РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №2-2382/07

27 серпня 2007 року Київський районний суд м.  Донецька в складі: головуючого - судді Андрєєвої О.М. ,  при секретарі - Євтушенко В.М. ,  з участю представника позивача - ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Донецьку справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  посилаючись на те,  що з 29 липня 1989 року вона перебуває з відповідачем у шлюбі,  від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження,  який проживає разом з батьком,  а також неповнолітню дочку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. З 1 березня 2007 року шлюбні стосунки між сторонами припинені,  спільне господарство не ведеться,  разом вони не проживають. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дочки,  в зв'язку з чим вона звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача.

В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку. Пояснила,  що їх неповнолітній син,  який проживає з відповідачем,  був відрахований з технікуму,  працевлаштувався і тепер сам себе утримує,  а тому відповідач,  офіційно отримуючи заробітну плату в сумі 500 гривень,  цілком взмозі сплатити їй 1/3 свого заробітку,  що складає незначну суму. Пояснила,  що сама вона отримує офіційно заробітну плату в сумі 800 гривень,  але фактично її доходи вище. Підтвердила,  що самостійно придбала у власність квартиру,  за яку сплачує кредит в сумі 1200 долларів США щомісячно,  а крім того,  за власні кошти оплатила ремонт в квартирі.

Відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав,  заперечував проти стягнення з нього будь-якої частини його заробітку,  посилаючись на те,  що він реально отримує доход біля 2000 гривень на місяць,  а його неповнолітній син,  який проживає з ним та працює неофіційно,  - біля 500 гривень на місяць,  але вони удвох заробляють уп'ятеро разів менше,  ніж позивачка. При цьому він вносить оплату за комунальні платежі в тому числі за позивачку та їх дочку,  оскільки вони зареєстровані в квартирі,  де проживає він з сином,  а позивачка стала проживати в квартирі,  яку придбала в кредит ще під час шлюбу.

Суд,  заслухавши показання сторін,  дослідивши матеріали справи,  проаналізувавши надані докази,  вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив,  що сторони ОСОБА_1. та ОСОБА_3перебували в зареєстрованому шлюбі,  що крім їх показань,  підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 2).

Суд встановив,  що від цього шлюбу сторони ОСОБА_1. та ОСОБА_3мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та сина ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2року народження,  що крім показань обох сторін,  підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. З),  копією паспорта (а.с. 26-28).

Відповідно до  ст.  180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3  ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері,  батька і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому відповідно до ч.1  ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері,  батька,  яка буде стягуватися як аліменти на дитину,  визначається судом з врахуванням обставин,  викладених у ч.1  ст. 182 СК України.

Відповідно до ч.1  ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника

аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей,  непрацездатних чоловіка,  дружини,  батьків,  дочки,  сина; 4) інші обставини,  що мають істотне значення.

Суд встановив,  що сторони ОСОБА_1. та ОСОБА_3проживають окремо,  при цьому неповнолітня дочка сторін проживає з позивачкою,  а неповнолітній син - з відповідачем,  що підтверджується показаннями самих сторін,  в зв'язку з чим суд вважає ці обставини встановленими відповідно до ч.1  ст. 61 ЦПК України.

В судовому засіданні відповідач,  заперечуючи проти стягнення з нього аліментів,  стверджував,  що він та його неповнолітній син отримують доходи уп'ятеро менше,  ніж позивачка,  яка матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Суд встановив,  що такі доводи відповідача не спростовані,  а позивачка не надала суду жодних доказів на підтвердження свого матеріального становища та матеріального становища дочки,  доказів на підтвердження того,  що внаслідок цього матеріального становища вона потребує матеріальної допомоги від відповідача,  а також доказів,  що відповідач повинен та взмозі надавати їй матеріальну допомогу в розмірі 1/3 частини свого заробітку (доходу).

В матеріалах справи наявні лише документи про офіційний заробіток відповідача,  який складає 650 гривень (а.с. 25). У той же час сама позивачка в судовому засіданні підтвердила,  що має такий дохід,  при якому вона сплачує щомісячно 1200 долларів США у рахунок погашення кредиту за придбану нею квартиру,  а крім того,  здійснила ремонт цієї квартири за власні кошти. Жодних документів про своє материальне становище та матеріальне становище неповнолітньої дочки позивачка не надала.

Відповідно до ч.3  ст. Ю,  чч.1,  2  ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.  Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1  ст. П ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  як беруть участь у справі.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи,  сторонам,  в тому числі позивачці та її представнику,  під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки,  зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів,  сторонам,  в тому числі позивачці та її представнику,  було надано всі можливості для заявления необхідних клопотань та надання доказів,  що підтверджується матеріалами справи та протоколом судового засідання.

Разом з тим,  позивач ОСОБА_1. та її представник в судовому засіданні заявили,  що ніяких інших клопотань та доказів позовних вимог вони не мають,  та не заперечували проти закінчення дослідження доказів.

Враховуючи обставини справи,  суд встановив,  що ОСОБА_1. не надала суду достовірних та достатніх доказів на пітвердження своїх доводів,  що неповнолітній син сторін,  який проживає з відповідачем,  не знаходиться на утриманні відповідача,  не надала суду жодних даних про свій заробіток (дохід) та про дохід своєї дочки,  тобто жодних доказів на підтвердження матеріального становища свого та неповнолітньої дочки,  та доказів про наявність в неї права на стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки в конкретному розмірі.

Внаслідок ненадання позивачкою жодних доказів на підтверження позову суд позбавлений можливості самостійно встановити підстави та розмір аліментів,  які б могли бути стягненими з відповідача на користь позивачки на утримання їхньої неповнолітньої дочки.

Таким чином,  позивачка не надала суду доказів на обгрунтування своїх позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу,  в зв'язку з чим суд вважає неможливим задовольнити її позов,  оскільки він не обгрунтований матеріалами справи.

На підставі викладеного,   ст.  ст. 180,  181,  182,  183 СК України,  керуючись  ст.  ст. Ю,  11,  60,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,  -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області  через Київський районний суд  м.   Донецька  протягом десяти днів  з дня

проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м.  Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.