Справа № 0309/7913/2012
Провадження № 1/0309/51/2012
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2012 року Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого –судді Глинянчука В.Д.,
при секретареві Оласюк Л.П.,
з участю прокурора Комзюк Н.Н.,
захисника ОСОБА_1,
підсудної ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки села Седлище Любешівського району Волинської області, пенсіонерки,
в скоєнні злочинів, передбачених частиною 3 статті 358, частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 190 КК України, --
встановив:
ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що вона у 1994 році, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету набуття статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, та права на пільги, встановлені законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», достовірно знаючи, що у відповідності до пункту 3 статті 11 цього Закону, набути статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та право на соціальний захист мають громадяни, які постійно проживали або постійно працювали, чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, а тому права на це не мала, оскільки в період з 1986 року по 1990 рік проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3, де працювала в Ковельській фірмі «Реал-База»з 18 липня 1968 року по 20 вересня 1978 року, з 22 березня 1978 року по 16 серпня 1990 року працювала в місцевій їдальні міста Ковеля підприємства «Волиньводстрой», що підтверджується копією трудової книжки підсудної, незаконним набутим нею статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі їй посвідчення громадянки, яка потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС серії «Б»№ 181012 від 12 лютого 1992 року. ОСОБА_2 в 1999 році надала до Пенсійного фонду України в Любешівському районі, тим самим використала завідомо підроблений документ та отримала надбавки до пенсії в сумі 14607,05 гривень.
ОСОБА_2, повторно 18 січня 2012 року незаконно використала підроблене чорнобильське посвідчення серії «Б» № 181012, видане на її ім’я, від 12 лютого 1994 року, звернулась до Любешівського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату пенсії, а також додаткової пенсії в розмірах, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Своїми умисними діями, спрямованими на використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений частиною 3 статті 358 КК України (станом на 2004 рік).
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 восени 1999 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою придбання права на майно та заволодіння бюджетними коштами, шляхом обману і зловживання довірою, маючи у користуванні незаконно отримане нею посвідчення серії «Б»№ 181012 від 12 лютого 1994 року потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, надала його разом з трудовою книжкою, тим самим набула права отримувати пенсію, пільги та компенсацію, передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно розрахунку переплати по особовому рахунку № 126103, наданого управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі, за період з 29 жовтня 1999 року по 29 лютого 2012 року ОСОБА_2 по виплаченій надбавці до пенсії за посвідчення 3 категорії як потерпілої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС незаконно отримала кошти в сумі 14607,45 гривень.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_2, спрямовані на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, кваліфіковано за частиною 1 статті 190 КК України.
Вона ж повторно 18 січня 2012 року, використовуючи підроблене чорнобильське посвідчення серії «Б» № 181012, видане на її ім’я, від 12 квітня 1994 року, звернулась до Любешівського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату до пенсії, а також додаткової пенсії в розмірах, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак даний позов Любешівським районним судом не був задоволений, тобто свій намір не довела до кінця через незалежні від неї причини.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_2, спрямовані на заволодіння чужими майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого повторно, кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 190 КК України.
Загалом ОСОБА_2 інкримінується порушення частини 3 статті 358 (в редакції 2004 року), частини 2 статті 15, частини 2 статті 190 КК України.
В ході судового слідства захисник підсудної ОСОБА_1 подала клопотання про направлення справи на додаткове досудове розслідування. Вважає, що досудове слідство проведено однобічно та неповно, пред’явлене обвинувачення є неконкретним.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2 ставиться у вину те, що вона, переслідуючи корисливу зацікавленість з метою отримання пільг, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у 1994 році незаконно, достовірно знаючи, що такого права не має, здобула статус постраждалої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримала відповідне посвідчення.
Вказане посвідчення в 1999 році подала до органів Пенсійного фонду України, тим самим використала завідомо підроблений документ. Згідно розрахунків управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі внаслідок таких дій підсудної вона незаконно отримала 14607,45 гривень пенсійних виплат.
Крім цього, ОСОБА_2 інкриміноване повторне використання підробленого посвідчення постраждалої від наслідків аварії на ЧАЕС 18 січня 2012 року під час звернення до Любешівського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату до пенсії, а також додаткової пенсії в розмірах, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак свого злочинного наміру до кінця не довела, оскільки даний позов судом задоволений не був.
Об’єктивна сторона дій підсудної, які кваліфіковані за статтею 190 КК України, за версією досудового слідства, полягає в обмані та зловживанні довірою.
В основу обвинувачення ОСОБА_2 покладено її визнавальні показання, надані в ході досудового провадження у справі.
Разом з тим, підсудна в судовому засіданні свої показання змінила, свою вину у вчиненні інкримінованих їй дій не визнала. Зазначила, що у 1994 разом з чоловіком ОСОБА_3 писали заяви у Седлищенську сільську раду Любешівського району з проханням включити їх у списки осіб, які подавалася для отримання статусу потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС. Заяви приймала секретар сільради ОСОБА_4. Отримавши посвідчення, використовувала його у пенсійних правовідносинах, при подачі позовної заяви до суду тощо. Підсудна не припускала, що не має право на отримання статусу постраждалої від аварії на Чорнобильській АЕС, а посвідчення видане їй з порушенням закону.
Допитаний в судовому засіданні чоловік підсудної ОСОБА_3 підтвердив показання дружини. Додав, що заяви про включення у списки писав і за своїх дітей. Про те, хто саме має право на отримання статусу постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у сільській раді їм ніхто не пояснював.
Свідок ОСОБА_5, який у 1994 році перебував на посаді голови Седлищенської сільської ради Любешівського району, суду показав, що формуванням списків осіб, які мають право на набуття статусу постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС займалась секретар сільської ради ОСОБА_4, яка нині покійна. Вказані списки підписував та завіряв печаткою особисто він. ОСОБА_2 не зверталася до нього з проханням включити її у згадані списки.
В ході судового розгляду справи не встановлено на основі чого досудовим слідством зроблено висновок про те, що посвідчення, видане на ім’я ОСОБА_2 підроблене. Жодних доказів з цього приводу не здобуто.
Також не вказано в чому полягають шахрайські дії ОСОБА_2: щодо кого, зловживаючи довірою, та шляхом обману вона отримала право на пенсійні виплати.
Не зрозумілим лишається також як можна зловживати довірою суду при подачі позовної заяви тощо.
Крім цього, в контексті доведення свого наміру до кінця щодо дій підсудної 18 січня 2012 року, поза увагою досудового слідства залишився лист голови Любешівського районного суду від 19 квітня 2012 року (а.с. 79) щодо часткового задоволення позову ОСОБА_2
Враховуючи зазначене, положення статті 2 КПК України стосовно завдань кримінального судочинства, суд вважає, що слідчим органам допущена така неповнота досудового слідства, яка не може бути виправлена в ході судового розгляду і унеможливлює прийняття рішення, яке б відповідало положенням статті 323 КПК України, а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування.
Стаття 281 КПК України не встановлює обов’язку суду при направленні справи на додаткове розслідування вказувати які слідчі дії необхідно провести для усунення недоліків досудового слідства.
Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу ОСОБА_2 у справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтею 281 КПК України, суд,--
постановив:
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 направити прокурору Любешівського району на додаткове розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд.
Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук