ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.11.06р. | Справа № А17/162 |
За позовом Закритого акціонерного товариства “Енергетик-НКЗ”, м. Нікополь Дніпропетровської області
до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь Дніпропетровської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.
Представники:
від позивача: Черевченко Я.С., довіреність № 79 від 08.09.2006р., представник;
від відповідача: Долідзе А.О., довіреність № 12 від 22.02.2006р., начальник юридичного відділу.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство “Енергетик-НКЗ” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про скасування актів ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції (у подальшому —відповідач) від 22.11.2005р. № 0002672342/0/45062 і № 0002662342/0/45063, яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість і з податку на прибуток підприємств.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неправомірно збільшив валовий дохід позивача, оскільки позивач мав здійснити коригування лише за підсумками третього кварталу 2005р., а не в першому півріччі 2005р., так як в тому періоді його кредитор лише був визнаний банкрутом.
Також позивач вказує, що зменшення валових витрат і податкового кредиту з сум, сплачених ПФ “Досвід” і ПП “Інтерметалтранс”, не відповідає чинному законодавству. Крім того, на думку позивача, йому не може бути нарахована неустойка (штраф, пеня) у зв’язку з порушенням податкового законодавства, оскільки на нього розповсюджується дія п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999р. №784-ХІV.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у поданому відзиві зазначає, що позивачем не доведено, що сума його заборгованості перед ПП “Дива” включена до ліквідаційної маси банкрутства, тому валовий доход збільшений правомірно. Стосовно зменшення валових витрат і податкового кредиту, то відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів отримання матеріалів та електротехніки для закриття переплат, отриманих від ПФ “Досвід” і ПП “Інтерметалтранс”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2006р. провадження у справі було зупинено за клопотанням представника у зв’язку з необхідністю подання останнім документів та інших доказів в обґрунтування позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2006р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з тим, що відпали обставини, які зумовили його зупинення.
Заявою про уточнення позовних вимог від 21.09.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2005р. №0002672342/0/45062 і №0002662342/0/45063 частково.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2006р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з необхідністю уточнення позивачем позовних вимог.
Заявою про уточнення позовних вимог від 19.10.2006р. позивач уточнив свої позовні вимоги і просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.11.2005р. №0002672342/0/45062 і №0002662342/0/45063 повністю.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2006р. провадження у справі було поновлено у зв’язку з тим, що відпали обставини, які зумовили його зупинення.
У судовому засіданні 07.11.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.07.2004р. по 30.06.2005р., за результатами якої був складений Акт від 09.11.2005р. №168/231.31384510.
Актом перевірки було встановлені, зокрема, наступні порушення:
– пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР (у подальшому —Закон “Про прибуток”), внаслідок чого валовий дохід за І півріччя 2005р. був занижений на 1171492,00 грн.;
– п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону “Про прибуток”, внаслідок чого валові витрати 3 кварталу 2004р. –І півріччя 2005р. підлягають зменшенню на суму 875000,00 грн.;
– пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, внаслідок чого склад податкового кредиту за липень і грудень 2004р. підлягає зменшенню на суму 175000,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0002672342/0/45063 від 22.11.2005р., яким позивачеві було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1013865,91 грн., у тому числі 567631,30 грн. — основний платіж, 446234,61 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
- №0002662342/0/45063 від 22.11.2005р., яким позивачеві було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 449625,12 грн., у тому числі 282310,60 грн. —основний платіж, 167314,52 грн. — штрафні (фінансові) санкції.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач у порядку адміністративного оскарження подав скарги до відповідача, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України, які своїми рішеннями залишили спірні податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги позивача —без задоволення.
Податок на прибуток підприємств.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
– 29.10.2002р. між позивачем (повірений) і ПП “Дива” (довіритель) був укладений договір доручення на покупку продукції №102901, відповідно до п. 1.1 якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов’язання заключити від імені та за рахунок довірителя договір купівлі-продажу виробничих товарів з третьою стороною, а також здійснити розрахунок з третьою стороною за рахунок коштів довірителя;
– на виконання умов договору ПП “Дива” перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у сумі 1171492,00 грн. (платіжне доручення №155 від 30.10.2002р.);
– з боку позивача договір доручення не був виконаний;
– постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2005р. ПП “Дива” визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2005р. ПП “Дива” було ліквідовано;
– також позивачем надано у матеріали справи договір уступки права вимоги №03-8 від 02.06.2003р., укладений між ПП “Дива” і ТОВ “Промсплав”, договір уступки права вимоги №02/11-04/5 від 11.04.2005р., укладений між ТОВ “Промсплав” і ДП ТД ЗАТ “Нікопольський кранобудівельний завод”, відповідно до яких право стягнення заборгованості позивача у розмірі 162200,00 грн. перед ПП “Дива” було передано ДП ТД ЗАТ “Нікопольський кранобудівельний завод”;
– крім того, позивачем надано у матеріали справи договір уступки права вимоги №8/6-3/у від 08.06.2003р., укладений між ПП “Дива” і ТОВ “Промсплав”, договір уступки права вимоги №01/9-4 від 28.09.2004р., укладений між ТОВ “Промсплав” і ПП “Мітра”, відповідно до яких право стягнення заборгованості позивача у розмірі 861340,00 грн. перед ПП “Дива” було передано ПП “Мітра”;
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині з огляду на таке.
У відповідності з п. 4.1 ст. 4 Закону “Про прибуток” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону “Про прибуток”, на який посилається відповідач, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
У відзиві відповідача міститься посилання на пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону “Про прибуток”, у якому надано визначення безповоротної фінансової допомоги, зокрема, це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
По-перше, вказані твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки ним не доведено, що договір доручення, укладений між позивачем і ПП “Дива”, відноситься до договорів, перелічених у пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону “Про прибуток”.
По-друге, збільшення валового доходу позивача за І півріччя 2005р. є неправомірним, оскільки ПП ”Дива” було ліквідовано у 3 кварталі 2005р., тому І півріччя 2005р. не є звітним періодом у розумінні пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону “Про прибуток”.
Водночас, слід зазначити, що діяльність позивача у 3 кварталі 2005р. не перевірявся відповідачем.
По-третє, матеріалами справи підтверджується передання права вимоги за заборгованістю позивача перед ПП “Мітра” третім особам, тому посилання відповідача на те, що сума заборгованості перед ПП “Дива” не включена до ліквідаційної маси банкрута, не приймаються судом.
У відповідності з ч.ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У порушення наведеної норми відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що позивач мав коригувати суму валових витрат І півріччя 2005р.
Також з матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
– на виконання умов договору поставки №49 від 22.03.2002р. позивач перерахував ПФ “Досвід” грошові кошти у розмірі 434840,00 грн., у т.ч. ПДВ 72473,33 грн. у якості передплати за матеріали (платіжне доручення №2 від 03.04.2002р.);
– відповідно до довідки ДПІ у Ленінському районі ПФ “Досвід” було знято з обліку платника податків 24.05.2005р.;
– на виконання умов договору поставки №42-П від 03.07.2001р. позивач перерахував ПП “Інтерметалтранс” грошові кошти у якості передплати за електротехніку у розмірі 259000,00 грн. (платіжне доручення №1 від 25.09.2001р.), 231761,00 грн. (платіжне доручення №2 від 26.09.2001р.), 124399,00 грн. (платіжне доручення №3 від 26.09.2001р.);
– відповідно до довідки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі ПП “Інтерметалтранс” було знято з обліку платника податків у 2003 році;
– факт перерахування грошових коштів відповідачем не оскаржується.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у цій частині повністю з таких підстав.
У відповідності з п. 5.1 ст. 5 Закону “Про прибуток” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про прибуток” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону “Про прибуток” передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
– або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
– або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З наведеного вбачається, що позивач правомірно відніс суми витрат, сплачених на користь ПФ “Досвід” і ПП “Інтерметалтранс”, до складу валових витрат за першою подією (перерахування коштів).
