УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2007 року м.Рівне
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
суддів Василевича B.C., Гордійчук CO., Буцяка З.І.
розглянувши в порядку касаційного провадження у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2001 року та на ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2002 року, -
встановила:
У листопаді 2000 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2001 року задоволено позов, визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 березня 2002 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу в якій просив рішення суду першої інстанції від 14 грудня 2001 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 4 березня 2002 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог покликається на неправильність застосування апеляційним судом та судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Вказує, що він не міг проживати в спірній квартирі з поважних причин, оскільки у 1996 році вступив до вищого навчального закладу та змушений був проживати у Київській області. В цьому ж році був призваний на строкову службу в збройних силах України. Після демобілізації впродовж довгого часу змушений був знаходитися з хворою матір'ю. Також вважає, що суд не врахував того, що заборгованість по спірній квартирі станом на 28.11.2001 р. була погашена відповідачем в розмірі 250 грн.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Справа № 33-Ц-398 Головуючий у 1-ій нет. - Фіцак Т.Д.
Категорія: Ц-13 Суддя-доповідач: Василевич B.C.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що судові рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду та рішення суду першої інстанції винесені з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують .Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ч.2 ст. 325, п. З ч. 2 ст. 336 ЦПК України, та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22.02.07 p. № 697-V, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 грудня 2001 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 4 березня 2002 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.