунення перешкод в пересуванні та проїзді до житлового будинку та господарських споруд та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

               21.01.2008р. ОСОБА_1 звернувся в суд  з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про усунення перешкод в пересуванні та проїзді до житлового будинку та господарських споруд та стягнення моральної шкоди .

            Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі перешкоджають йому та його родині у пересуванні та проїзді до власного житлового будинку та господарських споруд. З приводу перешкоджання пересуванння до власного житлового будинку та господарських споруд, члени сім'ї позивача зверталися в сільську раду с.Гвізд.

            Сільська рада розглянула письмову заяву і прийняла з цього приводу 22.06.2007р. рішення № 181-11. Перед розглядом заяви представники сільської ради виходили на місце і складали відповідні документи. Громадська дорога знаходиться в межах населенного пункту с.Гвізд та нею користуються всі мешканці.

            З приводу перешкод у проїзді до  власного житлового будинку та господарських споруд позивачем аналогічні звернення були подані в правоохоронні органи.

            Стверджує, що він як власник має мати можливість нормально користуватись своєю земельною ділянкою в розмірах, вказаних у  документах, та мати можливість проходу та проїзду до власної земельної ділянки, житлового будинку та господарських споруд. Вважає, що він як власник відповідно до Земельного та Цивільного законодавства має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, або ж вимагати заборонити вчинення дій, які можуть порушити його право, або вимагати вчинити певні дії для запобігання такого порушення.

            Відповідачі на частині загальної громадської дороги  загородили проїзд у власні ворота позивача, поставивши браму, таким чином збільшили розмір своєї земельної ділянки. Самовільно звівши браму, відповідачі не дозволяються позивачу та членам його сім'ї проїхати до власної земельної ділянки, чим завдають йому значну матеріальну та моральну шкоду.

            Моральна шкода полягає в тому, що через неправомірні дії відповідачів позивач вчасно не може пройти або заїхати на свою земельну ділянку через перешкоду, яку

2

встановили відповідачі, перегородивши частину громадської дороги, а тому переносить нервові стреси, що перешкоджає йому у здійсненні його особистих та сімейних планів.

            В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві.

             Просить суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 усунути перешкоди в пересуванні та проїзді позивачу та членів його родини до житлового будинку та господарських споруд в с.Гвізд, Надвірнянського району, шляхом звільнення перешкод на громадській дорозі, яка має напрямок до будинковолодіння позивача, відповідачів. Зобов'язати відповідачів не чинити будь-якої перешкоди  у заїзді, проїзді, пересуванні позивача до житлового будинку та господарських споруд в здійсненні його права у вільному пересуванні, відповідно до рішення Гвіздської сільської ради від 22.06.2007 року за №181-11 для проїзду проходу і обслуговування його житлового будинку, господарських споруд та будівель і користуванні земельною ділянкою.

            Стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 40000 грн.

             Представники відповідачів в судовому засіданні  заявлений позов не визнали. Суду пояснили, що протягом останніх років у них з позивачем існує спір відносно користування під'їздною дорогою.

            Даний спір виник тому, що позивач та його сім'я неправомірно, на їхнью думку, користуються даною дорогою, оскільки мають заїзд до господарства з іншої сторони. Спірну дорогу ремонтують вони, а позивач ніяких дій щодо ремонту дороги не здійснює, натомість використовує дорогу для перевезення  вантажним транспортом, чим руйнує її, оскільки під дорогою проходить газова труба, яка може бути пошкоджена під великим грузом. Вважають, що позивач маючи свою дорогу, не вправі використовувати дану під'їздну дорогу та псувати її.

             Просять суд постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

             Представник третьої особи- Гвіздської с/ради в  в судовому засіданні пояснила, що спірна дорога є дорогою загального користування та внесена в генеральний план забудови с.Гвізд. Дану дорогу використовують для проїзду до своїх господарств і позивач і відповідачі, в зв'язку з чим між ними виник спір хто має право користуватися даним проїздом.

              Питання , пов'язане з користуванням спірною дорогою, було предметом розгляду сесії Гвіздської с/ради, однак  сторони так і не дійшли згоди між собою відносно порядку користування нею. І позивач і відповідачі користуються даною дорогою, однак не мають ніяких правовстановлюючих документів на свої будинковолодіння, господарські споруди та земельні ділянки. Право власності ніким з них у встановленому законом порядку не оформлялось. Будівлі зведені самочинно.

              Суд, вислухавши пояснення сторін,  дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.56, 60 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, взявши до уваги покази свідків та інших учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність  відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

            Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

            Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

3

В судовому засіданні з'ясовано, що в сторін виник спір відносно користування проїздною дорогою, яка веде до житлових будинків та господарських споруд де вони проживають.

Встановлено також, що дорога є дорогою загального користування.

Однак, з пояснень представника Гвіздської сільської ради вбачається, що у позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житлові будинки та господарські споруди, а також на земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи, які давали б їм підстави бути власниками. Даний факт не заперечується і самими сторонами по справі.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування на неї посвідчується державними актами.

П.2 ст.386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В судовому засіданні представником позивача  не надано жодних доказів, які б могли підтвердити, що позивач є власником будинковолодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1, що в с.Гвізд, Надвірнянського району.

            Тому, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про безпідставність заявленого ОСОБА_1 позову про усунення перешкод в пересуванні та проїзді до житлового будинку та господарських споруд.

            В зв'язку знаведеними обставинами немає підстав і для задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

На підставі ст.ст.3, 15, 16, 386, 391 ЦК України, ст.ст.125,126 ЗК України та керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 57, 60, 208, 209,  212-215, 218, 223  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

               В задоволенні  позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про усунення перешкод в пересуванні та проїзді до житлового будинку та господарських споруд та стягнення моральної шкоди- відмовити.

              Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не була подана. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку. Заяву про  апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Суддя                                     підпис                                                Р.П.Грещук

            З оригіналом згідно.Суддя                                                               Р.П.Грещук