Справа №2 -2506 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„27" серпня 2007 p. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Тарасенко О.В.
при секретарі - Усенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "КЗРК" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ "КЗРК" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю .
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач у позові вказує, що з 1955року по 1971 рік працював у відділенні капітального будівництва спеціалізованого шахтобудівельного тресту „Кривбасшахтострой" ВО"Кривбасруда" підземним га303варником та слюсарем з ремонту гірничого обладнання. Важкі умови праці заподіяли шкоду здоров"ю. В липні 1970року позивачеві було встановлено професійне захворювання з остаточним діагнозом - катаракта обох очей, з втратою професійної працездатності 100%.Пізніше, за висновками МСЕК, відсоток втрати професійної працездатності змінювався : з 04.07.1975року він складав 50%, а з 01.11.1979року - 35%.3 04.02.1986року відсоток втрати складає 35% безстроково.,
В даний час він звернувся до суду з позовом, тому що довідався, що у свій час ВО«Кривбасруда»( нині - ВАТ"КЗРК") застосовувало не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок на суму втраченого заробітку, а тому він одержує занижену суму шкоди здоров'ю.
Незастосування зазначених коефіцієнтів - є порушенням вимог п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням ним трудових відносин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р.
Для цього перерахунку він бере базовий середній заробіток за січень, лютий, березень, квітень1992 року, який згідно наказу №106 спеціалізованого шахтобудівельного тресту „Кривбасшахтострой" від 11.02.1992року складав 8 344 крб.
2
Тому, заробіток для розрахунку буде складати: 8 344, 00 крб.:100000 х 1, 25(07-92) х 2, 55(11-92) х 1, 33(01-93) х 1, 5(03-93) х 1, 97(06-93) х 2, 94(09-93р.) х 2, 1(11-93) хЗ, 0(12-93р.) х 2, 0(10-94р.) х 3, 0(02-95р.) х 2, 5(01-96р.) х 1, 25 (06-97) х 1, 3(01-98р.) х 1, 265(07-99р) х 1, 226(01-00р) х 1, 217(05-00р) = 890, 71грн. грн., що не перевищує середній заробіток за станом на травень 2000року.
35% - 890, 71 грн. х 35 : 100 =311, 75 грн.
Недоплати по Фонду соцстрахування будуть складати:
· з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. необхідно було виплачувати по 311, 75 грн., а фактично було йому виплачено по 52, 64 грн., і недоплата за 11 місяців складає: 311, 75 грн. -52, 64грн. = 259, 11 грн. х 11 міс. = 2850, 21 грн.;
· з 01.03.2002р. по 01.03.2003р. потрібно було при К-1, 193 виплачувати по 371, 92 грн., а фактично йому було виплачено при К-1, 193 по 62, 80 грн., і недоплата за 12 місяців складає: 371, 92 грн. - 62, 80 грн. = 309, 12грн. х 12 міс. = 3709, 44 грн.;
· з 01.03.2003р. по 01.03.2004р. потрібно було виплачувати при К-1, 182 по 439, 61 грн., а фактично йому було виплачено при К-1, 182 по 74, 23 грн., і недоплата за 12 місяців складає: 439, 61 грн. - 74, 23 грн. = 365, 38 грн. х 12 міс. = 4384, 56 грн.;
· з 01.03.2004р. по 01.03.2005р. потрібно було виплачувати при К-1, 152 по 506, 43 грн., а фактично йому було виплачено при К-1, 152 по 85, 51 грн., і недоплата за 12 місяців складає: 506, 43 грн. - 85, 51 грн. = 420, 92 грн. х 12 міс. = 5051, 04 грн.;
· з 01.03.2005р. по 01.03.2006 р. потрібно було виплачувати при К-1, 238 по 626, 96 грн., а фактично йому було виплачено при К-1, 238 по 105, 86 грн., і недоплата за 12 місяців складає: 626, 96 грн. - 105, 86 грн. = 511, 10 грн. х 12 міс. = 6253, 20 грн
· з 01.03.2006 р. по 01.03.2007 р. потрібно було виплачувати при К-1, 203 по 754, 23 грн., а фактично йому було виплачено при К-1, 203по 127, 36 грн., і недоплата за 12 місяців складає: 754, 23 грн. - 127, 36 грн. = 626, 87 грн. х 12 міс. = 7522, 44 грн
· з 01.03.2007 р. по 01.05.2007 р. потрібно було виплачувати при К-1, 183 по 892, 25 грн., а фактично йому було виплачено при К-1, 183 по 150, 66 грн., і недоплата за 2 місяця складає: 892, 25 грн. - 150, 66 грн. = 741, 59 грн. х 2 міс. = 1483, 16 грн
І з 01.05.2007 р. необхідно йому виплачувати щомісяця по 892, 25 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок сум.
Загальна сума недоплат складає - 31254, 07 грн.
Позивач у позові просить стягнути з відповідача на його користь з Фонду 31 254, 07 грн. недоплат по втраченому заробітку за період з 01.04.2001р. по 01.05.2007 p., і надалі просить стягувати з відповідача на його користь по 892, 25 грн. втраченого заробітку щомісяця з 01.06.2007 р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок сум.
Представник позивача у судовому засіданні підтримавши позовні вимоги позивача частково, вказує, що в порушення вимог п.28 «Правил відшкодування шкоди ...», затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., позивачу були застосовані не всі коефіцієнти , при застосуванні яких заробіток позивача буде складати 890, 71 грн., а 35% втрати працездатності - 311, 75 грн. Загальна сума недоплат по втраченому заробітку за період з 01.04.2001р. по 01.05.2007 р. складає 31 254, 07 грн., і надалі необхідно стягувати з відповідача на користь позивача по 892, 25 грн. втраченого заробітку щомісяця з 01.05.2007 р. - до зміни обставин, що тягнуть перерахунок сум.
Відповідач, будучи повідомленим про час та місце слухання справи в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, та звернувся до суду про розгляд справи без участі їхнього представника.
Представник третьої особи, притягнутої судом, що не заявляющій самостійних вимог, на боці відповідача - ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» за дорученням -Ячник A.M. просить у позові позивачу відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що після встановлення втрати позивачем профпрацездатності ВАТ «КЗРК» вчасно призначило йому суму у відшкодування шкоди здоров'ю. Суми виплачувалися вчасно, періодично підвищувалися на коефіцієнти зростання заробітної плати. Дотепер позивач до
з
ВАТ «КЗРК» із приводу неправильного застосування коефіцієнтів і з інших підстав - не звертався. Вимоги позивача про збільшення йому суми відшкодування збитку безпідставні, тому що всі коефіцієнти були застосовані відповідно до норм Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників, а також спільними постановами адміністрації і профкому комбінату - на 1996 рік і наступні роки.
Вислухавши представника позивача, третьої особи, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав
При розгляді справи судом встановлено, що позивач працював підземним га303варником та слюсарем з ремонту обладнання у ВКБ тресту „Кривбасшахтострой" ВО"Кривбасруда". Висновком МСЕК від 04.02.1986року йому була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 35% безстроково внаслідок професійного захворювання.
Згідно наказу по підприємству за №106 від 11.02.1992року середній базовий заробіток позивача за січень - квітень 1992року складав 8 344крб.
В період з 01.07.1992р. по 01.06.2000 р. ВАТ "КЗРК" не були застосовані козфіциенти підвищення тарифних ставок:
Так., з 01 липня 1992 року тарифні ставки на ВО «Кривбассруда» були збільшені в
1, 25 рази відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкового комітету ВО
«Кривбассруда» (надалі - СПАП) № 14/12 від 16 липня 1992 року. Таким чином середня
плата складає: :
8 344 крб. х 1, 25 = 10 430, 00крб.
