Справа № 0306/3954/2012

Провадження № 1/0306/248/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 10.07.2012

          Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Денисюк Т.В.

при секретарі           Бортюку А.С.,

за участю прокурора Борка А.

підсудного ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має одну малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

          підсудний ОСОБА_1, 16 квітня 2012 року біля 22 години 30 хвилин знаходячись біля будинку №11 по вул..Партизанській в с.Заріччя Ковельського району, з метою помсти, діючи умисно, наніс кілька ударів руками по голові та тулубу ОСОБА_2, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому VIII ребра зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я, а також тілесні ушкодження у виді параорбітальних крововиливів справа і зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, та множинних саден обличчя та грудної клітки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний винність у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю і по суті пред’явленого обвинувачення показав, що 16 квітня 2012 року його дружина ОСОБА_3 та дружина брата ОСОБА_4 пішло в гості до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, де між ними усіма виник конфлікт. Маючи намір з’ясувати причини конфлікту на покарати за негостинну поведінку він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 того ж дня біля 22.30 год. прийшли до будинку потерпілого. В той час поки жінки розмовляли всередині будинку він наніс кілька ударів руками в обличчя та по тулубу потерпілого ОСОБА_2 , який вийшов на поріг будинку. Від ударів останній впав. Які саме тілесні ушкодження він спричинив нанесеними ударами дізнався пізніше. В скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов прокурора в інтересах Ковельського МТМО про стягнення витрат на лікування потерпілого визнав повністю.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого злочину доводиться також показами потерпілої та зібраними по справі письмовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що дійсно 16 квітня 2012 року мав місце конфлікт з ОСОБА_4, яка є його племінницею, а пізніше ввечері того ж дня до нього прийшов підсудний, який наніс йому кілька ударів в обличчя та по тулубу, від яких він впав та відчув сильний біль. З яких мотивів були нанесені удари в момент їх заподіяння він не зрозумів. Потерпілій також підтвердив відшкодування йому підсудним усіх витрат на лікування.

Висновком судово-медичної експертизи № 254 від 17.05.2012 року стверджується, що потерпілому при викладених в обвинуваченні обставинах заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому VIII ребра зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я, а також тілесні ушкодження у виді параорбітальних крововиливів справа і зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, та множинних саден обличчя та грудної клітки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились у спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя та здоров’я і не потягли за собою наслідків, передбачених ст. 121 цього Кодексу, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.1 ст.122 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, всі обставини по справі.

Так вчинений злочин за ступенем тяжкості відповідно до ст..12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

До обставин, що пом’якшують покарання суд відносить визнання своєї вини, щире каяття та добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

Приймаючи також до уваги те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітню дитину, вік, стан здоров’я та думку потерпілого, який просить не карати підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначення підсудному покарання в межах санкції закону, за яким він притягуються до відповідальності у виді обмеження волі.

Підстав для застосування іншого виду покарання суд не вбачає.

Враховуючи наведені обставини справи, пом’якшуючі покарання обставини та дані про особу суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання за даним вироком, а тому в силу ст..75 КК України його слід звільнити від покарання з випробуванням і покласти на обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Ковельського МТМО відповідно до ст.ст. 23, 1166, 1206 ЦК України і ст.328 КПК України слід задовольнити та стягнути з підсудного на користь лікувального закладу 1961,46 грн. матеріальних збитків, пов’язаних з лікування потерпілого.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на три роки.

На підставі ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинять новий злочин і виконає покладені на нього обов’язки у виді:

-          періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції;

-          не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу щодо засудженого залишити попередню у виді підписки про невиїзд.

Стягнути з засудженого на користь Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання (м.Ковель, вул..О.Пчілки,4, р/р 35410003002640 УДК у Волинській області м.Луцьк) 1961,46 грн. витрат на лікування потерпілого.

Арешт, накладений на майно засудженого, а саме на холодильник «ZANKER»скасувати після погашення засудженим витрат Ковельського МТМО на лікування потерпілого.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий:ОСОБА_7