Справа № 2-4807/11

           № 2/422/2018 (4807)

2012 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2012 року            м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПриватБанк»12 вересня 2011 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позивач у своєму позові посилався на те, що 18 січня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем було укладено договір № SAMDN40000011062024, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 819 доларів США, терміном до 17.01.2014, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 26 серпня 2011 року складає 25 663 грн. 24 коп. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у сумі 3 219,98 доларів США, що еквівалентно 25 663 грн. 24 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 21 260 грн. 45 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 2 237 грн. 66 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2 106 грн. 39 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 58 грн. 74 коп., а також судовий збір у розмірі 256 грн. 63 коп., задовольнивши позов.

У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач надав на адресу суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 січня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до статуту (а.с. 19), та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір та додаткову угоду до кредитного договору від 18 січня 2007 року, згідно умов якого банк надає клієнту пакет послуг, для чого відкриває клієнту картковий рахунок та надає клієнту платіжну картку, з кредитним лімітом у розмірі 10 819 доларів США, строком до 17 січня 2014 року, а відповідач зобов’язався здійснювати погашення кредиту у встановленому договором порядку та повернути у строк та на умовах, передбачених договором (а.с. 9-13).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 26 серпня 2011 року відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 3 219,98 доларів США (а.с. 6), що еквівалентно 25 663 грн. 24 коп., відповідно до встановленого курсу валют від 25 серпня 2011 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі п.п. 16.23 додаткової угоди у випадку порушення відповідачем умов та строків погашення кредитного ліміту, передбаченого угодою, банк має право вимагати від відповідача дострокового повернення кредитного ліміту та виплати процентів за його використання у повному обсязі.

Відповідно до п. 32 додаткової угоди при порушенні відповідачем будь-якого з зобов'язань, передбаченого даною угодою, банк має право нараховувати, а відповідач зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, але не менш ніж 30 грн. за кожен факт виникнення прострочення.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_2 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 663 грн. 24 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 21 260 грн. 45 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 2 237 грн. 66 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2 106 грн. 39 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 58 грн. 74 коп.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача стосовно позовних вимог, про стягнення заборгованості, оскільки розрахунки, надані позивачем спростовують доводи, на які посилається відповідач ОСОБА_2 та які б звільняли відповідача від обов'язку виконання своїх зобов'язань відсутні.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 256 грн. 63 коп. (а.с. 2), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В задоволенні вимог, щодо повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –відмовити, оскільки Законом України «Про судовий збір»норми ЦПК України, які передбачали повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, виключені.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»складає 25 919 грн. 87 коп. (25 663 грн. 24 коп. + 256 грн. 63 коп. = 25 919 грн. 87 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк»за кредитним договором № SAMDN40000011062024 від 18 січня 2007 року у розмірі 25 663 грн. 24 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 21 260 грн. 45 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 2 237 грн. 66 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2 106 грн. 39 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 58 грн. 74 коп., а також судовий збір у розмірі 256 грн. 63 коп., а всього 25 919 грн. 87 коп.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

           Суддя