З 01 листопада 1992 року тарифні ставки на підприємстві були збільшені в 2, 55
рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) №676 від 03
грудня 1992 року. Таким чином середня плата складає:
10 430, 00x2, 55 = 26 596, 50
З 01 січня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшилися в 1, 33 рази відповідно до постанови КМУ № 46 від 26 січня 1993 року і листу ВО «Кривбассруда» №53-10/07 від 02 лютого 1993 року . Таким чином середня плата складає: 26 596, 50 х 1, 33 = 35 373, 35 крб.
З 01 березня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1, 5 рази
відповідно до постанови КМУ № 102 від 15 лютого 1993 року і СПАП №3/3 від 17 березня
1993 року . Таким чином середня плата складає:
35 373, 35 х 1, 5 = 53 060, 02крб.
З 01 червня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1, 97 рази
відповідно до постанови КМУ № 393 від 02 червня 1993 року і СПАП №13/9 від 01 липня
1993 року . Таким чином середня плата складає:
53 060, 02 х 1, 97 = 104 528, 23крб.
З 01 вересня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2, 94 рази відповідно до постанови КМУ № 671 від 30 серпня 1993 року і СПАП №17/12/42 від 28 вересня 1993 року . Таким чином середня плата складає: 104 528, 23 х 2, 94 = 307 313, 01
З 01 листопада 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2, 1 рази згідно СПАП №21/16/45 від 30 жовтня 1993 року . Таким чином середня плата складає: 307 313, 01крб. х 2, 1 = 645 357, 32крб.
.3 01 грудня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 3, 0 рази відповідно до постанови КМУ № 974 від 02 грудня 1993 року і СПАП №24/19/48 від 24 грудня 1993 року . Таким чином середня плата складає: 645 357, 32крб. х 3, 0 = 1 936 071, 96крб.
З 01 жовтня 1994 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2, 0 рази відповідно до постанови КМУ №720 від 20 жовтня 1994 року і наказу ВО «Кривбассруда»
4
№ 153 від 02 листопада 1994 року Таким чином середня плата складає: 1 936 071, 96крб. х 2, 0 = 3 872 143, 92крб..
З 01 лютого 1995 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 3, 0 рази
відповідно до постанови КМУ № 102 від 20 жовтня 1994 року і СПАП № 2/24/7 від 27
лютого 1995 року. Таким чином середня плата складає:
З 872 143, 92крб. х 3, 0 = 11 616 431, 75крб.
З 01 січня 1996 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2, 5 рази згідно СПАП №1/6 від 26 січня 1996 року, однак розмір відшкодування шкоди позивачу збільшений лише в 1, 25 рази . Це суперечить законодавству, оскільки статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди умови, що погіршують положення працівників відповідно до чинного законодавства і такі запроваджені умови вважати недійсними. Таким чином середня плата складає: 11616 431, 75крб. х 2, 5 = 29 041 079, 38крб.
З цих же підстав судом зроблено висновок про необхідність застосування коефіцієнта 1, 25 для перерахунку сум відшкодування шкоди з 01 червня 1997 року, оскільки тарифні ставки й оклади на підприємстві були збільшені в 1, 25 рази згідно СПАП №3/91/06 від 21 травня 1997 року, а розмір відшкодування шкоди потерпілому відповідачем не переглядався . Таким чином середня плата складає 29 041 079, 38крб. х 1, 25 = 36 301 349, 23крб.
З 01 січня 1998 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1, 3 рази відповідно до СПАП № 6/195 від 25.12.1997р. Таким чином середня плата складає: 36 301 349, 23 х 1, 3 = 47 191 753, 99крб.
З 01 липня 1999 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1, 265 рази відповідно до СПАП № 11/13/5 від 30.06.1999р. Таким чином середня плата складає: 47 191 753, 99 х 1, 265 = 59 697 568, 80крб.
З 01 січня 2000 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1, 226 рази відповідно до СПАП № 16/20/11 від 28.12.1999р. Таким чином середня плата складає: 59 697 568, 80крб х 1, 226 = 73 189 219, 36крб.
З 01 травня 2000 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 1, 217 рази відповідно до наказу по підприємству № 159 від 29.05.2000р. Таким чином середня плата складає: 73 189 219, 36крб. х 1, 217 = 89 071 279, 96крб. або 890, 71грн.
