Справа № 0309/8098/2012
Провадження № 2/0309/258/2012
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2012 року смт Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого -- судді Глинянчука В.Д.,
при секретарі Оласюк Л.П.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та припинення стягнення аліментів на підставі рішення Любешівського районного суду від 26 грудня 2007 року,-
встановив:
У суд з позовною заявою звернулась ОСОБА_1. Просить ухвалити рішення, яким збільшити розмір аліментів на отримання доньки ОСОБА_4 та стягувати з відповідача по 500 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що має з відповідачем спільну доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач сплачує на її утримання по 150 гривень щомісячно. У зв'язку з цим, що ця сума не може задовольнити мінімальних потреб дитини, а матеріальне становище відповідача покращилося, просить суд збільшити розмір стягуваних аліментів до 500 гривень щомісячно та припинити відповідні стягнення за рішенням Любешівського районного суду від 26 грудня 2007 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримала. Додала, що донька цього року йде в школу, а відтак і збільшуються витрати на її утримання. Крім цього, просить врахувати, що у 2009 році у неї народилась друга донька, яка також проживає з нею.
Відповідач проти позову заперечив. Вважає завищеною суму аліментів, яка присуджена Любешівським районним судом 26 грудня 2007 року. При ухваленні рішення просить суд врахувати, що бере участь в утриманні дитини, нещодавно подарував велосипед, купував деякий одяг тощо.
Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.
Рішенням Любешівського районного суду від 26 грудня 2007 року присуджено до стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 150 гривень щомісячно.
Позивач ніде не працює, донька ОСОБА_4 перебуває на її утриманні.
Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі -- СК) встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до положень частини 1 статті 184 СК, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно частини 1 статті 192 СК розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обґрунтованість позову суд констатує, що витрати на утримання дитини збільшилися, позивач не має постійного місця роботи, на утриманні має ще одну дитину. Відповідач також офіційно не працює, займається доглядом дядька-інваліда, частково бере участь у задоволенні потреб дитини.
Враховуючи дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності, розмір заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення аліментів.
Щодо позовних вимог про припинення стягнення аліментів з відповідача на підставі рішення Любешівського районного суду від 26 грудня 2007 року суд вважає, що це питання не підлягає вирішенню у цьому судовому провадженні, а у випадку зловживання якоюсь із сторін примусового виконання рішення має вирішуватись за правилами Розділу VI Цивільного процесуального кодексу України (далі –ЦПК).
Відповідно до статті 88 ЦПК судові витрати у формі судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК, на підставі статей 180, 181, 182, 184, 192 СК суд, --
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3) в користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі по 300 (триста) гривень щомісячно, починаючи з 05 липня 2012 року до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.
Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук