Справа № 1-30

                                                                                                                                        2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  Заліщицький районний суд Тернопільської області                                                                                                                 28 травня 2008 року

в складі: головуючого суду              Дудяка С.В.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                при секретарі                        Богдану В.М.

з участю прокурора                          Лобура В.П.

                захисників                             ОСОБА_1, ОСОБА_2

             підсудних                              ОСОБА_3, ОСОБА_4

законних представників підсудних    ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

                 потерпілих   ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення

    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, учня 11 класу Заліщицької спеціалізованої школи 1-Ш ступенів ім.О.С.Маковея, українця, громадянина України, неодруженого,   допризовника, раніше не судженого;

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України,  учня 11 класу Заліщицької спеціалізованої школи 1-Ш ступенів ім.О.С.Маковея,  неодруженого, допризовника, раніше не судженого,

     в скоєнні злочинів передбачених ст.ст.185 ч.3, 15-185 ч.3, 289 ч.2 КК України

встановив:

        25 січня 2008 року  близько 20 години підсудні  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з метою крадіжки чужого майна проникли в гараж потерпілої ОСОБА_9, що знаходиться за адресою  АДРЕСА_3, з якого викрали пускозарядний пристрій, вартістю 500 гривень. В гаражі проникли в автомобіль НОМЕР_1, звідки таємно викрали автомагнітолу марки SONY XR-5802RDS, вартістю 215 гривень, гроші в сумі 300 гривень та пошкодили автомобіль і розбили вікно у дверях на загальну суму 2000 гривень. Своїми діями підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 3015 гривень.

     27 січня 2008 року  біля 20 години підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з метою незаконного заволодіння  транспортним  засобом,  прийшли до господарства ОСОБА_10, що в АДРЕСА_4, підсудний ОСОБА_4 залишився на вулиці, а підсудний ОСОБА_3 переліз через огорожу господарства ОСОБА_10, підійшов до приміщення гаража і через незачинені двері проник всередину, відкрив ворота гаража зсередини і підсудний ОСОБА_4 також зайшов в приміщення гаража. Вони разом виштовхали на вулицю автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_10 і через незачинені двері проникли всередину автомобіля, де знайшли ключі запалення, якими запустили двигун і незаконно заволоділи автомобілем, заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на суму 11192 гривні 39 копійок.

    01.02.2008 року біля 20 години, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з метою крадіжки чужого майна прийшли до господарства потерпілого ОСОБА_11, що в АДРЕСА_4. ОСОБА_4 залишився на вулиці біля даного господарства, а ОСОБА_3 переліз через огорожу і через незачинені двері проник в приміщення гаража. Однак, нічого не викрав так, як був виявлений на місці злочину потерпілим ОСОБА_11, який викликав працівників міліції, які затримали обидвох підсудних на місці злочину.

      28.03.2008 року біля 23 години підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння  транспортним  засобом, прийшов до господарства підсудного ОСОБА_10, що в АДРЕСА_4, переліз через огорожу та через незачинені двері  проник в приміщення гаража, відкрив ворота гаража і виштовхав автомобіль НОМЕР_2 на вулицю. Підсудний ОСОБА_3 з'єднав дроти від замка запалення, запустив двигун автомобіля і незаконно повторно заволодів ним, заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на суму               11192 гривні 39 копійок.

    Винність підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайшла своє повне ствердження в судовому засіданні, як  показами самих підсудних, показами потерпілих, свідків, так і матеріалами кримінальної справи.

   Так, допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що 25.01.2008 року біля школи він зустрів ОСОБА_4, з яким пішли в магазин купити пива. Коли вони випили пиво, вирішили піти в парк, однак зупинилися біля гаража ОСОБА_9 і він запропонував залізти в гараж, на що ОСОБА_4 погодився. В гаражі знаходився автомобіль і він попробував відчинити дверку, але автомобіль виявився незачиненим. Вони сіли в автомобіль і він почав витягувати автомагнітолу, а ОСОБА_4 присвічував йому фонариком, вмонтованим в запальничку. Після того, як він за допомогою маленького ножика відрізав провода, які з'єднували автомагнітолу, вони вийшли з машини і вилізли з гаража. Крім автомагнітоли, вони більше нічого не забрали. В сусідньому будинку засвітилося світло і вони втекли з місця події.

  27.01.2008 року вони знову зустрілися, випили пива, коли йшли вулицею зупинилися біля гаража. Він переліз через огорожу, обійшов гараж з сторони господарства і зайшов в гараж, так, як двері були незачинені. Всередині був автомобіль, він зсередини відчинив ворота гаража і сказав ОСОБА_4, що є автомобіль, ОСОБА_4 зайшов в гараж, вони  виштовхати автомобіль на вулицю. Він сказав ОСОБА_4, що хоче покататися на автомобілі і вони поїхали в напрямку с.Іване-Золоте, на дорозі до села ОСОБА_4 захотів керувати автомобілем і він йому передав керування автомобілем. Біля автобусної станції с.Іване-Золоте ОСОБА_4 повідривав номерні знаки в автомобілі і викинув їх на обочину, також викинув безрукавку, яка була на задньому сидіння, а він повикидав коврики з передніх сидінь. Після цього він сів за кермо, розвернув автомобіль і  вони поїхали в напрямку м.Заліщики, де біля річки Дністер залишили автомобіль.   

   01.02.2008 року вони зустрілися біля школи і він запропонував проникнути  в гараж, щоб щось викрасти. ОСОБА_4 залишився на дорозі дивитися, чи ніхто не йде, а він перескочив через огорожу і через двері, які були незачинені, зайшов в гараж. В цей час в гараж зайшов власник і викликав працівників міліції. 

  28.03.2008 року він зустрівся з ОСОБА_12, разом випили пляшку горілки  та по літрі пива. Коли він йшов додому, в нього виник задум покататися на автомобілі. Він пішов до господарства ОСОБА_10,  проник в гараж і викрав автомобіль Опель Кадет, завівши його, перемикаючи дроти із замка запалення. Після цього поїхав до ОСОБА_12 і запропонував йому покататися, на що той погодився. Вони поїхали в с.Торське до знайомих, де він зустрів ОСОБА_13, який виніс їм бутилку горілки і закуску, так, як в його знайомого був день народження, вони втрьох випили горілку на капоті автомобіля і після цього він з ОСОБА_12 поїхали з села. Коли їхали вулицею, їм перегородив дорогу інший автомобіль, з якого вийшов його батько та працівник міліції.

   Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою  вину визнав частково і пояснив, що 25.01.2008 року він зустрів біля школи ОСОБА_3 Вони випили пива і вирішили піти в парк. Ідучи по вулиці,  ОСОБА_3 запропонував щось викрасти із гаража, вони перелізли через огорожу,  через вікно залізли в гараж. В гаражі знаходився автомобіль, він сів на пасажирське сидіння, ОСОБА_3 сів на сидіння водія і витягнув автомагнітолу, а він присвічував йому фонариком, вмонтованим в запальничку. Після того, як ОСОБА_3 за допомогою маленького ножика відрізав провода, які з'єднували автомагнітолу, вони вийшли з машини і вилізли з гаража. Крім автомагнітоли, вони більше нічого не забрали. В сусідньому будинку засвітилося світло і вони втекли з місця події. 

     27.01.2008 року він знову зустрівся з ОСОБА_3 в  місті, вони випили пива і пішли вулицею в напрямку парку. Коли проходили біля гаража ОСОБА_10,  ОСОБА_3 запропонував щось викрасти із гаража і переліз через огорожу, зайшов в гараж через незачинені двері із сторони господарства, зсередини відчинив ворота і сказав йому, що є автомобіль, на якому можна покататися. Вони вдвох виштовхали автомобіль на вулицю, ОСОБА_3 знайшов в автомобілі ключі запалювання, сів за кермо і вони поїхали в напрямку  с.Іване-Золоте, на дорозі до села він пересів за кермо, але проїхав декілька метрів, бо в нього не виходило, біля автобусної станції вони зупинилися, він не пам'ятає, чи відривав номерні знаки і що робив ОСОБА_3, але якщо ОСОБА_3 говорить, що номерні знаки від автомобіля повідривав він, то він погоджується з показами ОСОБА_3 Потім вони поїхали в напрямку м.Заліщики, де біля річки Дністер залишили автомобіль.  

     01.02.2008 року він зустрівся з ОСОБА_3 біля школи, вони випили по літрі пива. Коли вони йшли дорогою, коло гаражів, що за адміністрацією, йому стало погано і він зупинився, а  ОСОБА_3 пішов вниз по вулиці. Через деякий час приїхали працівники міліції і забрали їх.                                                   

     Стверджується вина підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 показами потерпілих, свідків та матеріалами кримінальної справи.

    Так, допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснили, що в ніч з 25 на 26 січня 2008 року підсудні проникли в їхній гараж, що знаходиться в АДРЕСА_3, звідки з автомобіля, який знаходився в гаражі викрали автомагнітолу, записну книжку, в якій знаходилися 300 гривень, 20 гривень розмінної монети, з гаражу - пускозарядний пристрій  та пошкодили автомобіль, розбили вікно у дверях, порізали електричний кабель. Про те, що даний злочин скоїли підсудні, їм стало відомо під час досудового слідства. Потерпілий ОСОБА_8 також пояснив, що він відмовляється від цивільного позову про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, так, як родичі підсудних відшкодували йому заподіяні збитки добровільно.