Розмір відшкодування шкоди буде складати 890, 71 грн. х 35% = 311, 75 грн., що не перебільшує розмір середнього заробітку скрепериста по ВАТ"КЗРК" станом на 01.05.2000 року - 890, 71 грн. (311, 75 грн.: 35% х 100%)
Доводи представників відповідача і третіх осіб про необхідність застосування з 01 січня 1996 року коефіцієнта фактичного зростання заробітної плати, що складає 1, 25, про не застосування коефіцієнта 1, 25 з 01 червня 1997 року необгрунтовані, оскільки згідно п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ними органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (надалі - «Правила відшкодування шкоди...»), що діяли на той момент, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок провадиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві.
Посилання представників відповідача і третіх осіб на норми Галузевих угод між Міністерством промисловості, добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки не можуть бути прийняті в увагу, тому що в пункті 1.2 Галузевої угоди на 1996р. (і наступні роки) зазначено, що Галузевими угодами встановлюються додаткові мінімальні гарантії понад встановлених чинним
5
законодавством України. Діючі нормативні акти, що забезпечують більші гарантії, чим передбачені Угодою, мають пріоритет перед відповідними положеннями Угоди.
Разом з тим , відповідно до п.28 "Правил..." перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
З 01 квітня 2001 року обов'язок здійснювати щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку потерпілим на виробництві покладено на Фонд соціального страхування, що здійснював перерахунок сум щомісячних страхових виплат у зв'язку зі збільшенням у попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки: з 01 березня 2002 року на коефіцієнт 1, 193, з 01 березня 2003 року на коефіцієнт 1, 182, з 01 березня 2004 року - на коефіцієнт 1, 152, з 01 березня 2005 року - на коефіцієнт 1, 238, а з 01 березня 2006 року - на коефіцієнт 1, 203..
Таким чином, Фонд соціального страхування зобов'язаний був здійснювати позивачу щомісячні страхові виплати у розмірі:
· з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. необхідно було виплачувати по 311, 75 грн., а фактично було йому виплачено по 52, 64 грн., і недоплата за 11 місяців складає: 311, 75 грн. -52, 64грн. = 259, 11 грн. х 11 міс. = 2850, 21 грн.;
· з 01 березня 2002 року по 01 березня 2003 року при застосуванні коефіцієнту 1, 193 сума щомісячних виплат буде складати 311, 75 грн. х 1, 193 = 371, 92 грн., і в перерахунку на 100% втрати працездатності (371, 92 грн. : 35% х 100% = 1062, 63 грн.) і не буде перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (1600 грн.) , тому сума щомісячних страхових виплат повинна складати 371, 92 грн., тоді як виплати складали 62, 80 грн., недоплата за місяць складає 371, 92 грн. - 62, 80 грн. = 309, 12 грн. х 12 міс. = 3709, 44 грн.
· з 01 березня 2003 року по 01 березня 2004 року при застосуванні коефіцієнту 1, 182 сума щомісячних виплат буде складати - 371, 92 грн. х 1, 182 = 439, 61 грн., і в перерахунку на 100% втрати працездатності (439, 61 грн. : 35% х 100% = 1256, 03 грн.) і не буде перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (2200 грн. з
01.05.2002 р.) , тому сума щомісячних страхових виплат повинна бути 439, 61 грн., тоді
як виплати складали 74, 23 грн., недоплата за місяць складає 439, 61 грн. - 74, 23 грн. =
365, 38 грн. х 12 міс. = 4384, 56 грн.
- з 01 березня 2004 року по 01 березня 2005 року при застосуванні коефіцієнту 1, 152 сума
щомісячних виплат буде складати - 439, 61 грн. х 1, 152 = 506, 43 грн., і в перерахунку на
100% втрати працездатності (506, 43 грн. : 35% х 100% = 1446, 94 грн.) і не буде
перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (2660 грн. з
01.07.2003 р.), тому сума щомісячних страхових виплат повинна бути 506, 43грн. тоді як
виплати складали 85, 51 грн., недоплата за місяць складає 506, 43 грн.-85, 51грн. =420, 92
грн. х 12 міс. = 5051, 04 грн.
- з 01 березня 2005 року по 01 березня 2006 року при застосуванні коефіцієнту 1, 238 сума
щомісячних виплат буде складати - 506, 43 грн. х 1, 238 = 626, 96 грн., і в перерахунку на
100% втрати працездатності (626, 96 грн. : 35% х 100% = 1791, 31 грн.) і не буде
перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (4100 грн. з
01.01.2005 р.) , тому сума щомісячних страхових виплат повинна бути 626, 96 тоді як
виплати складали - 105, 86 грн., недоплата за місяць складає : 626, 96 грн.- 105, 86 грн. =
521, 10 грн. х 12 міс. = 6253, 20 грн.
- з 01 березня 2006 року по 01 березня 2007 року при застосуванні коефіцієнту 1, 203 сума
щомісячних виплат буде складати - 626, 96 грн. х 1, 203 = 754, 23 грн., і в перерахунку на
100% втрати працездатності (754, 23 грн. : 35% х 100% = 2154, 94 грн.) і не буде
перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (4100 грн. з
01.01.2005 р.) , тому сума щомісячних страхових виплат повинна бути 754, 23 тоді як
виплати складали- 127, 36 грн., недоплата за місяць складає : 754, 23 грн. - 127, 36 грн. =
626, 87 грн. х 12 міс. = 7522, 44 грн.,
6
- з 01 березня 2007року при застосуванні коефіцієнту 1, 183 сума щомісячних виплат буде складати - 754, 23грн. х 1, 183 = 892, 25грн., і в перерахунку на 100% втрати працездатносте 892, 25 : 35% х 100% = 2549, 29 грн.) не буде перебільшувати гранічну суму з якої справляються внески до Фонду ( 4100 грн. з 01.01.2005р.) , тому сума щомісячних страхових виплат повинна бути 892, 25грн., тоді як виплати складали -150, 66грн., недоплата за місяць складає 892, 25 - 150, 66 = 741, 59 х 2 міс. = 1483, 18 грн., а разом підлягають стягненню недонараховані і невиплачені вчасно суми у відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року по 01 травня 2007, які складають 31254, 07 грн.
Вирішуючи питання про позову давність, суд виходить з наступного.
Згідно п. 48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ними органом шкоди, заподіяного працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням ним трудових відносин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., суперечки між потерпілим і власником відносно права на відшкодування шкоди, чи визначення перерахунку його розміру, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішуються в порядку, установленому для розгляду трудових суперечок (гл. Х1У КЗпП України).
Разом з тим , Правила є спеціальним нормативним актом, що регулював відносини по відшкодуванню шкоди , заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я , пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.
Згідно п.41 "Правил..." , якщо заяву на відшкодування шкоди потерпший або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Верховний Суд України дав роз'яснення з даного питання у п.22 Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди" , де зазначив , що виплати , призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше призначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевершує трьох років .
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача недоплати за період трирічного терміну позовної давності, а саме з 01.05.2004 року по 01.05.2007 року, що буде складати - 19 468, 02 грн .
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. 238 КЗпП України, п.п.23, 28, 48 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ними органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, зв'язаним з виконанням їм трудових відносин», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р., керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, п.6 Прикінцевих і Перехідних Положень ЦПК України 2004р., суд -
ВИРІШИВ:
- Позов ОСОБА_1 . задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 19 468, 02 грн. заборгованості по щомісячних страхових платежах за період з 01.05.2004 р. по 01.05.2007 p., а також стягувати щомісяця по 892, 25 грн., починаючи з 01.05.2007 р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, в останній частині позову відмовити.
Суми стягнуто без урахування податків і обов'язкових платежів.
Судовий збір в сумі 74, 08 грн. відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України -компенсувати за рахунок держави.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 1, 5 грн.
7
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано всіма учасниками
по справі до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний
суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на
рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви
про апеляційне оскарження.