Зняття вказаних підприємств з обліку у якості платників податків не є підставою для коригування валових витрат, оскільки таке зняття з обліку відбулось після здійснення позивачем передплати.
Також слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до титульного аркушу акту перевірки період діяльності позивача, що перевірявся, становить з 01.07.2004р. по 30.06.2005р., в той час як відповідач вказує про необхідність зменшення валових витрат 2001 року вже у 2004 році.
При цьому відповідач, у порушення ч.ч. 2, 4 ст. 71 КАС України, не довів правомірність зменшення валових витрат 3 кварталу 2004р. –півріччя 2005р., а також неправомірність віднесення позивачем вказаних сум до складу валових витрат.
Що стосується інших порушень Закону “Про прибуток”, викладених в акті перевірки, то суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідачем не були виконані вимоги суду щодо надання правильного розрахунку визначених позивачеві податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, наданий відповідачем розрахунок не відповідає спірному податковому повідомленню-рішенню.
На підставі наведеного, податкове повідомлення-рішення №0002672342/0/45063 від 22.11.2005р. має бути скасовано у повному обсязі.
2. Податок на додану вартість.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- на виконання умов договору поставки №49 від 22.03.2002р. позивач перерахував ПФ “Досвід” грошові кошти у розмірі 434840,00 грн., у т.ч. ПДВ 72473,33 грн. у якості передплати за матеріали (платіжне доручення №2 від 03.04.2002р.);
- відповідно до довідки ДПІ у Ленінському районі Свідоцтво платника ПДВ ПФ “Досвід” було анульовано 30.12.2004р.;
- на виконання умов договору поставки №42-П від 03.07.2001р. позивач перерахував ПП “Інтерметалтранс” грошові кошти у якості передплати за електротехніку у розмірі 259000,00 грн., у т. ч. ПДВ 43166,67 грн. (платіжне доручення №1 від 25.09.2001р.), 231761,00 грн., у т.ч. ПДВ 38626,83 грн., (платіжне доручення №2 від 26.09.2001р.), 124399,00 грн., у т.ч. ПДВ 20733,17 грн. (платіжне доручення №3 від 26.09.2001р.);
- відповідно до довідки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі Свідоцтво платника ПДВ ПП “Інтерметалтранс” було анульовано 29.07.2003р.;
- факт перерахування грошових коштів, а також наявність відповідних податкових накладних відповідачем не оскаржується;
- відповідні суми ПДВ, сплачені позивачем у складі передплати, були віднесені ним до складу податкового кредиту.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у цій частині на підставі наступного.
У відповідності з п. 1.7 ст. 1 Закону “Про ПДВ” податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5. ст. 5 Закону “Про ПДВ” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій —або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З наведеного вбачається, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту вересня 2001р. і квітня 2002р. суми ПДВ, сплачені у складі передплати за матеріали і електротехніку.
Анулювання свідоцтв платників ПДВ не є підставою для коригування податкового кредиту, оскільки таке анулювання відбулось після здійснення передплати.
У відповідності з ч.ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У порушення наведеної норми відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що відповідачем було неправомірно віднесено до складу податковго кредиту суму ПДВ у зв’язку зі здійсненням перешої події —списання коштів з банківського рахунку.
Що стосується інших порушень Закону “Про ПДВ”, викладених в акті перевірки, то суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідачем не були виконані вимоги суду щодо надання правильного розрахунку визначених позивачеві податкових зобов’язань з податку на додану вартість, наданий відповідачем розрахунок не відповідає спірному податковому повідомленню-рішенню.
На підставі наведеного, податкове повідомлення-рішення №0002662342/0/45063 від 22.11.2005р. має бути скасовано у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Позов Закритого акціонерного товариства “Енергетик-НКЗ” задовольнити повністю.
Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції № 0002672342/0/45062 від 22.11.2005р.
Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції № 0002662342/0/45063 від 22.11.2005р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “Енергетик-НКЗ” (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К. Лібнехта, 169, р/рахунок 2600530176865 в Нікопольському відділенні Промінвестбанку) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
10.11.2006 р.