      Вина підсудних стверджується показами потерпілого ОСОБА_10, який пояснив, що 28.01.2008 року біля 10 години він виявив, що з його гаража зник автомобіль, про що відразу повідомив в міліцію. Автомобіль без номерних знаків було знайдено на березі ріки Дністер, в автомобілі не було ковриків і безрукавки. На початку лютого він взнав від працівників міліції, що його автомобіль викрали з гаража підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Потерпілий також пояснив, що 28.03.2008 року біля 23 години він вийшов на вулицю, щоб закрити гараж і в цей час побачив, як по вулиці їде його автомобіль, він побіг за автомобілем, але не наздогнав його. Повернувся додому і повідомив в міліцію, що його автомобіль знову викрали. На наступний день, він взнав, що його автомобіль угнав ОСОБА_3 При огляді автомобіля, він виявив, що в автомобіля пошкоджений радіатор. ОСОБА_10 також пояснив, що  цивільного позову він не заявляє, так, як йому повністю відшкодовано матеріальні та моральні збитки, просить міру покарання підсудним обрати не пов'язану з позбавленням волі.   

   Винність підсудних стверджується показами потерпілого ОСОБА_11, який пояснив, що 01.02.2008 року біля 21 години він зайшов до себе в гараж і почув шурхіт в кінці гаража. Він виявив ОСОБА_3, який сховався за колесо автомобіля. Тоді він викликав працівників міліції, які затримали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який перебував на вулиці.

      Стверджується вина підсудних показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які пояснили, що 26 січня 2008 року вони приймали участь в огляді місця події за заявою ОСОБА_8 про вчинення крадіжки з його гаража.

        Винність підсудних стверджується показами свідка ОСОБА_18, який пояснив, що  на початку лютого 2008 року після затримання підсудних на місці скоєння злочину  в гаражі потерпілого ОСОБА_11 вони зізналися, що вчинили крадіжку з гаража потерпілого ОСОБА_8, угнали автомобіль Опель Кадет потерпілого ОСОБА_10 Він також пояснив, що в кінці березня               2008 року він разом із батьком підсудного ОСОБА_19 затримали в с.Торське підсудного ОСОБА_3 та ОСОБА_12, які були на автомобілі Опель Кадет, який належить потерпілому ОСОБА_10

      Стверджується вина підсудного ОСОБА_3 показами свідка             ОСОБА_12, який пояснив, що 28.03.2008 року вечором він разом з ОСОБА_3 розпили пляшку горілки в нього вдома. Через деякий час, як ОСОБА_3 пішов від нього, він приїхав до нього на автомобілі і запропонував йому поїхати з ним в с.Торське, на що він погодився, так, як думав, що це автомобіль батька ОСОБА_3 Коли вони під'їжджали до села, ОСОБА_3 сказав йому, що він даний автомобіль угнав. Тоді він сказав йому зупинити автомобіль, на що ОСОБА_3 сказав, що вони поїдуть в село і повернуть автомобіль на місце. Коли вони поверталися із села, дорогу їхньому автомобілю перегородив інший автомобіль. Батько ОСОБА_3 і працівник міліції їх затримали.

    Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_4 про те, що йому не було відомо, що підсудний ОСОБА_3 проник у приміщення гаража потерпілого ОСОБА_11 з метою викрадення чужого майна, суд не приймає їх до уваги, так, як вони спростовуються показами підсудного ОСОБА_3

    Винність підсудних стверджується також матеріалами кримінальної справи, а саме: протоколами явки з повиною ОСОБА_3 та ОСОБА_4 т.1 а.с.12,14, т.2 а.с.14,16,69,71; протоколом огляду від 02.02.2008 року, з якого видно, що  ОСОБА_3 добровільно видав автомагнітолу марки SONY XR-5802RDS, яка викрадена з автомобіля потерпілого ОСОБА_8 т.1 а.с.10; протоколом огляду від 02.02.2008 року, де ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показують місце, де вони викинули номерні знаки, коврики та безрукавку від автомобіля, що належить потерпілому ОСОБА_10 т.2 а.с.9-12; висновком експерта № 1-326/08 від 21.03.2008 року, в якому зазначено, що два сліди пальців рук, вилучені з автомобіля НОМЕР_1, належать ОСОБА_3 т.1 а.с.125-134; висновками судово-психіатричних експертиз № 113, 114 від 25.02.2008 року, згідно яких, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здатні правильно сприймати обставини, що мають значення по справі та давати щодо них правильні покази, на час скоєння злочину і на даний час психічними захворюваннями не страждали і тому могли і можуть усвідомлювати свої дії і керувати ними т.2 а.с.145-146, 152-153.

     Виходячи із встановленого в судовому засіданні, суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ст.ст.185 ч.3,          15-185 ч.3, 289 ч.2 КК України, так як вони скоїли таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою, поєднане з проникненням у приміщення та замах на викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою, поєднане з проникненням у приміщення, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою, з проникненням у приміщення повторно.

       Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: те, що скоєний злочин є тяжким, особу підсудного, а саме: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, те, що він є неповнолітнім.

 Обставину, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує те, що злочин скоєно в стані алкогольного сп'яніння.

    Обставини, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяних матеріальних збитків, думку потерпілих, які просять обрати йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі, а , тому, приходить до переконання, що міру покарання підсудному ОСОБА_3 слід призначити  за ст.ст. 185 ч.3, 15-185 ч.3, 289 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим і на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки.

       Суд також вважає, що до підсудного ОСОБА_3 слід застосувати обмеження передбачені ст.76 ч.1 п.2, 3, 4 КК України.                    

          Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: те, що скоєний злочин є тяжким, особу підсудного, а саме: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, те, що він є неповнолітнім.

    Обставину, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує те, що злочин скоєно в стані алкогольного сп'яніння.

         Обставини, які пом'якшують покарання підсудному, суд враховує, активне сприяння розкриттю злочину,  щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування  завданої  матеріальної та моральної шкоди,  думку потерпілих, які просять обрати йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.

  А, тому, оцінюючи вище наведені обставини, які пом”якшують покарання підсудному, суд приходить до переконання, що міру покарання підсудному ОСОБА_4 слід призначити за ст.ст.185 ч.3, 15-185 ч.3, 289 ч.2 КК КК України із застосуванням ст.69 КК України більш м'яку, ніж передбачає санкція вказаних статтей, а саме: у вигляді штрафу в дохід держави, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

    Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування їй моральних та матеріальних збитків, суд враховує, що матеріальні збитки підсудними відшкодовано повністю, що суттєво знижує моральні страждання потерпілої від скоєного злочину, і, тому, оцінює моральну шкоду в розмірі           2000 гривень,  які слід стягнути в її користь з підсудних солідарно.     

  Суд також вважає, що з підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 слід стягнути солідарно  1009 гривень 72 копійки в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області за проведення експертиз.

                   Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України суд

засудив:

       ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.ст.185 ч.3, 15-185 ч.3, 289 ч.2 КК України  та призначити  йому покарання:

за ст.185 ч.3 КК України у вигляді трьох років трьох місяців позбавлення волі;

за ст.15-185 ч.3 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;

за ст.289 ч.2 КК України  у вигляді п'яти років  позбавлення волі.

 На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за даними статтями підсудному ОСОБА_3 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді п'яти років позбавлення волі.

    На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком два роки та покласти обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи на ОСОБА_7.

          На підставі ст.76 ч.1 п.2, 3, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого  ст.ст.185 ч.3, 15-185 ч.3, 289 ч.2 КК України  та призначити  йому покарання:

за ст.185 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді трьох тисяч п'ятсот гривень штрафу в дохід держави;

за ст.15-185 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді трьох тисяч гривень штрафу в дохід держави;

за ст.289 ч.2 КК України  із застосуванням ст.69 КК України у вигляді чотирьох тисяч гривень штрафу в дохід держави.

 На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за даними статтями підсудному ОСОБА_4 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді чотирьох тисяч  гривень штрафу в дохід держави.

       Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -  заставу.

      Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -  підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

     Речовий доказ - автомагнітолу марки SONY XR-5802RDS, яка збергіається в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького РВ УМВС України в Тернопільській області, повернути ОСОБА_8.

   Речовий доказ - ніж, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Заліщицького РВ УМВС України в Тернопільській області - знищити.

      Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9  задоволити частково і стягнути в її користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно дві тисячі гривень.  

    Стягнути  з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно одну тисячу дев'ять гривень 72 копійки в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області за проведення експертизи.

    Заставу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, яка знаходиться на депозитному рахунку Заліщицького РВ УМВС України в Тернопільській області, повернути після вступу вироку в законну силу ОСОБА_7.

  На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд, а засудженими - протягом 15 діб з часу вручення копії вироку.

                                       Головуючий:  підпис

                                          Копія вірна:

Голова Заліщицького

районного суду                                                                                           С.В. Дудяк