ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02.10.06р. | Справа № А36/268 |
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Вікторія”, смт.Межова Межівський район Дніпропетровської області
до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області, смт.Петропавлівка Петропавлівський район Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №№ 0000462301/0 від 18 травня 2006р. , 0000472301/0 від 18 травня 2006р.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники сторін:
від позивача Рябенко В.В. довіреність № 04 від 15.09.2006р.
від відповідача Губарик С.А. довіреність № 6890/9/100 від 30.12.2005р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000462301/0 від 18 травня 2006р. частково- в сумі 2 822грн.00коп. (2566,00грн. за основним платежем та 256грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.) , №0000472301/0 від 18 травня 2006р. частково- в сумі 13 705грн. 44коп. (9137,44грн. за основним платежем та 4568грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.)
Відповідач у запереченнях на позовну заяву пояснив, що позов не визнає та просить суд відмовити в задоволені клопотання позивачу.
В судовому засіданні 18.09.2006р. було зупинено провадження по справі до 02.10.2006р.
02.10.2006р. позивач звернувся до суду із клопотанням у якому просить заборонити відповідачу вчиняти дії по реалізації активів позивача до винесення постанови суду по справі № 36/268.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено планову перевірку Позивача з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2003р. по 31.12.2004р., за результатами якої складено акт №44/230-32433909 від 16.05.2005р..
На підставі вказаного акту перевірки Петропавловською МДПІ у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0000462301/0 від 18 травня 2006р., якими позивачу визначено податкове зобов”язання з податку на прибуток всього 4146,00грн. в т.ч. 3769,00грн. за основним платежем та 377,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000472301/0 від 18 травня 2006р., якими позивачу визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість всього 19401,00грн. в т.ч. 12934,00грн. за основним платежем та 6467,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Нарахування спірної суми податку на прибуток відповідачем пов’язується з наступним.
Товариством здійснено придбання насіння соняшника в кількості 43,7 т на суму 45,5 тис.грн. для подальшої реалізації. В вересні-жовтні 2004 року соняшник було здано товариству «Заготзерно»для сушки та очистки, після чого чиста вага соняшника становила 35,4 т, тобто товариством соняшник в кількості 8324 кг на суму 8554 грн. списано на убуток.
В бухгалтерському обліку дана операція відображається на рахунку 93 «витрати на
збут».
В податковому обліку, відповідно до ст..5 Закону про прибуток валові витрати визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснених як компенсація вартості товарів(робіт,послуг), якії придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, до складу яких включаються витрати у пунктах 5.2.1-5.2.17 та не включаються витрати, визначені у підпунктах 5.3.1-5.3.9 .
Таким чином, п.5.1 пов'язує віднесення до складу валових витрат із призначенням таких витрат для використання у господарській діяльності.
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону про прибуток під господарською діяльністю розуміється «будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою». Отже, Законом про прибуток встановлено необхідність понесення витрат саме у зв'язку з отриманням прибутку для віднесення до складу валових.
Тому, товариство повинно було затрати в сумі 8554 грн., не пов'язані з виробництвом виключити зі складу валових витрат.
Таким чином, товариством було порушено п.п. 5.2.1п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94 .
Суд погоджується із вказаними висновкам відповідача з наступних підстав.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариством насіння соняшника в кількості 8324 кг на суму 8554 грн. списано на убуток у звзяку із здійсненням ТОВ «Заготзерно»на підставі договору № 64 від 28.07.2004р. у вересні-жовтні 2004 року сушки та очистки насіння соняшника, після чого його чиста вага становила 35,4т.
Проте, суд вважає вказані обставини не доведеними позивачем, оскільки вказаний договір (п.1.2) передбачає вичерпний перелік ранніх зернових культур, що приймаються ТОВ «Заготзерно»за цим договором. До вказаного переліку не включено насіння соняшника.
Крім того, на підтвердження правомірності віднесення до валових витрат вартості списаного зерна позивачем надано до матеріалів справи Акт-розрахунок №ЗГЗ-000511 від 14.11.2004р.
Як вбачається із змісту вказаного акту, його складено стосовно прийняття на сушку, очистку та зберігання насіння соняшника 2004р. вагою 48290кг, загальний об’єм убутку - 1767кг.
Проте, зазначена в акті кількість насіння соняшника та об’єм убутку не відповідає кількості, зазначені у позовній заяві. Крім того, позивачем не надано первинних документів що, підтверджують здійснення господарських операцій щодо вказаного насіння по зберіганню, сушці та очистці вказаного насіння соняшника.
Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, позивачем безпідставно віднесено до валових витрат вартість насіння соняшника у сумі 8554 грн., що списано на убуток.
Нарахування спірної суми податкового зобов’язання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0000472301/0 від 18 травня 2006р., відповідно до акту перевірки пов’язується з наступним.
Відповідач зазначає, що фактично в податкових накладних, віднесених товариством по складу податкового кредиту відсутні:
- податковий номер платника податку (продавця та покупця)
- місце розташування юридичної особи...
Таким чином товариством було порушено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 , та згідно п.17.1.3. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000р. товариству було нараховано штрафну санкцію.
На вимогу суду відповідачем надано до матеріалів справи копії податкових накладних, які на думку відповідача складені із порушенням діючого законодавства, тому не можуть надавати право позивачу на податковий кредит. Це податкові накладні № 10 від 28.06.04р., № 4430 від 27.10.2004р., № 4312 від 04.10.04р., № 4160 від 27.09.04р., № 24 від 24.09.2004р., №17 від 17.09.2004р., б/н від 30.09.04р., № 94 без дати, № 93 від 22.08.2004р., № 92 від 19.08.2004р., № 7 від 31.05.2004р., № 1478 від 14.04.2004р. та податкова накладна без номера та дати ПП «Вірлорд».
Дослідивши вказані податкові накладні суд прийшов до висновку що податкові накладні №4430 від 27.10.2004р. (ПДВ 103,50грн.) та № 10 від 28.06.04р. (1800грн.) складені відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ.
Решта податкових накладних складено із порушення вказаних вимог.
Не вказано повне місцезнаходження покупця та продавця у податкових накладних: № 1478 від 14.04.2004р., № 92 від 19.08.2004р., № 93 від 22.08.2004р., № 94 без дати, № 4160 від 27.09.04р., № 4312 від 04.10.04р., № 7 від 31.05.2004р.
Крім того, не вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця у податковій накладній № 24 від 24.09.2004р., №17 від 17.09.2004р., та податкова накладна без номера та дати ПП «Вірлорд».
Не вказано порядковий номер податкової накладної та індивідуальний податковий номер покупця у податковій накладній без номера б/н від 30.09.04р.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову від 02.10.2006р. не підлягає задоволенню, оскільки додані до вказаного клопотання акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 20.07.2005р. витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12.08.2005р. складені до винесення спірних податкових повідомлень-рішень і їх дія не пов’язана із ними.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області 0000472301/0 від 18 травня 2006р. в частині визначення суми податкового зобов’язання за основним платежем 1903грн.50коп. та 953грн.88грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В решті позову відмовити.
Присудити судові витрати у сумі 1грн. 70коп. з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Вікторія”.
У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 01.11.2006р.