Справа  № 1-113/08

                                                                  В  И  Р  О  К

                                                     І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 липня 2008 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

          головуючого-судді                РИМЛЯНСЬКОЇ  Г.О.

          при  секретарі                         СІМАК О.І.

          з  участю  прокурора             БАНДУРЯК Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя с. Шебутинці Сокирянського району, громадянина України, освіта повна загальна середня,  одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого, працюючого різноробочим в ТОВ „Сварог - Буковина”,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України ,-

                                                                   В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

 Підсудний ОСОБА_1 28 травня  2008 року  приблизно о  16 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї  господарства  по місцю свого проживання, яке розташоване в с. Шебутинці Сокирянського району, де на той час також знаходилася його матір ОСОБА_2, на грунті особистих неприязних відносин, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, умисно, протиправно, наніс своїй матері  ОСОБА_2,  один удар  правою рукою в область обличчя, після чого продовжуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, умисно  штовхнув ОСОБА_2 своєю правою рукою в праве плече,  від чого остання впала на землю, та отримала тілесні ушкодження  у  виді  закритого спіралеподібного поперечного перелому нижньої третини лівої плечової кістки з кутовим зміщенням, переднього підключичного вивиху головки лівої плечової кістки, які виникли в результаті дії тупих твердих предметів, або удару об такі, можуть відповідати строку, вказаному в справі, та згідно висновку судово-медичної експертизи № 252 від 11 червня 2008 року  відносяться до середнього ступеня  тяжкості, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених  ст.121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Як  на  досудовому  слідстві,  так  і  в  судовому  засіданні,  підсудний  ОСОБА_1  повністю визнав свою вину в об'ємі  пред'явленого  обвинувачення  та  в судовому засіданні  пояснив, що 28.05.2008 року, він знаходився в господарстві своїх батьків де проживає разом з батьками та своєю співмешканкою ОСОБА_3, при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння оскільки вжив літр пива. Приблизно о 16 год. 30 хв. в той час коли він знаходився біля приміщення літньої кухні в господарстві, де проживає, між ним та його  співмешканкою ОСОБА_3 виникла суперечка по тій причині, що йому не сподобалося, що остання не зварила обід. У вказану суперечку вмішалася його матір ОСОБА_2, яка почала вимагати, щоб ОСОБА_1 заспокоївся та перестав чіплятися до співмешканки та ображати її. Це йому не сподобалося після чого він сказав матері, щоб вона не вмішувалася та після того як остання продовжувала заспокоювати його,  вдарив її рукою в область обличчя, після чого штовхнув її руками в груди від чого ОСОБА_2 впала на землю та зламала ліву руку.

Крім  особистого  визнання  підсудним  своєї  вини  вона  підтверджується  іншими  доказами  кримінальної  справи.

З  оголошених  показань  потерпілої ОСОБА_2 судом  встановлено, що 28.05.2008 року приблизно  о 16 год. 30 хв.,  вона знаходилася біля літньої кухні в своєму господарстві. В цей час її син ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та  знаходячись на подвір'ї вказаного господарства, влаштував сварку з своєю співмешканкою ОСОБА_3 Вона почала вимагати припинення  сварки. На це син відреагував агресивно та підійшовши до неї, вдарив її правою рукою в область обличчя, після чого двома руками штовхнув її в груди, від чого вона впала на землю та відчула різкий біль в області лівої руки. В подальшому, після того як ОСОБА_3допомогла їй піднятися з землі, вона пішла до свого чоловіка ОСОБА_4, який знаходився на присадибній ділянці та розповіла про те, що сталося ( а.с.18).

Заслухавши  підсудного, який  у  відповідності  зі  ст. 299 ч.3  КПК  України  не  заперечує  проти  проведення  скороченого  судового  слідства,  не  маючи  сумнівів  в  добровільності  та  істиності  його  позиції,  суд  визнав  за  недоцільне  дослідження  доказів  відносно  тих  фактичних  обставин  справи,  які  ніким  не  оспорюються.            

Дії ОСОБА_1 слід вірно кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи підсудньому вид та міру покарання, суд враховує ступінь  тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та  обтяжують  покарання.

          Відповідно до ст.12 ч.3 КК України вчинений підсудним злочин є  середньої тяжкості.

          ОСОБА_1 має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно, на  диспансерному  обліку  у  лікарів  нарколога  та  психіатра  не  перебуває,  вважається  раніше  несудимим,  але  притягувався  до  кримінальної  відповідальності,  працює.

          Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд вважає щире каяття,  що грунтується на повному визнанні ним своєї вини.

          Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину  особою,  що  перебуває  в стані алкогольного сп'яніння.

                Характеристика вчиненого злочину, дані про особу винного, його поведінка до  та після вчинення злочину, дають суду підстави вважати, що виправлення підсудного  ОСОБА_1 можливе в умовах існуючого суспільства і йому необхідно обрати  міру покарання в межах, визначених санкцією ст. 122 ч.1 КК України. Суд вважає за правильне застосувати  до  підсудного ст. 75 КК України, тобто  призначити  покарання з випробуванням, з іспитовим  строком,  поклавши  на нього  виконання обов'язків згідно  ст. 76  КК  України.

 Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін. (а.с. 22-23).

Керуючись  ст.ст. 323,324  КПК  України,  суд,-

                                                                             З   А  С  У  Д  И  В  :

              ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні  злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України та призначити йому покарання - два  роки  обмеження  волі.

                На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування  призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року  не вчинить нового злочину  та  виконає  покладені  на  нього  обов*язки.

                 Згідно ст. 76 ч.1 п.п. 3,4 КК України зобов'язати ОСОБА_1  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи та навчання, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи   кримінально-виконавчої системи.                                                                                                                                                                                                   

                  Міру запобіжного заходу  засудженому ОСОБА_1 до  вступу  вироку  в  законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця  проживання.

               Вирок  може  бути  оскаржено   до  апеляційного  суду  Чернівецької  області    протягом  15  діб  з  моменту  його  проголошення  шляхом  подачі  апеляції  через  Сокирянський  районний  суд.

                         ГОЛОВУЮЧИЙ  :